Рішення

від 12.12.2016 по справі 916/2692/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2016 р.Справа № 916/2692/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 21.03.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 17.01.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУД СУ-10» (65031, м. Одеса, пров. Іспанський, буд. 1, корп. 1, прим. 1, код ЄДРПОУ 38847155)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР КЕРАМИКИ» (65114, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 62, офіс 3-Н, код ЄДРПОУ 38351350)

про: стягнення 99252,93 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУД СУ-10» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР КЕРАМИКИ» про стягнення 63847,93 грн., з яких: 44573,76 грн. попередньої оплати, 445,74 грн. штрафу, 2649,99 грн. неустойки, 16046,55 грн. штрафу та 131,89 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки №05/02 від 05.02.2015р. в частині повної та своєчасної поставки товару.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2016р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 24.10.2016р. об 11:00; витребувано додаткові документи.

20.10.2016р. за вх.№25734/16 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

20.10.2016р. за вх.№25735/16 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

20.10.2016р. за вх.№25736/16 до суду від позивача надійшли письмові пояснення. У письмових поясненнях позивач вказав, що приймаючи до уваги не заявлення жодною зі сторін договору поставки №05/02 від 05.02.2015р. про намір припинити його дію за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, він був пролонгований на наступний календарний рік до 31.12.2016р.; повідомив про здійснену технічну помилку у вказанні призначення платежу в платіжному дорученні №34 від 05.02.2015р.; вказав, що договір поставки №05/02 від 05.02.2015р. є єдиним договором, укладеним між сторонами за весь час господарської діяльності позивача.

20.10.2016р. за вх.№2-5577/16 до суду від позивача надійшло клопотання в порядку ст. 38 ГПК України про витребування додаткових документів.

24.10.2016р. за вх.№2-5625/16 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду та відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 75998,87 грн., з яких: 44573,76 грн. попередньої оплати, 445,74 грн. штрафу, 3565,90 грн. неустойки, 27189,99 грн. штрафу та 223,48 грн. 3% річних.

Судове засідання 24.10.2016р. не відбулось у зв’язку з перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2016р. розгляд справи призначено на 14.11.2016р. об 11:30; витребувано додаткові документи.

14.11.2016р. за вх.№2-5981/16 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду та відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 86161,67 грн., з яких: 44573,76 грн. попередньої оплати, 445,74 грн. штрафу, 4291,28 грн. неустойки, 36550,48 грн. штрафу та 300,41 грн. 3% річних.

14.11.2016р. за вх.№27632/16 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які судом залучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав відсутності порушення відповідачем строків поставки товару, невірності здійснених позивачем розрахунків, ненадання позивачем належних доказів надсилання відповідачу замовлення від 06.06.2016р. за вих.№47, не передбачення договором поставки №05/02 від 05.02.2015р. здійснення замовлення направленням цінного листа за допомогою поштового зв’язку, що свідчить за посиланням відповідача про неотримання ним замовлення позивача на поставку товару та не виникнення обов’язку на поставку товару, неправомірності нарахування штрафу та 3% річних з огляду на те, що обов’язок повернення попередньої оплати товару не є грошовим зобов’язанням в розумінні ст. 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2016р. розгляд справи відкладено на 21.11.2016р. об 11:30; витребувано додаткові документи.

21.11.2016р. за вх.№28192/16 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з наміром мирного врегулювання спору.

21.11.2016р. за вх.№2-6106/16 до суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів у зв’язку зі складністю справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2016р. задоволено клопотання відповідача і продовжено строк розгляду справи №916/2692/16 до 14.12.2016р.; розгляд справи відкладено на 12.12.2016р. о 10:30; витребувано додаткові документи.

12.12.2016р. за вх.№2-6559/16 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду та відповідно до якої позивача просить стягнути з відповідача 99252,93 грн., з яких: 44573,76 грн. попередньої оплати, 445,74 грн. штрафу, 5248,70 грн. неустойки, 48585,40 грн. штрафу та 399,33 грн. 3% річних, а також додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

12.12.2016р. за вх.№29977/16 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У письмових пояснення відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що заявлена до стягнення сума у розмірі 44573,76 грн. є не боргом, а сумою попередньої оплати; відсутні підстави повернення попередньої оплати без розірвання договору поставки; договором поставки №05/02 від 05.02.2015р. передбачена подвійна відповідальність за порушення строків поставки; відсутнє порушення строку поставки товару, оскільки договором не визначений строк поставки товару; п.7.5 договору поставки №05/02 від 05.02.2015р. суперечить нормам матеріального права; після укладання та виконання договору позивач не звертався до відповідача з будь-якими претензіями, листами, заявками на поставку товару тощо; стягнення суми попередньої оплати не є наслідком порушення грошового зобов’язання

