Рішення

від 19.12.2016 по справі 922/3687/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 грудня 2016 року Справа № 922/3687/16

Провадження № 5/913/3687/16

За позовом Публічного акціонерного товариства В«Миронівський хлібопродуктВ» , м. Київ, в особі відокремленого підрозділу В«Птахофабрика «³нницький бройлерВ» , м. Ладижин Вінницької області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Виробниче управління Укрвуглеекології В«Ровеньки-АнтрацитВ» , м. Луганськ

про стягнення 70254 грн. 27 коп.

Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 30.10.2015 № 353 в сумі 54186 грн. 35 коп., інфляційних втрат в сумі 3708 грн. 97 коп., 3% річних в сумі 1261 грн. 39 коп., пені в сумі 11097 грн. 59 коп.

Сторони правом на участь своїх представників в судовому засіданні не скористалися, витребувані судом документи не надали.

При цьому, явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 2.1 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» (зі змінами) передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд розглядає справу за наявними матеріалами, враховуючи наступне: сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду цієї справи; будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від позивача та відповідача не надходило; явка сторін не була визначена судом обов'язковою; нез'явлення відповідача у засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Дослідивши матеріали справи, подані позивачем документи, господарський суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством В«Миронівський хлібопродуктВ»в особі відокремленого підрозділу В«Птахофабрика «³нницький бройлерВ» (постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Виробниче управління Укрвуглеекології В«Ровеньки-АнтрацитВ» (покупець) 30.04.2015 був укладений договір поставки № 353, за умовами якого постачальник передає на умовах діючого договору, а покупець приймає у власність паливно-мастильні матеріали в кількості, в асортименті та за ціною згідно рахунку-фактури на кожну поставку товару та здійснює оплату його вартості в строк та на умовах цього договору (р.1 договору).

Відповідно до п. 4.2.1 договору покупець зобов'язується оплачувати партію товару на підставі отриманого рахунку-фактури у розмірі 100% його вартості на умовах відстрочки платежу протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару..

З наданих позивачем видаткових накладних від 31.12.2015 № ВБ10004691, від 21.12.2015 № ВБ10004640, від 30.11.2015 № ВБ100004562, від 16.11.2015 № ВБ100004516, від 09.11.2015 № ВБ10004488, від 31.10.2015 № ВБ100004456, на загальну суму 485724 грн. 00 коп. (а.с. 19-24) вбачається, що продавець у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобов'язання, а відповідач прийняв товар без зауважень та претензій.

Так, між сторонами було підписано акт про залік зустрічних однорідних вимог та погашення заборгованості на суму 431537 грн. 65 коп. (а.с. 36), внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 54186 грн. 35 коп.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно із приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Поставлена позивачем продукція була прийнята відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 54186 грн. 35 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно п.5.2 договору у разі порушення строків розрахунку покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,3% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем здійснено розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму 11097 грн. 59 коп. за період з 01.01.2016 по 30.06.2016.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є чинним на даний час, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем розрахунок заявленої до стягнення неустойки здійснено з врахуванням максимального граничного розміру пені, обмеженого законодавством, та за період у шість місяців.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд визнає обґрунтованою пеню за заявлений позивачем період у сумі 11067 грн. 29 коп.

Тому, пеня підлягає стягненню в сумі 11067 грн. 29 коп. за період з 01.01.2016 по 30.06.2016.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1261 грн. 39 коп. за період з 11.01.2016 по 20.10.2016 та інфляційних втрат в сумі 3708 грн. 94 коп. за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд, перевіривши розрахунки позивача, дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача слід стягнути борг в сумі 54186 грн. 35 коп., пеню в сумі 11067 грн. 29 коп., 3% річних в сумі 1261 грн. 39 коп. та інфляційні втрати в сумі 3708 грн. 94 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судовий збір в сумі 1377 грн. 41 коп. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства В«Миронівський хлібопродуктВ» в особі відокремленого підрозділу В«Птахофабрика «³нницький бройлерВ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Виробниче управління Укрвуглеекології В«Ровеньки-АнтрацитВ» про стягнення 70254 грн. 27 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Виробниче управління Укрвуглеекології В«Ровеньки-АнтрацитВ» , м. Луганськ, вул. Оборонная, б. 101К, кім. 204 (м. Новоайдар Луганської області, вул. Зарічна, 100), код 35400038, на користь Публічного акціонерного товариства В«Миронівський хлібопродуктВ» в особі відокремленого підрозділу В«Птахофабрика «³нницький бройлерВ» , м. Ладижин Вінницької області, вул. Слобода, б. 141, код36287158, борг в сумі 54186 грн. 35 коп., пеню в сумі 11067 грн. 29 коп., 3% річних в сумі 1261 грн. 39 коп., інфляційні втрати в сумі 3708 грн. 94 коп. судовий збір у сумі 1377 грн. 41 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2016.

Суддя С.В.Вінніков

Надр. 3 прим.

1-до справи

2-позивачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою: м. Ладижин Вінницької області, вул. П. Кравчика, 9

3- відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою: м. Новоайдар Луганської області, вул. Зарічна, 100