Рішення

від 15.08.2016 по справі 488/5531/14-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5531/14-ц

Провадження № 2/488/73/16 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

15.08.2016 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого по справі судді - Безпрозванного В.В.,

при секретарі судового засідання - Чуб Т.О.,

за участю прокурорів - Малюка А.В., Корзуна В.С., Бавикіна В.В.,

представників позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представників відповідачів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8,

3-ої особи - ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ОСОБА_11 обласної державної адміністрації, Державного підприємства "ОСОБА_11 лісове господарство" до ОСОБА_11 міської ради, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішення ОСОБА_11 міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

16.10.2014 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особах ОСОБА_11 обласної державної адміністрації та Державного підприємства "ОСОБА_11 лісове господарство" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_11 міської ради, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішення ОСОБА_11 міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки із незаконного володіння.

В обгрунтування позову вказував, що спірна земельна ділянка по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві передана у власність ОСОБА_12 в порушення вимог чинного законодавства без попереднього її вилучення у належного користувача ДП "ОСОБА_11 лісове господарство", як землі державного лісового фонду, та в порушення встановленої процедури незаконно передана міською радою у власність зі зміною її цільового призначення. Відповідачем ОСОБА_12 у встановленому законом порядку не було узгоджено з органом виконавчої влади з питань лісового господарства зміну цільового призначення земельної ділянки, висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_11 обласним управлінням лісового та мисливського господарства не надавався. Також, згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" відсутня обов'язкова державна експертиза вказаного проекту землеустрою. Крім того, після отримання ОСОБА_12 державного акту про право власності на спірну земельну ділянку між нею та відповідачем ОСОБА_13 21.09.2010 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та ОСОБА_13 отримав державний акт про право власності на спірну земельну ділянку. В подальшому, 20.03.2012 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та підставі вказаного договору ОСОБА_14 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві. Оскільки спірну земельну ділянку передано у власність ОСОБА_12 в порушення вимог чинного законодавства, то отриманий нею державний акт на право власності на земельну ділянку, укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки вважається недійсним. Також прокурор зазначив, що способом відновлення становища, яке існувало до вилучення земельної ділянки державного лісового фонду на користь відповідача, є її витребування із незаконного володіння ОСОБА_14 у власність держави в особі ОСОБА_11 обласної державної адміністрації з передачею у користування ДП "ОСОБА_11 лісове господарство".

В судовому засіданні прокурор уточнив позовні вимоги, підтримав позов та просив поновити строк позовної давності, порушений з поважних причин; визнати незаконним та скасувати пункт 72 розділу 1 рішення ОСОБА_11 міської ради № 38/30 від 01.10.2009 року, за яким ОСОБА_12 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві, площею 1000 кв.м.; визнати незаконними та скасувати пункти 29, 29.2 розділу 4 рішення ОСОБА_11 міської ради № 47/51 від 25.06.2010 року, яким погоджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_12 земельну ділянку площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві; визнати недійсним виданий ОСОБА_12 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1000 кв.м. по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві, серії ЯЛ № 904547 від 19.08.2010 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011049800670; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1000 кв.м., по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві, кадастровий номер 4810136600:05:001:0074, реєстровий № 2548 від 21.09.2010 року, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_13, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11 міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_15; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_14 земельну ділянку площею 1000 кв.м., кадастровий номер 4810136600:05:001:0074, вартістю 206470 грн., по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві, у власність держави в особі ОСОБА_11 обласної державної адміністрації з передачею у користування ДП "ОСОБА_11 лісове господарство".

Представники ОСОБА_11 обласної державної адміністрації та державного підприємства В«ОСОБА_11 лісове господарство" підтримали позов з підстав, викладених у позові, та просили його задовольнити.

Треті особи ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_11 міської ради за таких же підстав позов визнав. Представник відповідача ОСОБА_14 - ОСОБА_8 позов не визнав, заперечував проти його задоволення. Заперечення на позов обгрунтовані тим, що оспорені прокурором рішення міської ради ухвалені без порушень закону, тому набуття відповідачами права власності на земельну ділянку відбулося на законних підставах. Посилався на те, що матеріали справи не містять доказів перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні ДП "ОСОБА_11 лісове господарство" та спірна земельна ділянка внаслідок її знаходження в межах м. Миколаєва не може належати до земель лісового фонду. Крім того, просив застосувати по справі позовну давність, для поновлення якої відсутні поважні причини.

Відповідачи ОСОБА_12 та ОСОБА_13, яких належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, повторно без поважних причин не з'явилися в судове засідання, письмових заяв та клопотань в суд не направили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 72 розділу 1 рішення ОСОБА_11 міської ради № 38/30 від 01.10.2009 року ОСОБА_12 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві.

