Рішення

від 13.12.2016 по справі 920/1125/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2016 Справа № 920/1125/16 Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/1125/16

за позовом - в.о. керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми,

до відповідача - Фермерського господарства «Рудиця», с. Малий Самбір Конотопського району Сумської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Конотопської районної державної адміністрації, м. Конотоп Сумської області,

про повернення земельної ділянки шляхом підписання акту приймання-передачі,

за участю представників:

прокурора - Вортоломея М.Ф.,

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 22-18-0.11-73/2-16 від 04.01.2016,

третьої особи - не з'явися,

відповідача - не з'явився.

Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві в інтересах держави в особі позивача просить суд зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 7,3664 га, кадастровий номер 592208800:03:001:1057 для ведення фермерського господарства, розташовану на території Виликосамбірської сільської ради Конотопського району Сумської області, вартістю 147013,60 грн., шляхом підписання акту прийому-передачі; судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив.

У відзиві № 25 від 07.12.2016 року на позов відповідач зазначає, що ні позивач, ні третя особа не зверталися до нього з вимогою щодо повернення оспорюваної земельної ділянки шляхом підписання акту прийому-передачі. Відповідач у відповідності до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» 25.11.2015 року, більше ніж за місяць до закінчення строку дії договору оренди земель державної власності, звернувся до позивача з листом, в якому повідомив про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Відповіді на своє звернення від 25.11.2016 року відповідач у встановлений Законом термін від позивача не отримав.

Також у відзиві на позов відповідач просить суд зупинити провадження у справі до прийняття рішення комісією позивача щодо включення оспорюваної земельної ділянки до переліку земельних ділянок для проведенні земельних торгів з продажу права оренди на них.

Суд вважає клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, викладене у його відзиві на позов, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, не передбачено можливості зупинення провадження у справі до прийняття рішення органом державної влади.

Разом з клопотанням від 13.12.2016 року (вх. № 11425 від 13.12.2016) прокурором у справі надано для долучення до матеріалів справи копію листа Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області від 02.12.2016 року за № 7965/9/18-05-12-01 про відсутність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за землю.

У письмових поясненнях № 04-23/5749 від 30.11.2016 року третя особа зазначає, що повністю підтримує позовні вимоги прокурора і у зв'язку з участю представника третьої особи у іншому судовому засіданні у Сумському окружному адміністративному суді просить суд провести розгляд справи без участі представника Конотопської районної державної адміністрації.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з позовом про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 7,3664 га вартістю 147013,60 грн., яка розташована на території Виликосамбірської сільської ради Конотопського району Сумської області, шляхом підписання акту прийому-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач користується зазначеною земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди земель державної власності б/н від 30.12.2010 року без правовстановлюючих документів.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Одночасно у відповідності до вищевказаного рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 в основі поняття «інтереси держави» завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Статтею 13 Конституції України закріплено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

На момент виникнення спірних правовідносин і до 01.01.2013 року відповідно до статей 13, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією України, належало вирішення питання використання земель державної власності.

Відповідно до статті 17 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин Конотопська районна державна адміністрація була наділена державою повноваженнями щодо розпорядження землями, розташованими за межами населених пунктів

Згідно зі змінами, внесеними до статті 122 Земельного кодексу України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», від 06.09.2012 року, який набрав чинності 01.01.2013 року, повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб передані центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення «Про Державне агентство земельних ресурсів України», затвердженого Указом Президента України № 445 від 08.04.2011 року, Державне агентство земельних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів реорганізовуються шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Також установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 294-р «Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру передано функції і повноваження Державного агентства земельних ресурсів, що припиняється.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року за № 6 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, відповідно до пп. 13 п. 4 якого Головне управління здійснює розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Сумської області.

Як юридичну особу Головне управління Держгеокадастру у Сумській області зареєстровано 25.04.2015 року, про що у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено відповідний запис. Одночасно розпочато процедуру ліквідації Головного управління Держземагентства в Сумській області.

Таким чином, з 25.04.2015 року повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення покладено на Головне управління Держгеокадастру Сумській області, яке є у спірних правовідносинах правонаступником Конотопської районної державної адміністрації Сумської області.

У разі виникнення публічного правонаступництва всі матеріально-правові зобов'язання суб'єкта - попередника передаються до суб'єкта - правонаступника, який відповідно надалі має ці зобов'язання виконувати (продовжувати виконувати) перед фізичними (юридичними особами).

Відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Ця норма є прямою і не передбачає додаткових дій (укладення додаткових угод) для набуття органом влади повноважень щодо розпорядження землями державної власності.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 року у справі № 920/680/14.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області є належним позивачем у вказаній справі.

Відповідно до розпорядження голови Конотопської районної державної адміністрації від 09.07.2010 року № 273 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Великосамбірської сільської ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 12,4842 га (кадастровий номер 5922080800:03:001:0911) для ведення фермерського господарства та 0,2661 га для створення під'їзних шляхів із земель державної власності на території Великосамбірської сільської ради Конотопського району Сумської області та надано вказану земельну ділянку в оренду ОСОБА_2 терміном на 5 років.

30.12.2010 року між Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області та громадянином ОСОБА_2 укладено договір оренди земель сільськогосподарського призначення державної власності (далі - договір), а саме: земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 12,7503 га, у тому числі - 12,4842 га ріллі та 0,2661 га польової дороги.

Договір зареєстрований у Конотопському районному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.12.2010 року за № 041061905995.

Відповідно до пункту 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 144909,96 грн.

