Рішення

від 14.12.2016 по справі 910/20240/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2016Справа №910/20240/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Фіш" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" простягнення 1 000 000,00 грн. Суддя Андреїшина І.О.

Представники сторін:

від позивача:Кравчук А.С. від відповідача 1:не з'явився від відповідача 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Фіш" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" про стягнення 68 000,00 грн.

Позовні вимоги з урахуванням заяв позивача про збільшення розміру позовних вимог та зміну підстави позову обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-Фіш" своїх зобов'язань щодо повернення отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" коштів у загальному розмірі 65 000 000,00 грн., у зв'язку з чим позивач просить з відповідача 1 та солідарно з відповідача 1 і відповідача 2, як поручителя в межах суми 15 000,00 грн., суму не повернутих грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 порушено провадження у справі №910/20240/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.11.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 23.11.2016 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 та від 07.12.2016 розгляд справи відкладався до 07.12.2016 та до 14.12.2016 відповідно, у зв'язку з неявкою представників відповідачів у призначені судові засідання та не виконанням ними вимог ухвал суду.

У судовому засіданні 14.12.2016 представник позивача подав заяву про зміну підстав позову та додаткові документи на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідачі уповноважених представників до судового засідання 14.12.2016 не направили, проте, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду не виконали.

Також, представник позивача у судовому засіданні 14.12.2016 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, надав пояснення по суті спору.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час і місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників відповідачів.

У судовому засіданні 14.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" у 2012 році надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркет-Фіш" грошові кошти у розмірі 65 000 000,00 грн. з призначенням: надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги згідно договору №26/06-фп2 від 26.06.2012, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою та платіжним дорученням №6 від 26.06.2012.

02.07.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-Фіш" було перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 137 600,00 грн. з призначенням: повернення безпроцентної поворотної фінансової допомоги згідно договору №26/06-фп2 від 26.06.2012, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою та платіжним дорученням №1 від 02.07.2012.

Позивач зазначає, що сума боргу відповідача 1 перед позивачем в частині повернення грошових коштів становить 64 862 400,00 грн. При цьому, зазначає, що визначеного в призначеннях платежів договору №26/06-фп2 від 26.06.2012 не існує, у зв'язку з чим вказує на безпідставність володіння такими коштами відповідачем 2 та обов'язок останнього з їх повернення.

За твердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" поручилося за Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет-Фіш" в межах суми 15 000,00 грн. щодо повернення спірних коштів.

За таких обставин, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом до відповідачів про стягнення з ТОВ "Маркет-Фіш" та солідарно в межах суми 15 000,00 грн. з ТОВ "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Набрання чинності договором та його обов'язковість для сторін пов'язано з моментом його укладення у належній формі (з моменту підписання письмового договору).

Згідно наданої позивачем заяви про зміну підстав позову останній вказує на відсутність укладеного між сторонами договору №26/06-фп2 від 26.06.2012, на який містить посилання в платіжних дорученнях, у зв'язку із чим і заявляє відповідні вимоги про стягнення безпідставно отриманих відповідачем 1 коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 вказаного кодексу встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.11.2016, 23.11.2016, 07.12.2016 суд зобов'язував сторін надати документи на підставі яких було надано відповідну фінансову допомогу.

На виконання вимог ухвал суду сторонами не було надано будь-яких документів на підтвердження існування укладеного між сторонами договору №26/06-фп2 від 26.06.2012 чи будь-яких інших документів, які б підтверджували існування правовідносин фінансової допомоги.

Таким чином, оскільки сторонами не було доведено, а судом не встановлено дійсності існування між ними правовідносин фінансової позики, то визначення в призначеннях платежів договору №26/06-фп2 від 26.06.2012 не може вважатися належним доказом існування такого правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї норми застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття та збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.

Таким чином, у зв'язку з тим, що існування укладеного між сторонами договору №26/06-фп2 від 26.06.2012 у визначеному законодавством порядку доведено не було, грошові кошти є такими, що одержані та збережені відповідачем 1 без достатніх правових підстав.

Разом з тим, у зв'язку з відсутністю правової підстави для набуття та збереження грошових коштів, у відповідача 1 виник обов'язок з їх повернення позивачу.

Відповідач 1 наведених обставин не спростував, доказів повернення грошових коштів позивачеві суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд визнає позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Фіш" грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн. обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених позовних вимог до відповідача 2 слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Положеннями статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено укладення договору поруки на забезпечення виконання відповідачем 1 зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги.

Таким чином, позовні вимоги до відповідача 2 задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Фіш" (75522, Херсонська обл., Генічеський район, село Виноградний Клин, вулиця Плавська, будинок 44, ідентифікаційний код 37413394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (04086, м. Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 41, ідентифікаційний код 37075024) грошові кошти у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп. та 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 21.12.2016

Суддя І.О. Андреїшина