Рішення

від 20.12.2016 по справі 922/4161/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р.Справа № 922/4161/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" до ТОВ "Полігон Плюс", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", м. Верхньодніпровськ (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон Плюс", м. Харків про стягнення заборгованості в сумі 21612,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем не було здійснено поставку товару за договором поставки №9/06 від 09.06.2016 р., за яким було здійснено передплату в розмірі 27612,00 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.12.2016 р. о 10:00.

Ухвалою по справі від 13.12.2016 р. розгляд справи було відкладено на 20.12.2016 р. у зв'язку з неявкою представників сторін.

Позивач уповноваженого представника у призначене судове засідання не направив.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана відповідачу та отримана уповноваженим представником за довіреністю, про що свідчить довідка УДППЗ «Укрпошта» (а.с. 23).

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, на участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09.06.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полігон Плюс" (постачальник) було укладено договір поставки товару №9/06 (надалі - Договір).

Відповідно до предмету Договору, постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, кількість, номенклатура якої вказана в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Вартість одиниці товару та порядок розрахунків за нього вказуються в специфікаціях (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору строк його дії встановлено до 31.12.2016 р.

Згідно специфікації №1 (надалі - Специфікація) до Договору постачальник зобов'язаний був передати товар - Конічна пара (Колесо ГРВ-05.03.015; Вал-шестерня ГРВ-05.03.014) у кількості 1 шт., вартістю - 46020,00 грн. з ПДВ.

Специфікацією, підписаною 09.06.2016 р., встановлено наступні умови оплати та здійснення поставки товару.

Покупець повинен був здійснити 60% передплати на протязі 5 робочих днів з моменту підписання Специфікації та 40% передплати при наявності письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Строк поставки товару 30 робочих днів після 60% передплати з правом дострокової поставки.

Публічним акціонерним товариством "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", згідно з платіжним дорученням №922 від 08.07.2016 р. (а.с. 11), було здійснено передплату в розмірі 27612,00 грн., відповідно до умов Договору та Специфікації.

Здійснення вказаної операції підтверджується також випискою регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м. Дніпропетровськ (а.с. 12).

Однак, відповідачем не було здійснено поставку товару, в результаті чого позивачем було направлено претензію-вимогу від 20.10.2016 р. №2/25-юр про повернення суми попередньої оплати, на яку не було здійснено поставку товару.

Як зазначав позивач, на момент подання позову на вказану претензію-вимогу відповідач не відповів, отримані від позивача кошти - не повернув.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 встановлено обов'язок продавця передати товар покупцеві, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Правовими наслідками відмови продавця передати товар може бути відмова покупця від договору купівлі-продажу (ст. 665 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до Специфікації строк поставки товару становить 30 днів після 60% передплати.

Незважаючи на наявність в матеріалах справи доказів перерахування коштів у розмірі 27612,00 грн., у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача саме 21612,00 грн.

Оскільки вибір способу захисту своїх прав та визначення розміру позовних вимог належить до диспозитивного права позивача, суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував належне виконання умов Договору або спростовував наявність заборгованості перед позивачем, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 21612,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 ГПК України та те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, суд дійшов до висновку, що сума сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1378,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Плюс» (61089, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 39581479) на користь Публічного акціонерного товариства "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (51600, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, місто Верхньодніпровськ, ВУЛИЦЯ ГАГАРІНА, будинок 23, ідентифікаційний код юридичної особи 05749336) суму попередньої оплати за товар в розмірі 21612,00 грн. та витрати по сплаті судового збору - 1378,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_1