Постанова

від 20.12.2016 по справі 916/2072/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р.Справа № 916/2072/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Лисенко В.А., Савицького Я.Ф.,

секретарі судового засідання Молодов В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 21/р8-086, дата видачі : 15.06.2016р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №1108, дата видачі :19.12.2016р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 освіти, молоді та спорту Ренійської районної державної адміністрації

на рішення господарського суду Одеської області від 19 вересня 2016 року

по справі №916/2072/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання»

до ОСОБА_3 освіти, молоді та спорту Ренійської районної державної адміністрації

про стягнення 769 386,82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 освіти, молоді та спорту Ренійської районної державної адміністрації про стягнення 769 386,82 грн., з яких: 670 935,25 грн. - основного боргу, 99 331,86 грн. - пені, 7 768,77 грн. - 3% річних та 18 350,94 грн. - інфляційних витрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів від 31.08.2016 року та від 26.01.2016 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 вересня 2016 року по справі №916/2072/16 (суддя Зайцев Ю.О.) вирішено позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» до відповідача ОСОБА_3 освіти, молоді та спорту Ренійської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, послуг його транспортування та штрафних санкцій - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 освіти, молоді та спорту Ренійської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» 670 935 грн. 25 коп. - боргу, 7 768 грн. 77коп. - 3% річних, 18 350 грн. 94 коп. - інфляційних витрат, 71 614 грн. 53 коп. - пені, 71 та 11 528 грн. 89 коп. - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовити.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів та додатковими угодами до них (№022012 від 31.08.2015р. та №022012 від 26.01.2016р.) в частині оплати природного газу, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 670 935,25 грн. При цьому, відповідачем визнано борг за укладеними договорами на суму 670 935,25 грн.

Суд першої інстанції погодився з розрахунками 3% річних та інфляційних втрат, однак дійшов висновку про невірність нарахування пені у зв'язку з тим, що вартість поставленого газу за договором від 26.01.2016р. становить 442 169,27 грн., однак сума договору складає 199 999 грн.

Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку має місце факт позадоговірної поставки газу відповідачу, а отже нарахування пені на підставі п. 7.2.1. договору може відбуватися лише на суму договору у розмірі 199 999,00 грн.

Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, виконано розрахунок пені та встановлено її належний розмір у загальній сумі 71 614,53 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 освіти, молоді та спорту Ренійської районної державної адміністрації звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати в частині стягнення штрафних санкцій та прийняти в цій частині нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що на сьогоднішній день поставлений газ відповідачем оплачений повністю, що підтверджується доданими до апеляційної скарги платіжними дорученнями.

Скаржник наголошує, що період прострочення незначний, збитки позивача відсутні. Відповідачем вживались дії, направлені на погашення заборгованості перед позивачем.

Апелянт посилався на положення ст.83 ГПК України, ст.551 ЦК України, якими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, а також відсутність збитків внаслідок порушення грошових зобов'язань відповідача, та просив зменшити суму штрафних санкцій, а саме пеню - до 7161,45 грн. (10% від стягуваної судом пені).

В судових засіданнях представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати оскаржене рішення та задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду, в решті рішення слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду, 31.08.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» (Постачальник, позивач), Публічним акціонерним товариством В«ОДЕСАГАЗВ» в особі Рені управління експлуатації газового господарства (Газорозподільне підприємство) та ОСОБА_3 освіти Ренійської районної державної адміністрації (Споживач, відповідач) укладений договір №022012 на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів.

Відповідно до п.2.1 договору, Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.1 договору визначено, що договірні обсяги постачання природного газу Споживача визначаються в п.3.10 договору, відповідно до якого Постачальник здійснює постачання природного газу на протязі року, у тому числі по місяцях: листопад - 13,646 тис. м. куб., грудень - 60 тис. м. куб.

У відповідності до п.п. 3.6-3.8 договору обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами (далі - акт), що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Постачальник до 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, надає Споживачу три примірники оригіналу акту наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником Газорозподільного підприємства, погоджені Постачальником та скріплені печатками. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Постачальнику два примірника оригіналу акту, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Споживача (для юридичних осіб), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг.

