Рішення

від 19.12.2016 по справі 918/1230/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 р. Справа № 918/1230/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали

справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до Підрозділу Українського козацтва "Волинська Січ"

про стягнення в сумі 74 017 грн. 26 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №03-05/1/1 від 04.01.2016 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Підрозділу українського козацтва "Волинська Січ" (далі - Відповідач) про стягнення 74 017 грн. 26 коп. заборгованості за надані послуги.

Ухвалою господарського суду від 18 листопада 2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/1230/16.

Ухвалою господарського суду від 05 грудня 2016 розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 19 грудня 2016 року.

В судовому засіданні 19 грудня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 19 грудня 2016 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що не з’явлення відповідача в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19 грудня 2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2012 року між Позивачем (далі- підприємство) та Відповідачем (далі- споживач) укладено договір № 1641 на відпуск теплової енергії (далі- Договір), відповідно до якого підприємство зобов’язалося надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, у свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору). За п. 1.3. договору теплова енергія подається споживачу за адресою: м. Рівне, вул. С. Петлюри, 1.

Згідно із п. 4.2. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає підприємству звіт про фактичне споживання теплової енергії до 25 числа поточного місяця. В разі неподання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим способом (п.4.4 договору).

Пунктом 4.5. договору передбачено, що межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін, вказана в додатку № 1 до договору, не може бути змінена в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розмір щомісячної плати за опалення та підігрів води на момент укладання договору становить 24 грн. 41 коп. в місяць для інших споживачів. (п. 5.2 підп.а Договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. (п. 5.4. Договору).

Пунктом 5.7. договору передбачено, що у платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. При наявності боргу за спожиту теплову енергію кошти, що надходять, зараховуються в погашення боргу за теплову енергію, спожиту за минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Згідно із п. 5.10. договору в інформативному порядку підприємством можуть направлятись рахунки споживачу. У рахунок включається оплата за теплову енергію, пеня, штраф та інші фінансові санкції за порушення умов цього договору.

Підпунктом 3.2.1. п. 3.2. договору визначено, що споживач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Суд встановив, що Позивачем на виконання умов договору було відпущено Відповідачу теплову енергію за період з 01 грудня 2011 року по 25 листопада 2016 року, вартість якої останній не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 74 017 грн. 26 коп.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов'язок теплопостачальної організацій забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів. Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У силу вимог ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" від 03.10.2007 року № 1198 визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Пунктом 40 вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно із п. 20 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"від 21.07.2005 року № 630 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Відповідно до п. 30 цієї постанови Кабінету Міністрів України споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 74 017 грн. 26 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, вимога прокурора та позивачів про стягнення заборгованості по орендній платі є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вище викладене та керуючись статтями 32 - 34, 43, 44, 49, 81-1, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підрозділу Українського козацтва "Волинська Січ" (33028, м. Рівне, вул. С . Петлюри, 1, код 22575238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код. 36598008) 74 017 (сімдесят чотири тисячі сімнадцять) грн. 26 коп. заборгованості за спожиту теплоенергію.

3. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2016 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 1).