Рішення

від 21.12.2016 по справі 922/4154/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р.Справа № 922/4154/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства "Алькор", с. Попасне до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНКО", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року до господарського суду звернулось Фермерське господарство "Алькор", с. Попасне (надалі - позивач) та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНКО", м. Харків (надалі - відповідач) суму 142000,00 грн. за непоставлене обладнання. Позивач також просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки за № 290514-1 (надалі Договір) від 29.05.2014 року щодо поставки шефмонтажу, навчання персоналу експлуатації ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80, згідно Технічних вимог (Додаток № 1 до Договору) у строки зазначені Календарним планом (Додаток № 2) з використанням комплектуючих виробів зазначених у специфікації (додаток № 3), які є невід'ємною частиною Договору.

Ухвалою суду від 05.12.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.12.2016 р. о 09:45.

13.12.2016 р. розгляд справи було відкладено на 21.12.2016 р. о 09:30.

Позивач надав заяву в якій підтримував позовні вимоги та просив суд розглянути справу без участі його представника (вх. 2544 від 13.12.2016 р.).

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений за адресою, яка вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, наявність в матеріалах справи поштових довідок про «відсутність адресата» та «за даною адресою не значиться», суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, на участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29 травня 2014 року між Фермерським господарством «Алькор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО» було укладено договір поставки товару №290514-1 (надалі - Договір).

За умовами укладеного Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе наступні зобов'язання з поставки шефмонтажу, навчання персоналу експлуатації ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80, згідно Технічних вимог (Додаток № 1 до Договору) у строки зазначені Календарним планом (Додаток № 2) з використанням комплектуючих виробів зазначених у специфікації (додаток № 3), які є невід'ємною частиною Договору, а саме:

- виконати роботи з будівництва фундаменту передбачені у календарному плані, вартістю 42000,00 грн. у тому числі ПДВ 20%;

- здійснити доставку комплектуючих на місце установки обладнання;

- установити та ввести у експлуатацію обладнання один комплект автомобільних електронних ваг ВАТ-80 вартістю 142000,00 грн. у тому числі ПДВ 20%.

- провести установку, пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу замовника та калібрування обладнання;

- встановити вагопроцесор з можливістю передачі даних на ПК.

Відповідно до п. 1.3 Договору початок виконання зобов'язань за договором визначається датою підписання договору.

Виконавець зобов'язаний був приступити до виконання підготовки основи під ваги протягом трьох робочих днів з моменту надходження передоплати згідно п. 4.3 договору.

Згідно п. 4.1 та п. 4.3 Договору вартість договору становить 184000,00 грн. з яких:

- оплата за обладнання згідно договору 142000,00 грн.;

- оплата за розробку, передачу та виконання будівельних робіт згідно додатку №2 до Договору - 42000,00 грн.

Відповідно до п. 8.4 Договір є чинним з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

На виконання умов Договору позивачем було здійснено передоплату товару за наступними платіжними дорученнями від 03.06.2014 р.: №93 в сумі 142000,00 грн., №94 в сумі 42000,00 грн., №95 в сумі 17700,00 грн. (а.с. 14-15).

Також, позивач надав витяг з банківського реєстру про перерахування на рахунок відповідача грошових коштів в розмірі 142000,00 грн.

В свою чергу відповідач до виконання своїх зобов'язань не приступив.

29 січня 2015 р. ТОВ «Венко» та Фермерським господарством «Алькор» було укладено додаткову угоду до договору 290514-1 від 29.05.2014 р., підписану директорами та скріплену печатками позивача та відповідача (а.с. 13).

В додатковій угоді закріплено, що виконавець отримав оплату згідно умов Договору в повному обсязі, при цьому не зміг добросовісно виконати свої обов'язки згідно вказаного договору поставки.

Виконавець визнав свій борг перед замовником в розмірі 142000,00 грн. та зобов'язався повернути замовнику отримані кошти в повному обсязі.

З метою виконання умов додаткової угоди сторони домовилися про затвердження графіку погашення заборгованості ТОВ «Венко» перед Фермерським господарством «Алькор» до 25.12.2015 р. В разі не виконання умов додаткової угоди, виконавцем, до останнього застосовуються санкції передбачені чинним законодавством.

В порушення умов Договору та додаткової угоди позивач не приступив до виконання своїх зобов'язань з поставки обладнання або повернення коштів за непоставлене обладнання.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 662 встановлено обов'язок продавця передати товар покупцеві, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Правовими наслідками відмови продавця передати товар може бути відмова покупця від договору купівлі-продажу (ст. 665 ЦК України).

Згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував належне виконання умов Договору з поставки обладнання та додаткової угоди до нього або спростовував наявність заборгованості перед позивачем, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів за непоставлене обладнання у розмірі 142000,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 ГПК України та те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, суд дійшов до висновку, що сума сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2130,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНКО" (61004, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ КОНЄВА, будинок 21, код ЄДРПОУ 38383796) на користь Фермерського господарства «Алькор» (51242, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 21901569) суму коштів в розмірі 142000,00 грн. за непоставлене обладнання та 2130,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_1