Постанова

від 12.12.2016 по справі 914/2208/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Справа № 914/2208/16

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бонк Т.Б., Кравчук Н.М.,

при секретарі судового засідання Федорів Н.В.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача (скаржника) - ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 міської ради, б/н від 08 листопада 2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2016 року (підписане 28.10.2016 року), суддя Яворський Б.І.

у справі №914/2208/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогараж», м. Львів

до відповідача ОСОБА_1 міської ради, м. Львів

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 28.12.2005 року

в с т а н о в и в :

26 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автогараж» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 28.12.2005 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року по справі №914/2208/16 позовні вимоги задоволено. Суд визнав укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 28 грудня 2005 року, загальною площею 0, 9557 га на вул. Пасічній (кадастровий номер 4610136800:02:005:0114) для розміщення та обслуговування автогаражного кооперативу, укладеного між ТОВ «Автогараж» і ОСОБА_1 міської радою та зареєстрованого 30 грудня 2005 року у ОСОБА_1 міському відділі ОСОБА_1 регіональної філії Центру ДЗК за №04:05:438:02899 кн.04-6, у редакції позивача. Зокрема, в тексті додаткової угоди йдеться про те, що сторони відповідно до положень ст.33 ЗУ «Про оренду землі» досягли взаємної згоди щодо поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах та вирішили поновити (продовжити) договір оренди землі строком на 10 років; усі інші умови договору оренди землі залишаються незмінними і сторони підтверджують по ньому свої зобов'язання.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, а саме: більш ніж за місяць до закінчення строку дії договору оренди направляв відповідачу лист про поновлення договору оренди землі разом із проектом відповідної додаткової угоди, з чого вбачається, що орендар належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору, та в свою чергу орендодавець ОСОБА_1 міська рада після отримання листа повинна була протягом місяця розглянути це повідомлення, прийняти рішення та укласти додаткову угоду або повідомити орендаря про відмову. Суд у рішенні, посилаючись на ст.33 ЗУ «Про оренду землі», дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та вирішив визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року по справі №914/2208/16 та прийняти нове рішення про відмову в позові. Зокрема, зазначає, що місцевим судом неправомірно позбавлено ОСОБА_1 міську раду права щодо розпорядження земельною ділянкою на вул. Пасічній, оскільки, підставою для укладення чи поновлення договору оренди є відповідне рішення міської ради, а відповідні питання повинні вирішуватись на пленарному засіданні ради. З огляду на наведене, міська рада вважає, що за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, неможливим є зобов'язання останнього в судовому порядку поновити договір оренди. Крім того, вказує, що розглянувши звернення позивача про продовження терміну оренди, встановив, що для подальшого продовження договору необхідно подати документи, передбачені інформаційною карткою адміністративної послуги. Разом з тим, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин листом повідомило позивача, що договір оренди не може бути поновлений без подання визначених орендодавцем документів. Одночасно, апелянт вказує на те, що змінилась істотна умова договору, а саме: об'єкт оренди, посилаючись при цьому на поділ земельної ділянки, яка була об'єктом оренди та зміна цільового призначення частини землі. Поряд з тим, міська рада також зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відноситься до встановлених законом способів захисту цивільного права, оскільки вимога позивача є вимогою про встановлення юридичного факту.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року по справі №914/2208/16 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 02 грудня 2016 року). Зокрема, зазначав, що орендар, скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі та листом №20 від 10.09.2015 року повідомив орендодавця про свій намір продовжити такий договір, однак, всупереч ч.5 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін з моменту звернення орендаря не прийняла рішення про поновлення договору оренди та не надіслала на адресу орендаря лист про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди. Поряд з тим, вказує, що 24 лютого 2016 року орендар повторно звернувся до міської ради щодо поновлення договору оренди, однак, остання відповіді на вказане звернення не надала.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, ухвалою ОСОБА_1 міської ради №2971 від 15.12.2005 року Обслуговуючому кооперативу «Автогаражний кооператив №14» передано земельну ділянку площею 0,9557 га на вул. Пасічній в оренду на 10 років для розміщення та обслуговування автогаражного кооперативу.

28 грудня 2005 року між ОСОБА_1 міською радою (в тексті договору - орендодавець) та Обслуговуючим кооперативом «Автогаражний кооператив №14» (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі ухвали ОСОБА_1 міської ради №2971 від 15.12.2005 року надав, а орендар прийняв, в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Пасічній, для обслуговування автогаражного кооперативу.

Відповідно до п.2 Договору кадастровий номер земельної ділянки №4610136800:02:005:0114, загальна площа - 0,9557 га, у тому числі інші - 0,9557 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 265 729,08 грн. (п.5 Договору).