12.12.2016р. за вх.№29976/16 до суду від позивача надійшли письмові пояснення. У письмових поясненнях позивач вказав на те, що замовлення товару здійснювалось за допомогою телефонного зв’язку, для підтвердження свого замовлення позивачем було надіслано цінного листа на адресу відповідача, що не суперечить п.5.1 підписаного між сторонами договору поставки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

05.02.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МИР КЕРАМИКИ» (Постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУД СУ-10» (Покупець, позивач) укладений договір поставки №05/02, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов’язується у зумовлені строки передати (поставити), а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар, вказаний у Специфікації та/або видаткових накладних (товар).

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору поставка товару здійснюється партіями. В рамках цього договору можлива й єдина поставка товару за весь строк дії цього договору, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікації. Кількість та ціна товару кожної партії, а також його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються Специфікаціями та/або видатковими накладними Постачальника.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що у випадку, якщо Постачальник використовує лише видаткові накладні, без укладання Специфікації, то ця видаткова накладна повинна містити: посилання на цей договір із зазначенням його номеру та дати укладання; найменування кожної асортиментної позиції продукції, його кількість, вартість згідно асортименту, зазначеному у заявці; скріплений печаткою підпис уповноваженої особи Постачальника, яка відповідно до Статуту, або довіреності має право підписувати цей договір та/або додатки до цього договору, які є його невід’ємною частиною. У випадку підписання накладної уповноваженою особою Постачальника, яка діє на підставі довіреності, Постачальник зобов’язаний надати Покупцю завірену копію цієї довіреності.

Відповідно до п.1.6 договору сторони домовились, що весь товар, який поставляється Постачальником Покупцю за адресою, вказаною в п.5.5 цього договору на протязі дії цього договору, здійснюється на умовах та на підставі цього договору.

Згідно з п.3.1 договору Постачальник зобов’язаний, зокрема, передати Покупцю товар в асортименті, за визначеною сторонами ціною, відповідної якості, в кількості та в строки, обумовлені положеннями даного договору, Специфікацією, та/або видатковими накладними.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що загальна ціна договору визначається шляхом арифметичного додавання сум вартості кожної окремої партії товару, який буй поставлений Постачальником на протязі строку дії договору.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 договору діюча ціна товару установлюється в національній валюті України та вказується в рахунках-фактурах Постачальника. Покупець має право відмовитись від конкретної партії товару у разі незгоди з цінами, вказаними у рахунках-фактурах. Оплата товару здійснюється в національній валюті України, шляхом банківського перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з п.4.4 договору Покупець повинен провести (здійснити) оплату за замовлену партію товару до передання зазначеної партії товару Постачальником (100% попередня оплата), згідно виставленого Постачальником рахунку-фактури.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що Покупець направляє Постачальнику замовлення з зазначенням асортименту та кількості партії товару, яке може бути передаватися за допомогою телефонного зв’язку в усній формі або укладене за допомогою засобів електронної пошти чи факсимільного зв’язку при умові подальшого підтвердження волевиявлення сторін оригіналами чи фактичними діями сторін.

Відповідно до п.5.2 договору умови поставки, які визначені в цьому договорі можуть бути змінені та додатково узгоджені сторонами шляхом підписання додаткових угод до цього договору, які підписані уповноваженими представниками сторін та є невід’ємними частинами договору.

Згідно з п.п. 5.3-5.6 договору Постачальник зобов’язаний поставити товар на кінцевий пункт поставки на протязі 5 (п’яти) робочих днів з моменту отримання замовлення Покупця, якщо інший строк не встановлений у заявці. За 2 (два) робочих дні до дня поставки Постачальник повинен повідомити Покупця про готовність відвантаження товару. Кінцевий пункт поставки - м. Одеса, Французький бульвар, 85/5. Поставка товару (в тому числі навантаження товару) здійснюється силами, засобами Постачальника за рахунок Покупця. Розвантаження товару здійснюється силами, засобами і за рахунок Покупця.

