Рішення

від 08.12.2016 по справі 921/567/16-г/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2016 р.Справа № 921/567/16-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" вул. Чернівецька, 54А, Тернопіль, Тернопільська область, 46006

до Відділу освіти Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області вул. Незалежності, 14, смт. Гусятин, 48200

про cтягнення 206 761,61 грн., з яких: 0,04 грн. боргу, 138 866,62 грн. пені, 9 806,06 грн. - 3% річних, 58 088,89 грн. інфляційних втрат (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 02.12.2016р.).

За участю представника позивача: ОСОБА_1, довіреність №28 від 04.01.2016р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" звернулося із позовом до Відділу освіти Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про cтягнення 206 761,61 грн., з яких: 0,04 грн. боргу, 138 866,62 грн. пені, 9 806,06 грн. - 3% річних, 58 088,89 грн. інфляційних втрат (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 02.12.2016р.).

Ухвалами суду від 11.10.2016р. , 29.11.2016р. та 06.12.2016р. розгляд справи відкладався до 01.11.2016р., 06.12.2016р. та 08.12.2016р. відповідно, а в судовому засіданні з 01.11.2016р. до 21.11.2016р. оголошувалася перерва.

Ухвалою суду від 29.11.2016р., за клопотанням представника позивача, відповідно до ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору продовжений на 15 днів - до 08.12.2016р.

Позивач в процесі розгляду справи підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити як підтверджені актами приймання-передачі природного газу за період з січня 2016р. по квітень 2016р., актом звірки розрахунків, які підписані представниками сторін без заперечень. На обґрунтування позовних вимог посилається на норми чинного законодавства, згідно яких відповідач у разі порушення грошових зобов'язань повинен, на вимогу кредитора, сплатити суму нарахованих санкцій, річні та інфляційні нарахування.

Відповідач заперечує проти позовних вимог в частині нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. В обґрунтування заперечень звертає увагу суду на поважність причин несвоєчасного проведення розрахунків, оскільки відділ освіти є бюджетною установою та фінансується виключно з місцевого бюджету, тому не поступлення коштів з місцевого бюджету не дало можливості своєчасно розрахуватися за отриманий природний газ, хоча ним приймалися всі заходи для виконання грошового зобов'язання у строки встановлені договором. Зокрема, неодноразово звертався до Гусятинської селищної ради об`єднаної територіальної громади про виділення додаткових коштів на оплату енергоносіїв, які задовольнялися несвоєчасно. При цьому, надав довідку за підписом начальника відділу освіти та головного бухгалтера про розподіл субвенцій, які виділялися щомісяця, та за рахунок якої в першу чергу здійснювалися видатки по заробітній платі, а тільки з другого траншу освітньої субвенції кошти направлялися на оплату енергоносіїв, які не забезпечували в повній мірі погасити такі видатки, внаслідок чого і виникла кредиторська заборгованість.

Також, заявив клопотання про зменшення розміру пені на 99% від заявленої у позовній заяві, при цьому, звертає увагу суду на майновий стан відповідача, на підтвердження чого надав фінансові звіти установи за 2016р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, судом встановлено:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", в особі головного фахівця ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 01.07.2015р. №04 (далі - Постачальник), Публічним акціонерним товариством "Тернопільгаз", в особі начальника Гусятинського УЕТТ ОСОБА_3 (далі - Газорозподільне/Газотранспортне підприємство) та Відділом освіти Гусятинської районної державної адміністрації, в особі начальника ОСОБА_4 (далі - Споживач) укладено 06.10.2015р. Договір №04/М-008 на постачання природного газу за регульованим тарифом, додатком до якого визначено договірний обсяг постачання природного газу Споживачеві для власного споживання у січні 2016р. - 52,0 тис. куб. м.;

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" (Постачальник) та Відділом освіти Гусятинської районної державної адміністрації (Споживач), в особі тих самих представників, укладено 01.02.2016р. договір №04/М-008 на постачання природного газу та додаткову угоду до нього №1 від 01.02.2016р., відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- Постачальник зобов'язується поставити Споживачу протягом 2016р. природній газ для власного споживання в обсязі 320 тис. куб. м., у тому числі за місяцями та кварталами: лютий - 130,0 тис. куб. м., березень - 120,0 тис. куб. м., I квартал - 250,0 тис. куб. м.; квітень - 70,0 тис. куб.м., II квартал - 70,0 тис. куб. м., а Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором (п.п.1.1, 3.1 Договору, Додаток № 3 до Договору);

- відповідно до п.2.5 умов Договору, сторони погодили, що за підсумками розрахункового періоду Споживач протягом двох робочих днів погоджує з Оператором ГРМ/ГТС акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу;

- послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що оформляється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період (п.3.6 Договору);

- загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві (п.4.5 Договору);

- розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами відповідно до Закону України "Про ринок природного газу". Ціна природного газу визначається до діючих цін постачальника, з врахуванням тарифу на транспортування природного газу, податків та зборів передбачених чинним законодавством України. Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу на своєму веб-сайті. Сторони домовились, що ціна природного газу, розрахована відповідно до п.п. 4.1, 4.2 умов договору, є обов'язковою для Сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ (п.п. 4.1- 4.4 Договору);

- оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем плановими платежами з розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатку №3 до Договору, протягом місяця поставки газу, але не пізніше останнього дня місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим . У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п.4.6 Договору);

- оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Постачальника (п.4.7 Договору);

- згідно п. 4.9 умов Договору, звірка розрахунків здійснюється Сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї із Сторін;

- у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених умовами Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу ( п.6.2.2 умов Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2016р., та поширює дію на відносини Сторін, що фактично склалися з 01.02.2016р. (п.10.1 Договору).

Відносини Сторін, що є предметом цього Договору, але неврегульовані ним, регулюються згідно із Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (дали - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року №2496, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494.