Пунктом 8 Договору передбачалось, що останній укладено на десять років до 15 грудня 2015 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності до акта приймання-передачі орендодавцем передано орендарю земельну ділянку, що є предметом наведеного вище договору оренди.

10 липня 2009 року між сторонами укладено зміни до договору оренди землі, відповідно до яких, в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 4610136800:02:005:0114, загальною площею - 0,9557 га, у тому числі тверде покриття - 0,4039 га, інші - 0,5518 га. Також сторони погодили нову нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та новий розмір орендної плати, що підлягає сплаті за користування земельною ділянкою.

Поряд з тим, судом встановлено, що 19 березня 2015 року ОСОБА_1 міською радою прийнято рішення №4484 про надання ТзОВ «Автогараж» дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки на вул. Пасічній у м. Львові.

16 червня 2015 року ОСОБА_1 міською радою прийнято рішення №4832 про надання ТзОВ «Автогараж» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Пасічній у м. Львові.

10 вересня 2015 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№20, в якому посилаючись на п.8 договору оренди землі та ст.33 ЗУ «Про оренду землі», просив міську раду поновити договір оренди землі від 28.12.2005 року, шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, проект якої долучено позивачем до вказаного листа.

У відповідь на вказаний лист, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування ОСОБА_1 міської ради листом (за вих.№2403-2 вих-66 від 03 лютого 2016 року) повідомило орендаря про те, що звернення останнього розглянуто, при цьому роз'яснено, що для продовження терміну оренди земельної ділянки орендарю необхідно надати наступні документи: 1) план земельної ділянки масштабу 1:500 із зазначеними межами, вирахуваною загальною її площею, нанесеними червоними лініями, виготовлений ліцензованою землевпорядною організацією, погоджений з управлінням архітектури департаменту містобудування та копію плану земельної ділянки, на підставі якого земельна ділянка надавалась в оренду (засвідчена заявником); 2) кадастровий план земельної ділянки з зазначенням загальної площі земельної ділянки, нанесеними червоними лініями, експлікацією земель, виконаний ліцензованою землевпорядною організацією; 3) висновок управління архітектури департаменту містобудування про наявність містобудівних обмежень щодо користування земельною ділянкою та копію висновку управління архітектури, на підставі якого земельна ділянка надавалась в оренду (засвідчена заявником); 4) копії правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, реєстраційних посвідчень, витягів про реєстрацію права власності (засвідчені нотаріально у поточному році); 5) засвідчену заявником копію технічного паспорта на об'єкти нерухомого майна зразка 1995 року, виданого Обласним комунальним підприємством ОСОБА_1 обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»; 6) довідку про справляння плати за землю за 2 роки, що передують даті подання заяви на оформлення землекористування, з вказаними сумами сплати та заборгованості, видану Державною податковою інспекцією відповідного району м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області; 7) копію договору оренди землі (засвідчена заявником); 8) копію статуту підприємства (засвідчена заявником); 9) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

19 лютого 2016 року ТзОВ «Автогараж» повторно звернулось до ОСОБА_1 міської ради (лист за вих.№13) з проханням підписати уповноваженим керівником ОСОБА_1 міської ради додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Враховуючи, що міською радою не виконано вимог, зазначених у листі орендаря, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автогараж» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 28.12.2005 року, долучивши до позовної заяви відповідний проект додаткової угоди.

Згідно з ч.2 ст.792 ЦК України правовідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 13 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Порядок поновлення договору оренди встановлений статтею 33 ЗУ «Про оренду землі», яка фактично об'єднує два випадки його пролонгації.

Щодо першого випадку, то відповідно до ч.ч.1-5 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором , але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди , перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

З урахуванням вищевикладених вимог чинного законодавства, наявність у орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі, встановленого ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі», повинне підтверджуватись: належним виконанням орендарем своїх обов'язків за договором; повідомленням орендарем орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; долучення до листа-повідомлення орендаря проекту додаткової угоди; а також тим, що орендодавець протягом місяця не повідомить орендаря про наявність заперечень та прийме відповідне рішення.

Зважаючи на наведене вище, слід дійти висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі», відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Слід зазначити, що в даному випадку позивачем доведено належність виконання ним договору оренди землі, зокрема, щодо відсутності заборгованості по сплаті орендної плати. Разом з тим, позивач своєчасно, як то встановлено умовами договору - не пізніше ніж за 90 днів до його закінчення, повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, надіславши останньому відповідного листа (№20 від 10.09.2015 року) разом з проектом додаткової угоди. Більше того, орендодавець протягом одного місяця не повідомив позивача про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди, однак, відповідного рішення міська рада так і не прийняла.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем дотримано процедуру повідомлення орендодавця про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди, як того вимагають норми чинного законодавства та умови договору оренди земельної ділянки, однак, ОСОБА_1 міською радою відповідне рішення так і не було прийнято.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку до спірних правовідносин, а саме в частині поновлення договору оренди, не підлягає застосуванню ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі», у зв'язку з відсутністю рішення прийнятого ОСОБА_1 міською радою про поновлення договору оренди з позивачем.