Договір укладено на 5 років (пункт 8 договору).

Згідно акту передачі-прийому земельної ділянки від 30.12.2010 року третя особа передала відповідачеві, згідно договору оренди земель державної власності від 30.12.2010, які знаходяться на території Великосамбірської сільської ради Конотопського району Сумської області, земельну ділянку загальної площею 12,7503 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 12,7503 га, з них: рілля - 12,4842 га та польова дорога - 0,2661 га.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди земель державної власності від 30.12.2010 року внесено зміни у преамбулу договору, а саме орендаря змінено на фермерське господарство «Рудиця» в особі голови фермерського господарства ОСОБА_2. Додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Конотопському районі від 28.07.2011 року за № 592200004000649.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 10.08.2012 року до договору оренди земель державної власності від 30.12.2010, яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Конотопському районі від 19.09.2012 року за № 592200004003931, сторонами внесено зміни до пунктів 2, 5, 9 договору, а саме: в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,3664 га , у тому числі ріллі - 7,3664 га, нормативна грошова оцінка якої з урахуванням коефіцієнту індексації становить 147013,60 грн. Кадастровий номер земельної ділянки 5922080800:03:001:1057.

Актом прийому-передачі земельної ділянки від 19.09.2012 року, який є невід'ємною частиною додаткової угоди № 2 до договору оренди земель державної власності від 30.12.2010 року, Конотопська районна державна адміністрація передала Фермерському господарству «Рудиця» в особі голови фермерського господарства ОСОБА_2 земельну ділянку, яка знаходиться на території Великосамбірської сільської ради Конотопського району Сумської області, загальної площею 7,3664 га, в тому числі сільськогосподарських угідь - 7,3664 га, із них: ріллі - 7,3664 га.

За приписами статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Термін дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки сплинув 30.12.2015 року.

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною першою статті 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтями 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання по ньому має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 792 цього ж Кодексу, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами статті 125 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції діючій на момент припинення дії договору), істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Пунктом 21 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно пункту 37 договору дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції діючій на момент припинення дії договору), договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції діючій на момент припинення дії договору), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції діючій на момент припинення дії договору), яка фактично об'єднує два випадки пролонгації такого договору.

Відповідно до частин другої - п'ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції діючій на момент припинення дії договору) орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листами-повідомленнями від 25.11.2015 року за вх. № 19-5581/27-15 та від 29.12.2015 року за вх. № 28-9999/27-15 звертався до позивача з пропозицією щодо поновлення договору оренди оспорюваної земельної ділянки та зміни його умов, а саме щодо продовження дії договору на 7 років та встановлення орендної плати у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Проте, позивач листом від 27.01.2016 року № 28-18-7777.8-1521/2-16 заперечив щодо поновлення договору оренди землі у зв'язку з невідповідністю розрахунку орендної плати вимогам статей 288, 289 Податкового кодексу України, зокрема здійснений за відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, у вказаному листі позивачем роз'яснено відповідачеві, що відповідно до листа Держгеокадастру від 14.12.2015 року за № ДС-22-28-0.13-17122/23-15 керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях рекомендовано утриматися від встановлення орендної плати на рівні менше 8 % від нормативної грошової оцінки.

Таким чином, сторони не досягли домовленості щодо істотних умов договору, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», а саме щодо строку дії договору та розміру орендної плати.

А відтак строк дії договору від 30.12.2010 року відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» не поновлено, оскільки додаткову угоду про поновлення договору оренди землі не укладено, що свідчить про припинення договору оренди землі у зв'язку з закінченням строку, на який його укладено.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» (в редакції діючій на момент припинення дії договору) визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 20 договору оренди земель державної власності від 30.12.2010 року, додаткової угоди № 2 від 10.08.2012 року, земельна ділянка передавалась орендарю за актом її приймання-передачі, а отже і повертатись має у такий же спосіб.

Згідно листа позивача від 01.09.2016 року за № 10-18-0.81-10750/2-16, земельна ділянка відповідачем за актом прийому-передачі не поверталась.

Правова позиція щодо повернення земельної ділянки відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» висловлена у постановах Вищого господарського суду України від 11.08.2010 року у справі № 3/063-09, від 20.10.2015 року у справі № 904/3929/14, постановах Верховного Суду України від 22.11.2010 року у справі № 3-25гс10, від 25.05.2016 року у справі № 911/1707/15 від 13.04.2016 року у справі № 6-2027цс15, від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 387 цього ж Кодексу, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За вимогами статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, незаконне утримування відповідачем спірної земельної ділянки, незважаючи на закінчення терміну дії договору оренди та заперечення позивача проти пролонгації дії цього договору, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, заявлені прокурором в інтересах позивача позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2205,20 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фермерське господарство «Рудиця» (41663, с. Малий Самбір, Конотопський район, Сумська область, вул. Центральна, буд. 1А, ідентифікаційний код 35336874) на користь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 39765885) повернути земельну ділянку загальною площею 7,3664 га, кадастровий номер 592208800:03:001:1057, розташовану на території Виликосамбірської сільської ради Конотопського району Сумської області, вартістю 147013,60 грн., шляхом підписання акту прийому-передачі.

Стягувач: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 39765885).

3. Стягнути з Фермерського господарства «Рудиця» (41663, с. Малий Самбір, Конотопський район, Сумська область, вул. Центральна, буд. 1А, ідентифікаційний код 35336874) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд. 33; код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору в сумі 2205,20 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.12.2016.

Суддя ОСОБА_4