Згідно з п.3.9 договору акти прийому-передачі газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Відповідно до п.п. 5.1-5.4 договору, розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами, тариф на постачання газу за регульованим тарифом, податок на додану вартість. Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно з умовами договору.

За п.5.5 договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Вартість послуг по договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу і складає 660 000,00 грн.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунку-фактури. У випадку переплати за фактично спожитий газ, сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача за його письмовою вимогою. У випадку збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату величини заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Відповідно до п.7.2.1 договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктами 11.1, 11.2 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на термін до 31 грудня 2015 року, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 липня 2015р. згідно Цивільного кодексу України статті 631 п.3. Згідно частини 6, статті 40 Закону України В«Про здійснення державних закупівельВ» №1234-VІІ від 06.05.2014р. (із змінами та доповненнями), дія цього договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у даному договорі.

Додатковою угодою №1 від 22.02.2016р. до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів №022012 від 31.08.2015р.:

- перший абзац п.5.6 розділу 5 В«ОСОБА_1 та порядок розрахункуВ» викладено у наступній редакції: В« 5.6. Оплата за постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7 (сім) банківських днів до початку місяця поставки газуВ» ;

- сторони домовились продовжити термін дії договору до 31.03.2016р.

- загальна вартість послуг по Договору складає 792 000,00 грн., в т.ч. 2016р. 132 000,00грн.

26.01.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» (Постачальник, позивач), Публічним акціонерним товариством В«ОДЕСАГАЗВ» в особі Ренійського управління експлуатації газового господарства (Газорозподільне підприємство, третя особа) та ОСОБА_3 освіти Ренійської районної державної адміністрації (Споживач, відповідач) укладений договір №020012 на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, згідно п.2.1 якого постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.1 договору визначено, що договірні обсяги постачання природного газу Споживача визначаються в п.3.10 договору, відповідно до якого Постачальник здійснює постачання природного газу на протязі 1-го кварталу 2016 року, у тому числі по місяцях: січень - 10 000 м. куб., лютий - 10 000 м. куб., березень - 2 987 м. куб.

Згідно з п.3.9 договору акти прийому-передачі газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Згідно з п.5.5 договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з 10-00 години першого дня місяця до 10-00 першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору.

Вартість послуг по договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу і складає 199 999,00 грн.

Відповідно до п.7.2.1 договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктами 11.1, 11.2 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на період проведення процедури закупівлі, але не довше ніж до 31.03.2016р., а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Усі дії зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов договорів позивач надав, а відповідач прийняв послуги з постачання природного газу, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу у січні 2016 року у кількості 44 637 куб. м., у лютому 2016 року у кількості 29 302 куб. м. та у березні 2016 року у кількості 22 607 куб. м.

На виконання п.5.6 договору №020025 був виставлений рахунок-фактура №020025 від 29.01.2016р. за січень 2016р. на суму 780160,43 грн.

Поставлений позивачем природній газ відповідачем оплачений частково, внаслідок чого сума боргу відповідача перед позивачем складала 670 935,25 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів (№022012 від 31.08.2015р. та №022012 від 26.01.2016р.) в частині оплати природного газу стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на виконання умов договорів позивач надав, а відповідач прийняв послуги з постачання природного газу, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу у січні 2016 року у кількості 44 637 куб. м., у лютому 2016 року у кількості 29 302 куб. м. та у березні 2016 року у кількості 22 607 куб. м.

Поставлений позивачем природній газ відповідачем оплачений частково, внаслідок чого сума боргу відповідача перед позивачем складала 670 935,25 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач визнав борг за укладеними договорами на суму 670 935,25 грн.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за поставлений газ у розмірі 670 935,25 грн.

Доводи апелянта про повну оплату заборгованості не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки апеляційний суд переглядає законність рішення суду за тими доказами, які були надані до суду під час розгляду справи. Додаткові докази приймаються лише за умови обґрунтування неможливості їх надання до суду першої інстанції.

