ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2016 р. Справа № 925/1398/16
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого -судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання - Петрик І.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 адвокат, відповідача - представник не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" до Фермерського господарства "Мехагро-Плюс" про стягнення 292 164,39грн.
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача 292 164,39грн. заборгованості по договору поставки насіння 2016 №034-ПО від 15.08.2016р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки насіння від 15.08.2016р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.
Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. До дня судового засідання відповідач подав суду письмову заяву про повне визнання позову та розгляд справи без його участі.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю В«Седна-АгроВ» (далі - "Позивач") та фермерським господарством В«Мехагро-Плюс (далі -"Відповідач"), 15 серпня 2016 р. укладено договір поставки насіння 2016 № 034-ПО (далі - Договір поставки).
Згідно пункту 1.1. договору поставки, Постачальник зобов'язується продати та поставити Покупцеві насіння рослин (далі - Товар) , а Покупець зобов'язується приймати зазначений Товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку.
Згідно пункту 2.2.1 Покупець зобов'язаний оплати товар в строки та на умовах, передбачених договором та/або Специфікаціями до нього шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
Відповідно до умов договору, п. 1.2., асортимент, номенклатура, кількість, ціна, строки оплати, характеристики Товару, визначаються Сторонами на підставі замовлення Покупця та виходячи з наявності Товару на складі Постачальника й вказуються у відповідній Специфікації та видаткових накладних, що додається до договору та є його невід'ємними частинами.
15.08.2016 p. між сторонами укладена Специфікація № 1 в якій вказано Товар, вартість та термін (строки) його оплати.
Позивачем на виконання умов Договору та згідно з видатковою накладною № 4879 від 13.09.2016 p., Довіреністю Відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей: № 1 від 15.08.2016 p., товарно-транспортною накладною № РТУ4879 від 13.09.2016 p. було поставлено і відповідачем отримано Товар в асортименті (найменування), кількості, за ціною, вказаній у видаткових накладних та вищевказаних Специфікаціях на загальну суму 216900 грн. 00 коп.
Згідно пункту 4.1 (п.2.2.1) Договору поставки Сторони встановили, що покупець зобов'язується здійснити оплату за Товар у строки (терміни) встановлені в Специфікаціях до цього Договору.
Відповідно до Специфікації № 1 від 15.08.2016 p., Відповідач був зобов'язаний оплатити загальну вартість Товару, зазначену в Специфікації в строк до 05 вересня 2016 року в сумі 216 900 грн. 00 коп.
Відповідач своїм гарантійним листом № 2 від 17.08.2016 р. вказав та гарантував, що здійснить оплату за отриманий Товар в строк до 15.09.2016 р.
Однак, Відповідач грошові зобов'язання по договору не виконав повністю. Борг в сумі 216 900 грн. 00 коп. на момент подачі цієї позовної заяви Відповідачем не сплачений, що є простроченням боржника, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.
Таким чином, на даний час, внаслідок порушення пунктів 2.2.1, З.1., 3.2., 4.1. договору поставки та Специфікації, основний борг Відповідача за проданий та поставлений Товар перед Позивачем по Договору становить 216 900 грн. 00 коп.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення:
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати:
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки насіння 2016 №034-ПО від 15 серпня 2016 року. Даний договір, виходячи з його умов, є договором купівлі-продажу. Свої зобов'язання за цими договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар на загальну суму 216 900,00 грн.
Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на умовах договору.
Однак відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 216 900,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Також просить суд стягнути з відповідача 4945,32 коп. курсової різниці.
Відповідно до ч.1,2 ст.533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором. Зазначена норма кореспондується із положеннями ч.2 ст.198 ГК України.
Сторони визначили відповідно до пункту 3.1. Договору поставки, ціна Товару та/або його окремої партії визначається та вказується в Специфікаціях до цього Договору та/або видаткових накладних, що є його невід'ємними частинами. Сторони встановлюють та вказують Ціну Товару (та/або кожної партії Товару) у національній валюті України -гривні, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, доларах США та/або ЄВРО про, що зазначають в Специфікаціях.