Другий випадок пролонгації договору оренди встановлений ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі», відповідно до якої, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із : власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч.8 ст.33 ЗУ «Про оренду землі»).

Відтак, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору про відмову в поновленні договору оренди.

У п.2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Колегією суддів встановлено, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та належно виконує обов'язки щодо сплати орендної плати. Одночасно, як зазначалось вище, позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди - своєчасно, як то встановлено умовами договору - не пізніше ніж за 90 днів до його закінчення (договір укладено терміном до 15 грудня 2015 року), повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, надіславши останньому відповідного листа (№20 від 10.09.2015 року) разом з проектом додаткової угоди.

Більше того, у матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення орендаря протягом одного місяця після закінчення строку договору з боку міської ради про відмову в поновленні договору оренди.

Відповідно до п.8 Договору, останній укладено терміном до 15 грудня 2015 року. Відтак, заперечуючи поновлення договору оренди на новий строк, міській раді необхідно було письмово повідомити орендаря про відмову в поновленні договору до 15 січня 2016 року включно.

Натомість, протилежне свідчить про погодження орендодавцем - міською радою поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

Слід зазначити, що лист Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування ОСОБА_1 міської ради (вих.№2403-2вих-66 від 03.02.2016 року ) не може слугувати доказом повідомлення орендаря про відмову в поновленні договору, оскільки такий лист надіслано вже після спливу одного місяця від дати закінчення строку договору, а також останній не містить самої відмови щодо поновлення договору н новий строк, а лише містить вимогу надати ряд документів, необхідних для продовження терміну оренди. Більше того, такий лист є відповіддю на письмове звернення позивача ще від 10 вересня 2015 року , яке міська рада повинна була розглянути протягом одного місяця (що передбачено п.5 ст.33 ЗУ «Про оренду землі»).

Відтак, за відсутності письмового повідомлення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, зважаючи на положення ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем протилежне не доведено.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає вимогу позивача підставною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 11 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Поряд з тим, у п.2.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права. Слід зазначити, що позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання укладеною додаткової угоди, укладення якої прямо передбачено законом, а саме: частиною 8 ст.33 ЗУ «Про оренду землі».

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги і посилання скаржника на зміну об'єкта оренди (а саме: поділ орендованої земельної ділянки на 3 частини), оскільки, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в даному випадку об'єкт оренди не змінено, оскільки в матеріалах справи відсутні докази поділу земельної ділянки загальною площею 0,9557 га з кадастровим номером 4610136800:02:005:0114 на окремі земельні ділянки. При цьому, в матеріалах справи відсутні технічна документація на інші земельні ділянки, про які йдеться в ухвалі ОСОБА_1 міської ради №4832 від 19.06.2015 року, проекти землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки іншою площею, ухвали ОСОБА_1 міської ради про затвердження технічних документацій таких земельних ділянок. Відтак, земельна ділянка з кадастровим №4610136800:02:005:0114, що була предметом договору оренди, на час вирішення спору не поділена і юридично існує.

Щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що станом на момент винесення рішення судом першої інстанції, цільове призначення земельної ділянки, яка є предметом договору оренди змінено, а ухвалою ОСОБА_1 міської ради №4484 від 19.03.2015 року лише надано позивачу дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки.

Інші доводи скаржника спростовуються висновками, викладеними в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогараж» до ОСОБА_1 міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 28.12.2005 року в редакції додаткової угоди, долученої позивачем до позовної заяви.

При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Щодо судового збору, колегія суддів зазначає наступне:

Ухвалою суду від 21 листопада 2016 року скаржника зобов'язано надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Однак, ОСОБА_1 міська рада вимоги ухвали не виконала, доказів сплати судового збору суду не надала.

У п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд стягує недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

Зважаючи на наведене, з огляду на залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 міської ради без задоволення, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з останньої в дохід Державного бюджету України 1515,80 грн. - судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним господарським судом.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року по справі №914/2208/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 міської ради - без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, і.к. 04055896) в дохід Державного бюджету України 1515,80 грн. - судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним господарським судом.

На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/2208/16 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 16.12.2016 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бонк Т.Б.

ОСОБА_4