Постанова

від 13.12.2016 по справі 910/15136/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа№ 910/15136/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Мироненко О.О.

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-

інвестиційна компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.10.2016 року

у справі № 910/15136/16 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Екоіл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Енергетично-інвестиційна компанія"

про стягнення 57 075,72 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Екоіл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" 55 000 грн. боргу, який утворився у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів від 13.08.2015 №13082015/1 (далі - Договір) і 2 075,72 грн. 3% річних, всього 57 075,72 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не в повному обсязі оплачено поставлені позивачем нафтопродукти, у зв'язку з чим у відповідача наявний перед позивачем борг у сумі 55 000 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.10.2016р. у справі № 910/15136/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Екоіл" 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. боргу; 1 652 (одну тисячу шістсот п'ятдесят дві) грн. 60 коп. 3% річних і 1 367 (одну тисячу триста шістдесят сім) грн. 78 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2016р. у справі № 910/15136/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.10.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" у справі № 910/15136/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зеленін В.О., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016р. у справі № 910/15136/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.11.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р. у справі № 910/15136/16 було виправлено описку, а саме в даті слухання справи замість 22.11.2016р. на 29.11.2016р.

29.11.2016р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р. у справі № 910/15136/16 розгляд справи було призначено на 13.12.2016р., у зв'язку з перебуванням головуючого судді Мартюк А.І. на лікарняному, тому розгляд справи 29.11.2016 року не відбувся.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

13.08.2015 Товариством (постачальник) і Компанією (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець - прийняти і оплатити на умовах, викладених у Договорі, нафтопродукти (далі - товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару (пункт 1.1 Договору поставки);

- товар поставляється погодженими партіями у відповідності з заявками покупця на поставку тої чи іншої партії товару; заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою) з урахуванням пункту 6.7 Договору; поставка товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох сторін (пункт 2.1 Договору поставки);

- покупець зобов'язується оплачувати повну вартість (у розмірі 100%) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах на кожну окрему партію товару, (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), у строк, визначений у відповідних рахунках-фактурах, але у будь-якому разі до моменту відвантаження такого товару; у випадку прострочення покупцем строку оплати, визначеного в рахунку-фактурі, такий рахунок-фактура вважається анульованим, після чого покупець має право повторно надіслати постачальнику заявку на товар (партію товару) та отримати рахунок-фактуру на подальшу оплату (пункт 3.2 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його укладення та діє по 31.12.2015, а в частині розрахунків - до їх повного проведення (пункт 6.1 Договору).

18.08.2015 сторонами укладено додаткову угоду №1, за умовами якої:

- постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за цінами та в кількості, що наведені в таблиці: найменування товару - дизельне паливо; кількість (літрів) - 6 410; ціна без ПДВ (грн./л.) - 11,42; ціна з ПДВ (грн./л.) - 13,70; сума без ПДВ - 73 180,83; ПДВ - 14 636,17; разом з ПДВ - 87 817 (пункт 1 Додаткової угоди);

- умови оплати: 20% вартості товару (17 563,40 грн.) - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати відвантаження товару, 80% вартості товару (70 253,60 грн.) - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати відвантаження товару, що вказується у видаткових накладних (пункт 2 Додаткової угоди);

- Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання (пункт 3 Додаткової угоди).

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 ЦК України договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Місцевим судом встановлено, що позивачем було поставлено Товариству товар на загальну суму 87 817 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.08.2015 №184 на суму 87 817 грн.

Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками Товариства і Компанії та скріплена печатками названих юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Додаткової угоди відповідачем було перераховано позивачу 32 817 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: від 21.08.2016 №1148 на суму 9 300 грн.; від 26.08.2016 №1149 на суму 8 263,40 грн.; від 22.09.2015 №1182 на суму 3 000 грн.; від 23.09.2015 №1195 на суму 5 000 грн.; від 07.10.2015 №1235 на суму 1 000 грн.; від 08.10.2015 №1234 на суму 2 000 грн.; від 15.10.2015 №1252 на суму 1 000 грн.; від 16.11.2015 №1358 на суму 1 253,60 грн.; від 24.11.2015 №1375 на суму 1 000 грн.; від 20.05.2016 №1666 на суму 1 000 грн.; доказів перерахування відповідачем 55 000 грн. суду не надано.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, щодо часткового задоволення позову, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 55 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 55 000,00 грн. є обґрунтованими.

Також позивач просить стягнути 2 075,72 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 652,60 грн. грн.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2016р. у справі № 910/15136/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2016р. у справі № 910/15136/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/15136/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

В.О. Зеленін