В свою чергу в пункті 3.2. договору Сторони чітко встановили та визначили, що протягом строку дії Договору, грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті у національній валюті України - гривні. В тому випадку якщо курси іноземних валют (долара США та/або ЄВРО) до гривні, що склалися на міжбанківському валютному ринку України на день фактичної оплати Товару є вищим за курси іноземних валют, що були на дату укладення Специфікації, ціна неоплаченого Товару та загальна сума договору, яка підлягає до оплати Покупцем в гривнях коригується в сторону збільшення.
Пунктом 4.2. Договору сторони встановили, що Товар оплачується Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника в національній валюті - гривні, згідно цін вказаних у Специфікаціях до договору, скоригованих у порядку визначеному пунктом 3.2. цього Договору.
В Специфікації № 1 від 15.08.2016 р. яка є невід'ємною частиною договору поставки визначено та обумовлено, найменування товару, кількість ціна за одиницю товару без ПДВ в Долара США, курс на міжбанківському валютному ринку станом на 15.08.2016 р. (25,0000 грн. за 1 Долар США), ціна за одиницю товару в гривнях, загальна сума в гривнях, еквівалент вартості Товару в іноземній валюті Долар США, термін поставки, а саме:
100 % вартості товару складає 216 900,00 грн. (еквівалент в іноземній валюті 8676,08 в Доларах) з терміном оплати до 05.09.2016 р.
Як зазначалось вище неоплачена частина основного боргу Покупця за Товар складає 216 900,00 грн. що на момент укладення Специфікації № 1 с еквівалентом 8676,08 в Доларах.
Як вбачається з доданої до позову довідки AT «Райффайзен банк Аваль» № б/н від на 07.11.2016 р. курс гривні до Долара становить - 25,576191 грн. за 1 Долар США. Тобто збільшився.
Отже, здійснивши коригування суми ціни товару в гривнях згідно арифметичного розрахунку по формулі визначеній в пункті 3.2. Договору поставки на зазначений вище курс Долара США: 221 845.32 (Х2) = (25,57 / 25,00) * 216 900.
Різниця між вказаною сумою курсового коригування ціни Товару становить: 4 945 грн. 32 коп.
Таким чином, з Відповідача до стягнення підлягає курсова різниця: 4 945 грн. 32 коп.
Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Крім того, у відповідності до ст. ст. 549, 625 ЦК України та п. 7.2, 7.3, 7.4, 7.5, 7.6 договору відповідач зобов'язаний сплатити нараховану позивачем пеню в розмірі 11478,73 грн., 30% річних в розмірі 11556,14 грн., 3904,20 грн. інфляційних та 20% штрафу в розмірі 43380,00 грн. Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявлених сумах.
За правилами ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
На підставі ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом визначається особа, яка відповідає встановленим цією статтею певним кваліфікаційним вимогам та яка одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Згідно ст. 12 цього Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом.
Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та адвокатським бюро В«ДЕНІФІЦІЯ КУШНІРАВ» був укладений договір № 2 про надання правничої допомоги та ведення справи в господарському суді.
Пунктом 1.3. Договору №2 призначено адвокатом ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 345, видане Черкаською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 19.10.2009р.
Судом встановлено, що за умовами п. 3.2 договору за надання юридичних послуг, передбачених даним договором та ведення справи в судах Замовник сплачує Виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).
Вказана сума позивачем була сплачена, що підтверджується платіжним дорученням №7312 від 24 листопада 2016 року.
Таким чином, враховуючи положення ст. 49 ГПК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сума судового збору у розмірі 4382 грн. 47 коп. та сума за послуги адвоката у розмірі 10000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства "Мехагро-Плюс", ( вул. Центральна, 74, с. Нечаєве, Шполянський район, Черкаська область, 20651, код 39553733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", вул. Соборна (Леніна), 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100, код 33143734 - 216900,00 грн. основного боргу, 11478,73 грн. пені, 4945,32 грн. курсової різниці, 11556,14 грн. 30% річних, 3904,20 грн. інфляційних збитків, 43380,00 грн. 20% штрафу, 10000 витрат на послуги адвоката та 4382,47 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 16.12.2016р.
СУДДЯ К.І.Довгань
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2016 |
Оприлюднено | 27.12.2016 |
Номер документу | 63612659 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Довгань К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні