Рішення

від 15.12.2016 по справі 926/3666/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2016 р. Справа № 926/3666/16

За позовом керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області

до відповідачів:Костичанівської сільської ради, с. Костичани Новоселицького району Чернівецької області (відповідач-1); фермерського господарства В«Добробут-АгроВ» , с. Костичани Новоселицького району (відповідач-2) про визнання договору оренди недійсним та повернення земельної ділянки.

Суддя Паскарь А. Д.

представники учасників судового процесу:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 05.12.2016 № 58-22/16;

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився;

за участі прокурорів Балицької Р. С., Балук О.М.

СУТЬ СПОРУ: керівник Сторожинецької місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Костичанівської сільської ради та фермерського господарства В«Добробут-АгроВ» про визнання укладеного між відповідачами договору оренди землі від 01.02.2016 недійсним та повернення державі земельної ділянки площею 10,5 га, вартістю 349145,37 грн., яка знаходиться за межами населених пунктів Костичанівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (далі - земельна ділянка).

У процесі розгляду справи прокурор уточнив позовні вимоги та просив суд визнати вказаний договір недійсним та зобов'язати відповідача-2 повернути державі в особі позивача земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовуються, зокрема, тим, що, уклавши спірний договір, відповідач-1 передав відповідачеві-2 в оренду земельну ділянку, яка розташована за межами села Костичани та є державною власністю, чим перевищив надані йому повноваження та порушив інтереси держави.

Ухвалою суду від 28.10.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.11.2016.

Надалі розгляд справи неодноразово відкладався. В останнє ухвалою суду від 29.11.2016 розгляд справи було відкладено на 15.12.2016 у зв'язку із повторною неявкою представників сторін та неподанням витребуваних судом документів. Водночас зазначеною ухвалою суд попередив сторони, що у разі невиконання ними вимог ухвали суду від 28.10.2016 та незабезпечення участі своїх представників у наступному судовому засіданні вони будуть піддані штрафу відповідно до пункту 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, а справу буде розглянуто за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання 15.12.2016 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позов, в якому останній визнав, що передача земельної ділянки була проведена з порушеннями земельного законодавства з метою наповнення місцевого бюджету та нормальної роботи комунальних установ села, а тому просив суд розглянути справу без участі представника Костичанівської сільської ради та ухвалити рішення, яким не стягувати з нього судовий збір.

У судове засідання відповідачі, які належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явку своїх представників втретє не забезпечили, відповідач-2 відзиву на позов не подав.

За таких обставин справу належить розглянути за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Прокурори та представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримали та просили суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурорів та представника позивача, розглянувши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову з таких підстав.

01 лютого 2016 року між Костичанівською сільською радою та фермерським господарством «Добробут-Агро» укладено договір оренди землі, який зареєстрований в книзі реєстрації договорів оренди відповідача-1 01.02.2016 за № 28 (далі - договір), згідно пунктів 1, 2 якого останній надає, а відповідач-2 приймає у строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення.

Пунктами 3 та 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2016 рік становить 349145,37 грн., а орендна плата вноситься відповідачем-2 на рахунок відповідача-1 в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також сторони у пункті 6 договору узгодили, що строк дії договору становить 1 рік, починаючи з 01.01.2016.

Як вбачається з акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2016, відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв у користування земельну ділянку.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України, згідно з положеннями частин першої та другої якої, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом «в» статті 12 та частиною першою статті 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищі, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із частиною другою статті 83 ЗК України до земель комунальної власності віднесені усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, та земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Зазначені положення ЗК України кореспондуються з положеннями пунктів 3, 4 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», згідно з якими із дня набрання чинності цим Законом (01.01.2013) землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Натомість у державній власності залишаються усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу.

Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Такими органами згідно пунктів 1, 7 положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та його територіальні органи.

Позивач є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, до повноважень якого входить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством в межах Чернівецької області (пункти 1, 4 Положення «Про Головне управління Держгеокадастру в області», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 03.02.2015 № 14).

У процесі розгляду справи судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходяться за межами населеного пункту села Костичани Новоселицького району Чернівецької області та відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, правом на передачу яких наділена держава в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області.

Згідно із статтею 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Однак позивач не приймав жодного рішення та не делегував відповідачеві-1 повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому останній при укладенні договору вийшов за межі наданих їй законом повноважень.

Разом з тим, суд констатує, що позивач неналежно використав свої повноваження та не вжив всіх передбачених законом засобів для забезпечення належного захисту та охорони ввіреної йому земельної ділянки, що зумовило звернення прокурора до суду для захисту інтересів держави у зв'язку із бездіяльністю уповноваженого органу.

Окрім того, в порушення частини першої пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель», при укладенні оспорюваного договору, не була проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що є основою для визначення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що підтверджується даними відділу Держгеокадастру в Новоселицькому районі.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи те, що сільська рада, уклавши договір, розпорядилась земельною ділянкою, яка їй не належить, що є порушенням зазначених вище норм земельного законодавства, то договір підлягає визнанню недійсним, а позов в цій частині задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача-2 повернути спірну земельну ділянку позивачеві, то у цій частині між сторонами відсутній спір, оскільки в процесі розгляду справи ФГ «Добробут-Агро» за актом прийому-передачі від 05.12.2016 повернув спірну земельну ділянку ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області, тобто фактично звільнило зазначену земельну ділянку на користь її власника.

Пунктом 1 1 частини першої статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, в частині вимоги про зобов'язання відповідача-2 повернути державі в особі позивача земельну ділянку провадження у справі підлягає припиненню.

Згідно статті 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача-1, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку. При цьому, оскільки прокурор сплатив судовий збір частково, то його недосплачену частину слід стягнути з винної сторони - Кострижівської сільської ради в доход державного бюджету України.

Також відповідно до пункту 5 статті 83 ГПК України суд вважає за необхідне застосувати до відповідача-2 штраф в розмірі 1700,00 грн. у зв'язку з тим, що останній без поважних причин не виконав вимоги суду: не надав відзиву на позов та тричі не забезпечив явку свого представника у судові засідання.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 1 частини першої статті 80, статтею 82, пунктом 5 статті 83 та статтями 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним договір оренди землі від 01.02.2016, укладений між Костичанівською сільською радою та фермерським господарством «Добробут-Агро», який зареєстрований в книзі реєстрації договорів оренди Костичанівської сільської ради 01.02.2016 за № 28.

3.У решті провадження у справі припинити.

4.Стягнути з Костичанівської сільської ради (60352, с. Костичани Новоселицького району Чернівецької області; ідентифікаційний код 04417330) на користь прокуратури Чернівецької області (р/р 35219056004946 ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910120) судовий збір у сумі 2756,00 грн.

5.Стягнути з Костичанівської сільської ради (60352, с. Костичани Новоселицького району Чернівецької області; ідентифікаційний код 04417330) в доход державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівцях, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074) судовий збір в сумі 3859,18 грн .

6. Стягнути з фермерського господарства «Добробут-Агро» (60352, с. Костичани Новоселицького району Чернівецької області; ідентифікаційний код 36945681) в доход державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівцях, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074) штраф у розмірі 1700,00 грн . за ухилення від вчинення дій, покладених на нього судом (неподання відзиву на позов та незабезпечення явки свого представника у судовому засіданні).

Повне рішення складено 19 грудня 2016 року.

Суддя А. Паскарь