Рішення

від 15.12.2016 по справі 917/1708/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2016 р. Справа № 917/1708/16

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Громадської організації "Турбота-2008", вул. Пушкіна, 65, м. Полтава, 36014

про стягнення 25 668,85 грн.,

Суддя Мацко О.С.

Представники у судовому засіданні:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність № 29-14/15 від 04.01.2016 р.

від відповідача: відсутні

15.12.2016 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про дату скадання повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ : Розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Громадської організації "Турбота-2008" про стягнення 25668,85 грн., з яких: 21804,71 грн. основного боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3862 від 31.10.2014р., 2991,70 грн. пені, 245,94 грн. 3% річних, 626,50 грн. втрат від інфляційних процесів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Відповідач представництво в судові засідання не забезпечив.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична адреса відповідача значиться: вул. Пушкіна, 65, м. Полтава, 36000 (а.с. 46-50). Ухвали, яка направлялись відповідачу на юридичну адресу були повернуті органом зв'язку як неотримані адресатом з відміткою В«за незапитомВ» (а.с. 22-24, 43-45).

Судом враховується, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином (див. ч. 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд двічі повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Сторони перебувають в договірних відносинах по забезпеченню тепловою енергією у вигляді гарячої води на опалення приміщень відповідача, що розташовані за адресою м. Полтава, вул. Червоноармійська, 5 на підставі договору № 3862 від 31.10.2014 року (з додатком, а.с. 10-12).

Пунктом 17 договору № 3862 від 31.10.2014 року визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 ОСОБА_2 України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та згідно з абз. 7 ст. 16 ОСОБА_2 України "Про теплопостачання" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається підприємством "Полтаватеплоенерго", встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів встановлені в такому розмірі:

1354,31 грн./Гкал (без ПДВ) з 1 листопада 2015 року на підставі постанови № 2690 від 29.10.2015 року (арк. с. 22);

1304,87 грн./Гкал (без ПДВ) з 1 лютого 2016 року на підставі постанови № 54 від 28.01.2016 року (арк. с. 23);

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року (надалі Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Відповідно до умов укладеного договору встановлений наступний порядок розрахунків.

За п. 18 договору № 3862 від 31.10.2014 року (а.с. 10, зворот) оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в п. 3 додатку В«Розрахунок обсягу теплової енергіїВ» , проводиться відповідачем-споживачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця.

Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії, визначної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку.

За п. 19 договору факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору.

У разі неповернення споживачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 12 договору, він, підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії

На виконання умов договору № 3862 від 31.10.2014 року за період з 01.01.2016 р. по 30.04.2016 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 21804,71 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті за надані послуги не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача з даним позовом заборгованість за договором № 3862 від 31.10.2014 року за період 01.01.2016 р. по 30.04.2016 р. склала 21804,71 грн.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2991,70 грн. пені за період 15.02.2016-26.07.2016, 245,94 грн. 3% річних за період 15.02.2016-26.07.2016 та 626,50 грн. інфляційних втрат за період березня-червня 2016.

При винесенні рішення суд входив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст. 19 ОСОБА_2 України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що в період 01.01.2016 р. по 30.04.2016 р. на виконання умов договору № 3862 від 31.10.2014 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 21804,71 грн. (копії рахунків та актів приймання передачі теплової енергії залучені до матеріалів справи).

Враховуючи відсутність оплати наданих послуг відповідачем суд дійшов до висновку, що сума основного боргу в розмірі 21804,71 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає до стягнення.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Пунктом 20 договору № 3862 від 31.10.2014 року, передбачено, що у випадку неоплати у вказані стоки вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше не передбачено діючим законодавством, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2991,70 грн. пені, 245,94 грн.3% річних та 626,50 грн. інфляційних втрат.

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення пені, інфляційних та 3% річних суд враховує наступне:

Позивачем неправильно визначений період, за який нарахована пеня за прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачем, а саме: неправильно визначено початок та закінчення перебігу строку прострочення. Так, згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Відповідно до ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку є перший за ним робочий день.

Перевіряючи розмір заявленої позивачем до стягнення суми пені та 3% річних суд встановив, що позивачем неправильно визначені початки перебігу строку прострочення у лютому та травні (зважаючи на те, що 14.02.2016р. та 14.05.2016р., які є останніми днями виконання зобов"язань, припидали на вихідні дні). З урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятора "Ліга: ОСОБА_2 9.1.3" до стягнення підлягає 2973,79 грн. пені та 245,35 грн. 3% річних. В іншій частині позовні вимоги про стягнення пені та річних задоволенню не підлягають у зв’язку з неправильним обрахуванням.

Судом перевірено нараховані позивачем інфляційні втрати в сумі 626,50 грн., дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданому розрахунку та обґрунтовано заявлені позивачем до стягнення (перерахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні з даним позовом, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації В«Турбота - 2008В» (вул. Пушкіна, 65, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код юридичної особи 35658343) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код юридичної особи 03338030) - 21804,71 грн. основного боргу, 2973,79 грн. пені, 245,35 грн. 3% річних, 626,50 грн. втрат від інфляційних процесів; 1377,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3 . В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 19.12.2016 р.

Суддя О.С.Мацко