Постанова

від 15.12.2016 по справі 910/13410/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2016 р. Справа№ 910/13410/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2016

у справі №910/13410/16 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАСТ-Гарантія»

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 355 478,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАСТ-Гарантія» (далі, позивач або ПрАТ «СК «ТАСТ-Гарантія») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі, відповідач або МТСБУ) про стягнення 355 478,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав свій обов'язок з повернення залишку гарантійного внеску, сплаченого позивачем до Фонду захисту потерпілих, чим порушив права та законні інтереси позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі №910/13410/16 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАСТ-Гарантія» задоволено в повному обсязі.

Присуджено до стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАСТ-Гарантія» 355 478,08 грн. гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих та 5 332,17 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі №910/13410/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що до даних правовідносин сторін підлягають застосуванню вимоги Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого протоколом Президії Бюро від 07.08.2014 №320/2014 та погодженого протоколом Координаційної ради Бюро від 17.11.2014 №47/2014, яке передбачає інший порядок повернення гарантійного внеску до Фонду захисту потерпілих, ніж це було встановлено Положенням про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах від 06.12.2012.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 29.11.2016.

28.11.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі №910/13410/16 - без змін та розгляд справи провести без його участі.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 29.11.2016, не з'явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 розгляд справи відкладено на 15.12.2016.

У судове засідання, призначене на 15.12.2016, представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу та розпискою відповідача про день та час розгляду справи, що міститься в матеріалах справи, а тому колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

28.12.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАСТ-Гарантія» (далі, страховик) та Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі, бюро) укладено договір про співпрацю №032 у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами (далі, Договір) (том 1, а.с.12-18).

За умовами пункту 1.1 предметом цього Договору є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування.

За даним Договором серед обов'язків страховика визначено, зокрема, обов'язок сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління МТСБУ (пункт 2.1.1); своєчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності Бюро (пункт 2.1.2); надавати Бюро звіти за формами та у строки, що затверджені Президією Бюро (пункт 2.1.7); сформувати в централізованому страховому резервному фонді захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (далі, фонд захисту потерпілих) базовий гарантійний внесок у сумі еквівалентній 500 000 (п'ятсот тисяч) євро (пункт 2.1.12); поповнювати базовий та вносити додаткові гарантійні внески у фонд захисту потерпілих у випадках та на умовах, встановлених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі, Закон), положенням про цей фонд, іншими внутрішніми документами чи рішеннями органів управління Бюро, прийнятими у межах їх повноважень (пункт 2.1.15) тощо.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що до зобов'язань Бюро входить розміщення коштів, які сплачуються страховиком до фонду захисту потерпілих Бюро у відповідності до вимог законодавства та положення про цей фонд; повернення на умовах, що встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих та цим договором, гарантійні внески, сплачені страховиком до цього фонду.

Відповідно до пункту 5.1 Договору у разі припинення членства страховика в Бюро та наявності не врегульованих страховиком подій, що мають ознаки страхових випадків за його внутрішніми договорами страхування, Дирекція Бюро має право прийняти рішення про повернення страховику залишку гарантійного внеску у фонді захисту потерпілих шляхом врегулювання таких подій.

Пунктом 6.1.4 Договору встановлено, що у разі порушення страховиком зобов'язань, передбачених пунктами 2.1.8., 2.1.9. та 2.1.17 цього Договору, а так само при систематичному (два та більше протягом 12 місяців) порушені страховиком інших зобов'язань, передбачених пунктом 2.1 цього Договору, Бюро може прийняти рішення про виключення страховика із членів Бюро у порядку, визначеному Статутом та внутрішніми документами Бюро.

23.07.2013 позивачем було отримано повідомлення від МТСБУ №6/3-05/17916 від 09.07.2013 про втрату ПрАТ «СК «ТАСТ-Гарантія» статусу асоційованого члена МТСБУ у зв'язку із заборгованістю понад два місяці до фондів МТСБУ (том 1, а.с.20).

Позивач звернувся із листом до МТСБУ про розгляд можливості повернення гарантійного внеску, а також відсотків, нарахованих на гарантійний внесок після врегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків за внутрішніми договорами страхування відповідно до пунктів 3.1, 2.2.8 Договору та пункту 3.12 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого протоколом Координаційної ради МТСБУ 06.12.2012 №31/2012 (том 1, а.с. 26). З аналогічним проханням позивач звернувся також із листом №528-17 від 24.03.2015 (том 1, а.с.27).