Пунктом 5.7 договору встановлено, що поставка партії товару повинна супроводжуватись передачею Покупцю по одному примірнику оригіналів наступних документів: рахунок-фактура, видаткова накладна та товаротранспортна накладна, акт виконання робіт по доставці (за наявності), податкова накладна (в строки, передбачені чинним податковим законодавством України), сертифікат якості (відповідності) та/або висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та/або інший документ, що підтверджує належну якість товару (по узгодженню сторін).

Відповідно до п.п. 5.12, 5.13 договору підписання представником Покупця видаткової та товаротранспортної накладної буде свідчити про отримання Покупцем товару. Датою поставки товару та датою переходу права власності на товар вважається дата видаткової та товаротранспортної накладної Постачальника, за якою відбулась передача товару Покупцю. Ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить до Покупця з моменту передачі товару Покупцю.

Згідно з п.7.1 договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов договору та чинного законодавства України.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку порушення строків поставки товару, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов’язання, від вартості недопоставленого товару, за кожен календарний день прострочення, а також штраф у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару.

Відповідно до п.7.3 договору строк поставки вважається порушеним з вини Постачальника, якщо Постачальник не надасть товар протягом строку, вказаного у п.5.3 договору.

Згідно з п.7.4 договору за порушення строків передачі товару більше ніж на тридцять календарних днів після кінцевого строку поставки, визначеного п.5.3 договору, Постачальник зобов’язаний повернути Покупцю всю суму передоплати за непоставлену партію товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Покупця у строк не більше трьох банківських днів.

Пунктом 7.5 договору встановлено, що за порушення строків, визначених п.7.4 Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 1% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п.7.6 договору за несвоєчасну або неповну передачу товару, а також за порушення строків, передбачених п.6.7 договору, Постачальник сплачує Покупцю неустойку за кожний календарний день прострочення, що обчислюється від вартості не переданого або несвоєчасно переданого товару, товару неналежної якості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що не звільняє його від обов’язку передати належний товар Покупцю.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та його скріплення печатками сторін.

Відповідачем виставлений позивачу рахунок-фактуру №СФ-011 від 02.02.2015р. на суму 389188,80 грн.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача 389188,80 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №34 від 05.02.2015р.

В призначенні платежу платіжного доручення №34 від 05.02.2015р. вказано: оплата за газобетон по сч.11 від 02.02.2015р., дог. 01/02 від 01.02.2015р.

Водночас позивач стверджує, що таке вказання призначення платежу є технічною помилкою; інших договорів між сторонами за весь час господарської діяльності не укладалось, що не заперечується відповідачем.

З наявної в матеріалах справи податкової накладної №3 від 05.02.2015р. вбачається здійснення оплати з поточного рахунку позивача на рахунок відповідача за договором поставки №05/02 від 05.02.2015р. на суму 389188,80 грн.

Відповідач здійснив поставку товару за наступними видатковими накладними:

- №РН-0212 від 16.02.2015р. на суму 136382,40 грн.,

- №РН-0308 від 17.03.2015р. на суму 148357,44 грн.,

- №РН-0319 від 31.03.2015р. на суму 29937,60 грн.,

- №РН-0412 від 21.04.2015р. на суму 29937,60 грн.

У листі від 06.06.2016р. за вих.№47, який надіслано відповідачу 15.06.2016р. та отримано останнім 14.07.2016р., позивач просив здійснити поставку на решту сплаченої суми у розмірі 44573,76 грн. на умовах п.п. 5.3-5.5 договору поставки №05/02 від 05.02.2015р., а саме: протягом 5 робочих днів з моменту отримання цього замовлення на об’єкт позивача, який розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки №05/02 від 05.02.2015р. в частині повної та своєчасної поставки товару стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу . Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк , покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати . На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, на виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 389188,80 грн. в якості 100% попередньої оплати замовленого товару за платіжним дорученням №34 від 05.02.2015р.

У листі від 06.06.2016р. за вих.№47, який надіслано відповідачу 15.06.2016р. та отримано останнім 14.07.2016р. , позивач просив здійснити поставку на решту сплаченої суми у розмірі 44573,76 грн. на умовах п.п. 5.3-5.5 договору поставки №05/02 від 05.02.2015р., а саме: протягом 5 робочих днів з моменту отримання цього замовлення на об’єкт позивача, який розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5.

З урахуванням положень п.5.3 відповідач був зобов’язаний поставити товар на об’єкт позивача до 21.07.2016р. включно.

Посилання відповідача на те, що договором поставки №05/02 від 05.02.2015р. не передбачено здійснення замовлення товару направленням цінного листа за допомогою поштового зв’язку судом до уваги не приймається, оскільки пунктом 5.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що Покупець направляє Постачальнику замовлення з зазначенням асортименту та кількості партії товару, яке може передаватися за допомогою телефонного зв’язку в усній формі або укладене за допомогою засобів електронної пошти чи факсимільного зв’язку при умові подальшого підтвердження волевиявлення сторін оригіналами чи фактичними діями сторін.

Обмежень щодо надсилання замовлення поштою вказані положення договору не містять. Водночас фактично відповідач отримав вказане замовлення, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового пересилання.

Виходячи з наявних матеріалів справи відповідачем не решту суми попередньо оплаченого товару товар позивачу не поставлений, суму попередньої оплати не повернуто.

Виходячи з вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУД СУ-10» про стягнення з відповідача 44573,76 грн. попередньої оплати.

Щодо решти заявлених позовних вимог господарський суд дійшов наступних висновків.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 445,74 грн. штрафу та 5248,70 грн. неустойки за порушення товарного зобов’язання на підставі п.7.2 договору №05/02 від 05.02.2015р.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання . Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання .

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку порушення строків поставки товару, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла на період прострочення виконання зобов’язання, від вартості недопоставленого товару, за кожен календарний день прострочення, а також штраф у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару.

В даному випадку узгоджена сторонами неустойка у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов’язання, від вартості недопоставленого товару, за кожен календарний день прострочення за своєю правовою суттю є пенею.

Згідно з ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як встановлено судом сторони у п.7.2 договору встановили, що у випадку порушення строків поставки товару відповідачу нараховується і неустойка, яка за своєю правовою суттю є пенею, і штраф.

З цього приводу, Верховний суд України у постанові від 21.10.2015р. №6-2003цс15 вказав, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи, що позивачем одночасно заявлено до стягнення з відповідача за одне й те саме порушення пеню і штраф, які є одним видом цивільно-правової відповідальності, суд вважає, що їх одночасне застосування суперечить вимогам ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про неможливість одночасного стягнення з відповідача пені та штрафу, а отже у задоволенні штрафу у розмірі 445,74 грн. судом відмовляється, натомість позовні вимоги про стягнення з відповідача 5248,70 грн. неустойки, яка за своєю правовою суттю є пенею, задовольняються судом частково, а саме: за період з 22.07.2016р. по 20.08.2016р. у розмірі 1149,66 грн., оскільки у відповідності до умов укладеного між сторонами договору з 21.08.2016р. замість товарного зобов’язання поставити позивачу товар у відповідача виникло зобов’язання повернути позивачу суму передоплати.

За порушення зобов’язань в частині повернення суми передоплати позивач заявив до стягнення з відповідача 48585,40 грн. штрафу на підставі п.7.5 договору №05/02 від 05.02.2015р. та 399,33 грн. 3% річних.

Як вже було зазначено вище, пунктом 7.5 укладеного між сторонами договору встановлено, що за порушення строків, визначений п.7.4 договору Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 1% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення.

Таким чином, передбачена п.7.5 укладеного між сторонами договору відповідальність за своєю правовою природою є пенею, оскільки обраховується у відсотках від вартості непоставленого товару та нараховується за кожен день прострочення.

За таких обставин відсутні підстави для стягнення штрафу у розмірі 48585,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача 399,33 грн. 3% річних господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов’язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов’язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку , повернення коштів у разі припинення зобов’язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов’язань, а з інших підстав.

Така ж правова позиція викладена і у п.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» (з наступними змінами та доповненнями).

Виходячи з вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 399,33 грн. 3% річних.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУД СУ-10» підлягають частковому задоволенню.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУД СУ-10» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР КЕРАМИКИ» (65114, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 62, офіс 3-Н, код ЄДРПОУ 38351350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУД СУ-10» (65031, м. Одеса, пров. Іспанський, буд. 1, корп. 1, прим. 1, код ЄДРПОУ 38847155) 44573 (сорок чотири тисячі п’ятсот сімдесят три) грн. 76 коп. попередньої оплати, 1149 (одну тисячу сто сорок дев’ять) грн. 66 коп. неустойки та 685 (шістсот вісімдесят п’ять) грн. 85 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області.

Повне рішення складено 19 грудня 2016 р.

Суддя Ю.С. Бездоля