Згідно з положеннями підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ № 442 від 13.07.2016р.), реалізація природного газу для задоволення потреб установ та організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, здійснюється суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Як встановлено матеріалами справи, Постачальник на виконання умов Договору від 06.10.2015р. та Договору від 01.02.2016р. протягом січня - квітня 2016р. поставив та надав послуги з транспортування природного газу Споживачу в кількості 357 129 тис. куб. м. на загальну суму 2 874 881,22 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2016р. на суму 956 955,01 грн., від 29.02.2016р. на суму 949 842,90 грн., від 31.03.2016р. на суму 862 547,83 грн., від 30.04.2016р. на суму 105 535,48 грн., які підписані представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками сторін договору.

Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2015р. по 05.12.2016р. проведеного між Постачальником і Споживачем, підписаного повноважними представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками сторін підтверджено, що позивачем поставлено газу та надано послуг по його транспортуванню за січень - квітень 2016р. на загальну суму 2 874 881,22 грн., з яких споживачем сплачено 2 874 881,18 грн. за період лютий 2016р. - 504 030,35 грн., березень 2016р. - 499 999,16 грн., квітень 2016р. - 1 870 851,67 грн., у зв'язку з чим сума боргу складає - 0,04 грн. (залишок за квітень 2016р.).

Позивач просить стягнути основну суму боргу, пеню, річні та інфляційні втрати за порушення строків проведення оплати за газ.

Відповідач не заперечує пропущення строків оплати, при цьому, подав клопотання про зменшення пені.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, оцінивши подані сторонами докази, наведені в процесі розгляду справи представниками сторін доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, при цьому суд виходив із наступного:

- відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 ГК України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема, за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджено поставку та транспортування природного газу в обсягах зазначених позивачем та його несплата відповідачем у сумі 00,04 грн. , а тому позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України, втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання і не відносяться до санкцій.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Так, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ст. 712 ЦК України).

Передбачений сторонами розмір відповідальності за порушення грошового зобов'язання у п.6.2.2 Договору відповідає розміру встановленому Законом та ч.6 ст.231 ГК України.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що за поставлений газ проведена оплата з пропуском встановленого договором терміну, а саме не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Строки поставки і оплати газу підтверджено актами приймання-передачі природного газу, банківськими виписками та актом звірки розрахунків.

Суд, перевіривши на відповідність розрахунок суми простроченої заборгованості за період з січня по квітень 2016р., встановив правомірність нарахованої позивачем суми 9 806,06 грн. - що складає 3% річних та 58 088,89 грн. інфляційних втрат, які підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Щодо заявленої суми пені - 138 866,62 грн., то суд, керуючись вищезазначеними нормами, перевіривши на відповідність розрахунок суми заявлених позивачем позовних вимог встановив правомірність її нарахування на суму 134 463,66 грн., із яких: за січень 2016р. в сумі 30 109,88 грн., лютий 2016р. в сумі 57 499,90 грн., березень в сумі 37 791,67 грн., квітень в сумі 9 062,21 грн.

Разом з тим, суд, розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені до 99% від заявленої суми до стягнення, вважає за можливе задовольнити його частково (на 90%), стягнувши 13 446,37 грн. При цьому, суд виходив із наступного:

- відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Отже, зменшення розміру неустойки - це право суду, і суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням відповідача, однак, в останньому випадку відповідач, що звертається з клопотанням, повинен довести наявність підстав для зменшення неустойки. Дана процесуальна норма може застосовуватись судом виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч.3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України (такої правової позиції дотримуються Вищий господарський суд в п.3.17.4 постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та Верховний суд України" Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.)).

Так, за приписами п.1 ст.233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. В даному випадку береться до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена норма ГК кореспондується з ч.3 ст.551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Судом встановлено, що допущені відповідачем строки порушення оплати послуг, не могли потягнути за собою спричинення збитків для позивача, так як сума заборгованості є невеликою, а терміни прострочення є незначними; позивач не надав жодного підтвердження суми збитків понесених несвоєчасним виконанням Договору від 06.10.2015р. та Договору від 01.02.2016р.

Тоді як, відповідно до фінансово-господарських документів Відділу освіти Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області за 2016 р. (звіти про заборгованість за бюджетними коштами за I та II квартали 2016р., звіти про надходження та використання коштів загального фонду за I, II та III квартали), станом на 01.10.2016р. дебіторська заборгованість склала 89 208,83 грн., а кредиторська - 796 794,82 грн. Довідкою установи підтверджено розподілення коштів освітньої субвенції у порядку передбаченому чинним законодавством. Відповідачем доведено, що ним вживалися всі заходи до належного та своєчасного виконання грошових зобов'язань.

При таких обставинах,в частині стягнення 125 420, 25 грн. пені - відмовляється.

Судовий збір у сумі 3 090,45 грн. покладається на відповідача згідно ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог, при цьому, судом враховано правову позицію викладену у п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно якої судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Враховуючи викладене,керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82, п.3 ч.1 ст.83, ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області (вул. Незалежності, 14, смт. Гусятин, Гусятинський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 02145949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" (вул. Чернівецька, 54-а, м. Тернопіль, 46006, ідентифікаційний код 39555103) 0 (нуль) грн. 04 коп. - боргу, 13 446 (тринадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 37 коп. - пені, 9 806 (девять тисяч вісімсот шість) грн. 06 коп. - 3 % річних, 58 088 (п'ятдесят вісім тисяч вісімдесят вісім) грн. 89 грн. - інфляційних втрат, 3 090 (три тисячі дев'яносто) грн. 45 коп. - судового збору.

3. В частині стягнення 125 420 , 25 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено12 грудня 2016 року

Суддя М.С. Стадник