Відповідно до пунктів 29 , 29.2 розділу 4 рішення ОСОБА_11 міської ради № 47/51 від 25.06.2010 року затверджено проект землеустрою та ОСОБА_12 надано у власність земельну ділянку загальною площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві.

На підставі вказаних рішень міської ради ОСОБА_12 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 904547 від 19.08.2010 року з кадастровим номером 4810136600:05:001:0074, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011049800670.

Зазначена земельна ділянка надана ОСОБА_12 за рахунок земель державного лісового фонду, які перебувають у користуванні ДП В«ОСОБА_11 лісове господарствоВ» та розташовані в урочище "Жовтневе" квартал 43, що підтверджується наявними в проекті землеустрою текстовиими та графічними матеріалами, а саме: кадастровим планом земельної ділянки № ПВ-457 від 16.04.2010 року, висновком Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області № 01-04/11-05/1 від 09.01.2008 року.

Про входження спірної земельної ділянки до земель державного лісового фонду свідчать також інформації ОСОБА_11 обласного управління лісового та мисливського господарства № 949 від 26.09.2014 року, Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО "Укрдержліспроект" № 299 від 04.09.2014 року та ДП "ОСОБА_11 лісове господарство" № 553 від 25.09.2014 року.

Статтями 116, 141, 149 ЗК України в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних рішень, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України, або за результатами аукціону; земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у власність чи користування іншим особам лише після їх вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 1 ЛК України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та подальша передача їх у приватну власність грубо порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Отже, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ЗК України ОСОБА_11 міською радою прийнято рішення про передачу ОСОБА_12 земельної ділянки державного лісового фонду за відсутності згоди на її вилучення ДП "ОСОБА_11 лісове господарство", тобто поза волею належного землекористувача.

Також, згідно ч. 4 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища та лісового господарства. Оскільки спірна земельна ділянка державного лісового фонду надавалася ОСОБА_12 для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства і використання лісових ресурсів, що фактично свідчить про зміну її цільового призначення, проект відведення мав бути погоджений органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Відповідно до інформації ОСОБА_11 обласного управління лісового та мисливського господарства № 949 від 26.09.2014 року проект відведення управлінням не погоджувався, та наявний в проекті висновок ОСОБА_11 обласного управління лісового та мисливського господарства № 578 від 27.03.2008 року не видавався.

Крім того, в порушення вимог ст. 9, п. 4 ст. 35 Закону України В«Про державну експертизу землевпорядної документаціїВ» та п. 4.1.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України № 391 від 03.12.2004 року, обов'язкова державна експертиза вказаного проекту відведення не проводилась, що підтверджується інформацією Держземагенства України № 11-28-0.23-4705/2-14 від 24.04.2014 року.

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008 року "ОСОБА_8 питання розпорядження земельними лісовими ділянками" Державне агентство лісових ресурсів зобов'язано зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 318-р від 11.02.2010 року суб'єктів управління об'єктами державної власності зобов'язано не допускати погодження документів, прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватися відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих у постійне користування державним підприємствам, установам та організаціям до законодавчого врегулювання питання щодо визначення порядку їх відчуження.

Таким чином, в процесі судового розгляду встановлено, що внаслідок грубого порушення ОСОБА_11 міською радою вимог законодавства, за відсутності згоди належного землекористувача, висновку спеціально уповноваженого органу лісового господарства, висновку державної експертизи землевпорядної документації прийнято рішення про надання у власність ОСОБА_12 земельної ділянки державного лісового фонду за рахунок земель, що перебували у постійному користуванні ДП "ОСОБА_11 лісове господарство В» .

Згідно зі ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Статтею 59 Закону України В«Про місцеве самоврядування в Україні В» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України В«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справВ» від 16.04.2004 № 7, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викуп) її у позивача у встановленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

З огляду на викладене, пункт 72 розділу 1 рішення міської ради № 38/30 від 01.10.2009 року та пункти 29, 29.2 розділу 4 рішення міської ради № 47/51 від 25.06.2010 року суперечать законодавству, порушують цивільні права та інтереси держави, а тому визнаються незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 2.3 Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Враховуючи те, що державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 904547 від 19.08.2010 року ОСОБА_12 видано на підставі незаконних рішень міської ради, останній відповідно до статей 21, 203, 215 ЦК України, статті 152 ЗК України, підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Крім того, після отримання ОСОБА_12 на підставі вищевказаних рішень державного акту про право власності на спірну земельну ділянку між нею та ОСОБА_13 укладено договір купівлі - продажу № 2548 від 21.09.2010 року, за яким ОСОБА_12 передала у власність, а ОСОБА_13 прийняв у власність земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Миколаїв, пров. Менделєєва, 48, площею 0,1000 га.