МТСБУ своїм листом №3/1-04/13216 від 07.05.2015 повідомило ПрАТ «СК «ТАСТ-Гарантія» про призупинення повернення гарантійного внеску шляхом врегулювання страхових випадків за внутрішніми договорами страхування, згідно рішення президії МТСБУ від 11.02.2015 №341/2015 (том 1, а.с.28).

Відповідно до Звіту про рух коштів ФЗП ПрАТ «СК «ТАСТ-Гарантія» за 1 квартал 2016 року, станом на 01.01.2016 залишок гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих з урахуванням нарахованого інвестиційного доходу, який підлягає поверненню позивачеві, складав 355 478,08 грн. (том 1, а.с. 25)

01.06.2016 позивач звернувся до МТСБУ із листом №22-17 про повернення залишку гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих та нарахований інвестиційний дохід у розмірі 355 478,08 грн. (том 1, а.с. 30-31).

У відповідь на зазначений лист позивача відповідач листом №5-41/18803 від 11.07.2016 (том 1, а.с. 32-34) повідомив про відмову у поверненні коштів, посилаючись на те, що 17.11.2014 в дію вступила нова редакція Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах №47/2014 та додаток до нього Протокол президії МТСБУ №355/2015 від 18.06.2015, яким затверджений Порядок повернення страховику гарантійного внеску Фонду захисту потерпілих (далі, Порядок).

Пунктом 3.4 розділу 3 зазначеного Порядку передбачено, що частка коштів страховика, що підлягає поверненню, щорічно визначається в розмірі 50 % від різниці залишку базового гарантійного внеску та резерву збитків цього страховика за договорами внутрішнього страхування станом на 31 грудня останнього року, що минув до дати заяви на повернення коштів. При розрахунку внеску його розмір зменшується на суму проблемної заборгованості перед МТСБУ, яка виникла у зв'язку з розміщенням коштів ФЗП в проблемних банках (банки, які НБУ віднесено до категорії неплатоспроможних, банки, в яких НБУ введено тимчасову адміністрацію, банки, стосовно яких НБУ прийнято рішення про ліквідацію), в частині, яка облікована за страховиком.

Керуючись даним документом, відповідачем було визначено, що станом на 31.12.2015 розмір сплаченого позивачем гарантійного внеску встановлений у сумі 355 478,08 грн. Доля коштів позивача у проблемних банках становить 355 478,08 грн., резерв збитків відсутній. Таким чином сума коштів до повернення ПрАТ «СК «ТАСТ-Гарантія» залишку гарантійного внеску у ФЗП дорівнює 0.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача залишку гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих та нарахованого інвестиційного доходу у розмірі 355 478,08 грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 39.1 статті 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі, Закон), Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства.

Пунктами 44.1, 44.2 Закону передбачено, що органами управління та контролю МТСБУ є: загальні збори членів МТСБУ; Координаційна рада МТСБУ; президія; дирекція; інші визначені Статутом МТСБУ органи. Структура, функції, компетенція, порядок формування та роботи органів управління та контролю МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ з урахуванням положень цього Закону.

Пункт 45.4 Закону визначає, що до компетенції загальних зборів членів МТСБУ належить вирішення таких питань: а) визначення основних напрямів діяльності МТСБУ; б) внесення змін та доповнень до Статуту МТСБУ; в) обрання членів президії МТСБУ; г) прийняття страховиків до членів МТСБУ та виключення з членів МТСБУ; ґ) затвердження річних результатів діяльності МТСБУ та висновків ревізійної комісії; д) затвердження розміру, порядку та строків сплати членських внесків; е) інші повноваження відповідно до Статуту МТСБУ.

Приписами статті 52.1 Закону передбачено, що членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ.

За умовами пункту 51.10 Закону страховик, який протягом двох місяців має заборгованість перед МТСБУ щодо сплати у повному обсязі внесків, відрахувань до фондів МТСБУ, створених відповідно до цього Закону, або компенсації витрат, здійснених МТСБУ за його зобов'язаннями, втрачає відповідний статус асоційованого та/або повного члена МТСБУ.

Відповідно до пункту 52.2 Закону виключення страховика з членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2013 позивач отримав повідомлення МТСБУ №6/3-05/17916 від 09.07.2013 про втрату ПрАТ «СК «ТАСТ-Гарантія» статусу асоційованого члена МТСБУ у зв'язку із заборгованістю понад два місяці до фондів МТСБУ (том 1, а.с.20).