Судова колегія наголошує, що відповідач має можливість надати докази оплати заборгованості по даній справі до органів примусового виконання рішень суду у разі відкриття виконавчого провадження.

Водночас, перевіривши розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, судова колегія не може погодитись з викладеними у них даними в повному обсязі, виходячи з такого.

Судом перевіряється розрахунок, наданий позивачем до суду в процесі перегляду справи, що міститься а.с.149-150, виходячи з розміру заборгованості, викладеної на а.с.112-113.

Судовою колегією встановлено, що за договором від 31.08.2015 року у січні 2016 року (початковий місяць поставки газу, заборгованість за яким стягується в рамках даної справи) поставлено 44637 куб.м. газу на загальну суму 388 368,69 грн.

Згідно п.5.6 договору, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Станом на 01.01.2016 року існувала переплата у розмірі 27 602,71 грн.

Отже, станом на 10.02.2016 року за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 360 765,98 грн. (388368,69-27602,71).

24.02.2016 року відповідачем проведено часткову оплату у розмірі 132 000 грн., внаслідок чого заборгованість зменшилась до 228 765,98 грн.

За власним розрахунком суду, 3% річних, нарахованих на суму заборгованості з урахуванням переплати та часткової оплати, за період з 11.02.2016-26.07.2016 рр. складає 3223,80 грн., інфляційні втрати за період з 11.02.2016-26.07.2016 рр. складають 10134,91 грн., пеня за період з 11.02.2016-26.07.2016 рр. становить 42300,83 грн.

Судова колегія зазначає, що у своїх розрахунках позивач необґрунтовано починає відлік часу з жовтня 2015 року, оскільки позовні вимоги стосуються поставок, що відбулись у січні-лютому-березні 2016 року. Тому штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись лише на заборгованість, що виникла у зазначених місяцях.

За договором від 26.01.2016 року у лютому 2016 року відбулась поставка на суму 249 354,16 грн., у березні 2016 - на суму 192 815,11 грн., що загалом складає 442169,70 грн. Оплати у вказаний період за поставлений газ проведено не було, що відповідачем не заперечується.

За розрахунком судової колегії, 3% річних, нарахованих на заборгованість 249354,16 грн. за період з 11.03.16-10.04.16р., та на заборгованість 442169,70 грн. (наростаючим підсумком) за період з 11.04.16р.-26.07.16р., складає 4454,95 грн., інфляційні втрати - 8275,60 грн.

Відповідно до п.7.2.1 договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пеня, як вірно зазначив місцевий господарський суд, нараховується лише на договірну вартість газу, погоджену сторонами в договорі від 26.01.2016 року - 199 999,00 грн., решта поставленого газу - є позадоговірною поставкою.

Отже, за розрахунком суду, сума пені за договором від 26.01.2016 року, нарахована на заборгованість у розмірі 199 999 грн. за період з 11.03.2016-26.07.2016 року., складає 28 584,55 грн.

При цьому, судова колегія не приймає розрахунок апелянта 3% річних та інфляційних втрат, здійснених на суму 199 999 грн., оскільки зазначені суми нараховані відповідно до ст.625 ЦК України, а не відповідно до договору.

Таким чином, судова колегія доходить до висновку, що суд першої інстанції припустився технічних помилок при перерахуванні заявлених сум 3% річних, інфляційних втрат та пені, а до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає:

3% річних - 7678,75 грн. (3223,80+4454,95);

Пеня - 70885,38 грн. (42300,83 +28 584,55);

Інфляційні втрати - 18410,51 грн. (10134,91+8275,60);

Однак, зважаючи на те, що позивачем заявлено до стягнення 18350,94 грн. інфляційних втрат, оскільки відповідно до положень ст.83 ГПК України суд може виходити за межі позовних вимог лише за клопотанням сторони, за відсутності такого клопотання, до стягнення підлягають заявлені 18350,94 грн. інфляційних втрат.

Разом з тим, норми ЦК України, ГК України та ГПК України передбачають можливість зменшення судом розміру штрафних санкцій які підлягають стягненню, за наявності певних умов.

В силу частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 233 цього ж Кодексу закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При цьому, при застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття В«значноВ» та В«надмірноВ» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. Слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

З викладеного вбачається, що зазначені норми дають право суду на зменшення неустойки в залежності від співвідношення її розміру і збитків.

У п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надано господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази й обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

В пункті 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

При цьому, як зазначено касаційною інстанцією в даній Постанові, при стягненні штрафних санкцій суд також повинен виходити з принципів справедливості, добросовісності та розумності.

З вищенаведених правових норм вбачається, що вирішення питання про зменшення штрафних санкцій законодавством віддано на розсуд суду, який досліджує та об'єктивно оцінює докази у справі, та при прийнятті рішення керується, в тому числі, власним переконанням, заснованим на суті правових норм та оцінці доказів у їх сукупності.

Розглядаючи питання про зменшення штрафних санкцій, судова колегія приймає до уваги те, що ОСОБА_3 освіти, молоді та спорту Ренійської районної державної адміністрації є бюджетною установою та фінансується з державного бюджету, та враховує те, що відповідачем вживались дії, направлені на погашення заборгованості, а саме листами від 12.02.2016р., від 25.02.2016р., від 12.04.2016р., від 21.04.2016р. просили внести зміни до щомісячного розпису, для проведення повних розрахунків з оплати за спожитий природний газ, послуг з його постачання та транспортування, з метою запобігання штрафних санкцій.

Також судова колегія приймає до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, обставини наявності заборгованості, та часткове погашення заборгованості, докази чого надані до апеляційного суду.

За таких обставин, враховуючи ступінь виконання основного зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання з боку відповідача, та негативні наслідки, які може понести позивач у разі задоволення вимог ПАТ «Укртрансгаз» до позивача в судовому порядку, з метою встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного, а не можливого збитку, що завданий правопорушенням, судова колегія вважає можливим застосувати положення пункту 3 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені до 15000 грн..

Аналогічної правової позиції притримується Вищий господарський суд України в постановах від 05 жовтня 2016 року у справі № 916/557/16, від 23 лютого 2016 року у справі № 904/6406/15, від 01 червня 2016 року у справі № 911/4966/15, від 23 лютого 2016 року у справі № 903/861/15.

Судова колегія роз'яснює, що інфляційні збитки на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, про зменшення яких також просив апелянт, не являються штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Разом з тим, положеннями частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України, пункт 3 статті 83 ГПК, передбачено, що за рішенням суду може бути зменшено лише розмір неустойки (штрафної санкції), інфляційні ж нарахування неможливо зменшити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за доцільне змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені та 3% річних, стягнувши з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 7678,75 грн., та зменшивши розмір пені до 15000,00 грн.

В решті рішення - залишити без змін.

Згідно положень ч.2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись 49, п.3 ст.83, ст.99, п.4 ст.103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 освіти, молоді та спорту Ренійської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 19 вересня 2016 року по справі №916/2072/16 змінити в частині стягнення 3% річних та пені, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» до відповідача ОСОБА_3 освіти, молоді та спорту Ренійської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, послуг його транспортування та штрафних санкцій - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 освіти, молоді та спорту Ренійської районної державної адміністрації (68800, Одеська обл., м. Рені, вул. Гагаріна, буд. 19; код ЄДРПОУ 02145263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 39525257)

- 670 935 грн. 25 коп. (шістсот сімдесят грн. дев'ятсот тридцять п'ять грн. двадцять п'ять коп.) - заборгованості,

- інфляційних витрат у розмірі 18 350 грн. 94 коп. (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят грн. дев'яносто чотири коп.),

- 3% річних у розмірі 7678,75 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят вісім грн. сімдесят п'ять коп.) ,

- пеню у розмірі 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.),

- 11516,95 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот шістнадцять грн. дев'яносто п'ять коп.) - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.»

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 22.12.2016 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді : В.А. Лисенко

ОСОБА_4