В подальшому, 20.03.2012 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 укладений договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки № 277.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, враховуючи те, що спірні рішення міської ради прийняті із суттєвим порушенням вимог законодавства, укладений на їх підставі договір купівлі-продажу, який за своїм змістом є правочином, підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України як такий, що суперечить цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

Також, згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно зі статтею 388 ЦК України добросовісне придбання можливе за умови, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із чужого незаконного володіння (віндикація).

Відповідно до статуту ДП "ОСОБА_11 лісове господарство", затвердженого наказом № 474 від 20.08.2007 року Держкомлісгоспу України та зареєстрованого 29.08.2007 року виконавчим комітетом ОСОБА_11 міської ради, підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України (орган управління майном) та входить до сфери управління ОСОБА_11 обласного управління лісового та мисливського господарства.

За інформаціями ОСОБА_11 обласного управління лісового та мисливського господарства, Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» та ДП "ОСОБА_11 лісове господарство" надана ОСОБА_12 земельна ділянка згідно матеріалів лісовпорядкування відноситься до земель держлісфонду урочища «Жовтневого» квартал 43 та перебуває у постійному користуванні ДП «ОСОБА_11 лісове господарство».

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ЗК України спірна ділянка відноситься до земель державної власності, оскільки перебуває у постійному користуванні державного підприємства, а її власником (розпорядником) згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України та ст. 31 ЛК України є ОСОБА_11 обласна державна адміністрація. Отже, обласна державна адміністрація у даному випадку є уповноваженим державою органом, який розпоряджається землями зазначеної категорії.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

У відповідності до вимог ст. 387 ЦК України способом відновлення становища, яке існувало до вилучення земельної ділянки державного лісового фонду на користь відповідача, є її витребування із незаконного володіння ОСОБА_14 та повернення у власність держави в особі ОСОБА_11 обласної державної адміністрації з передачею у користування ДП "ОСОБА_11 лісове господарство".

Крім того, прокурором заявлено вимогу про визнання поважними причини пропущення позовної давності та поновлення строків позовної давності для захисту порушеного права. Суд вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки порушення закону при передачі у власність земельної ділянки лісового фонду виявлені прокуратурою Корабельного району міста Миколаєва під час проведеної в серпні 2014 року перевірки додержання вимог земельного законодавства в діяльності ОСОБА_11 міської ради, за результатами якої за фактом незаконної передачі у приватну власність громадянам 61 земельної ділянки державного лісового фонду загальною площею 6,1 га., розташованих в урочищі "Жовтневе", прокуратурою району 05.08.2014 року розпочато кримінальне провадження № 42014150020000074 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідачів зобов'язання по сплаті судового збору в дохід держави пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відповідно до вимог ст. 267 ЦК України визнати поважними причини пропущення позовної давності та поновити прокурору Корабельного району м. Миколаєва строк позовної давності для звернення до суду із позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_11 обласної державної адміністрації, Державного підприємства "ОСОБА_11 лісове господарство" до ОСОБА_11 міської ради, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішення ОСОБА_11 міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки із незаконного володіння .

Позов прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ОСОБА_11 обласної державної адміністрації, Державного підприємства "ОСОБА_11 лісове господарство" до ОСОБА_11 міської ради, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішення ОСОБА_11 міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки із незаконного володіння - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункт 72 розділу 1 рішення ОСОБА_11 міської ради № 38/30 від 01.10.2009 року, за яким ОСОБА_12 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві, площею 1000 кв.м.

Визнати незаконними та скасувати пункти 29, 29.2 розділу 4 рішення ОСОБА_11 міської ради № 47/51 від 25.06.2010 року, яким погоджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_12 земельну ділянку площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві.

Визнати недійсним виданий ОСОБА_12 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1000 кв.м. по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві, серії ЯЛ № 904547 від 19.08.2010 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011049800670.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1000 кв.м., по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві, кадастровий номер 4810136600:05:001:0074, реєстровий № 2548 від 21.09.2010 року, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_13, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11 міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_15

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_14 земельну ділянку площею 1000 кв.м., кадастровий номер 4810136600:05:001:0074, вартістю 206470 грн., по пров. Менделєєва, 48 в м. Миколаєві, у власність держави в особі ОСОБА_11 обласної державної адміністрації з передачею у користування ДП "ОСОБА_11 лісове господарство".

Стягнути з ОСОБА_11 міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.; стягнути з ОСОБА_13 на користь держави 551,20 грн. судового збору, стягнути з ОСОБА_14 судовий збір у розмірі 2064,70 грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення. можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Безпрозванний