Це повідомлення згідно з пунктами 4.5 та 4.6 Положення про членство в Моторному (транспортному) страховому бюро України, затвердженого протоколом Загальних зборів членів МТСБУ від 15.09.2010 №38/2010, є підтвердженням того, що з дати його вихідної реєстрації Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАСТ-Гарантія» позбавлено асоційованого членства в МТСБУ та не потребує будь-яких додаткових рішень органів управління МТСБУ. Відповідне свідоцтво, видане МТСБУ Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ТАСТ-Гарантія», втрачає чинність та підлягає поверненню до Дирекції МТСБУ.

Протоколом Координаційної ради МТСБУ від 06.12.2012 №31/2012 затверджено Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (далі, Положення), відповідно до пунктів 2.1, 2.2 якого джерелами формування фонду є, серед інших, базові та додаткові гарантійні внески страховиків (членами та асоційованими членами Бюро).

Пунктом 3.12.1 Положення від 06.12.2012 №31/2012 передбачено, що повернення частини гарантійного внеску, що перевищує мінімальний гарантійний внесок, здійснюється за зверненням страховика в порядку, встановленому Президією Бюро.

При виході страховика зі складу Бюро у зв'язку із виключенням з членів Бюро, втратою статусу асоційованого члена або позбавленням членства в Бюро повернення такому страховику його гарантійного внеску здійснюється в строк, визначений Законом.

Відповідно до пункту 3.12.2 Положення від 06.12.2012 №31/2012, гарантійні внески повертаються Дирекцією Бюро частинами: 10% його залишку - протягом 12 місяців з дати виходу страховика із складу Бюро, 30% залишку - протягом 12 місяців з дати виплати першої частини і решта залишку не пізніше закінчення трирічного строку з дати виходу страховика зі складу Бюро, з урахуванням наступних особливостей. У разі, якщо страховик не врегулював усі відомі йому події, що мають ознаки страхових випадків за його внутрішніми договорами страхування, а саме: не прийняв рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у такій виплаті чи не виконав усі рішення про виплату страхового відшкодування за такими договорами, строк повернення чергової частини залишку гарантійних внесків розпочинається не раніше дати отримання Бюро документального підтвердження повного врегулювання таких подій. За відсутності такого підтвердження повернення залишку гарантійного внеску здійснюється протягом останнього місяця строку, встановленого Законом для такого повернення. Дострокове повернення залишку гарантійного внеску можливе на підставі договору зі страховиком шляхом врегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків за внутрішніми договорами страхування такого страховика.

Згідно з пунктом 51.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, отриманого від розміщення таких внесків, та з вирахуванням коштів, сплачених МТСБУ, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантій - п'ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов'язань іншому страховику - повному члену МТСБУ.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що страховик має право на повернення частини гарантійного внеску у передбачений Законом, Порядком та Положенням алгоритм дій. Приймаючи до уваги позбавлення ПрАТ «Страхова компанія «ТАСТ-Гарантія» статусу асоційованого члена МТСБУ 09.07.2013 та враховуючи приписи статті 51.9 Закону, частини залишку гарантійного внеску повертаються страховику за три роки, з урахуванням вищенаведених у Положенні від 06.12.2012 №31/2012 особливостей.

Колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про те, що до відносин між сторонами мають бути застосовані норми Положення про фонд захисту потерпілих зі змінами станом на 2014 рік, а також зі змінами станом на 2015 рік, є необґрунтованим з огляду на дію законів та нормативно-правових актів у часі.

Так, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи те, що статус асоційованого члена МТСБУ позивачем було припинено 09.07.2013, до правовідносин з питань повернення відповідачем гарантійних внесків позивачу, сплачених до фонду захисту потерпілих, повинні бути застосовані норми законів, умови членства в МТСБУ та Положення про фонд захисту потерпілих, що діяли на момент позбавлення позивача статусу асоційованого члена МТСБУ.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що до спірних відносин мають застосовуватися нормативно-правові акти, які діяли на момент виникнення у позивача права на повернення такого внеску, тобто станом на 09.07.2013.

А тому, з урахуванням того, що 09.07.2016 збіг трирічний строк для повернення гарантійного внеску, останній має бути повернутий позивачу у повному обсязі з урахуванням інвестиційного доходу у розмірі 355 478,08 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі №910/260/16 від 05.10.2016.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Моторного (транспортного) страхового бюро України є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі №910/13410/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі №910/13410/16 залишити без змін.

Матеріали справи №910/13410/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх