Рішення

від 20.12.2016 по справі 608/1927/16-ц

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2016 р. Справа № 608/1927/16-ц

Номер провадження2/608/896/2016

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Теслі О. П.

при секретарі Фаштиковської М.І.

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

в листопаді 2016 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно.

В позові вони вказали, що 05 вересня 2005 року померла ОСОБА_4 в с. Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №010423, виданому 08 вересня 2005 року ОСОБА_3 сільською радою Чортківського району Тернопільської області яка 04 березня 1999 року в с. Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким належне її право на земельну ділянку (пай) ААГ ім.. Шевченка с. Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області в рівних частинах заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку за кадастровим номером 625587600:01:001:0118, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Відповідно до даних Чортківської районної державної нотаріальної контори 03 березня 2006 року за заявою ОСОБА_2 та заявою ОСОБА_5 про прийняття спадщини за вищевказаним заповітом заведено спадкову справу за №191/2006 до майна померлої 05 вересня 2005 року ОСОБА_4.

Позивачка ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Сенчук) ОСОБА_6 була дружиною ОСОБА_5, який помер 24 лютого 2010 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №094520 виданому 01 березня 2010 року ОСОБА_3 сільською радою Чортківського району Тернопільської області.

Померлий чоловік ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, але не оформив своїх спадкових справ. Відповідно до ст. 1268 ЦПК України ОСОБА_1, як дружина померлого ОСОБА_5, є спадкоємцем за законом.

Відповідно до даних Чортківської районної державної нотаріальної контори до майна померлого 24 лютого 2010 року ОСОБА_5 заведена спадкова справа №486/2010 та на ім'я ОСОБА_1 видано 15 лютого 2012 року свідоцтво про право на спадщину за реєстровим №210 на земельну ділянку за кадастровим номером 6125587600:01:001:1028, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області; свідоцтво про право на спадщину за реєстровим №212 на грошові вклади з нарахованими на них відсотками, що зберігаються в ТВБВ 10019/012 філії - Тернопільське обласне управління Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України».

При зверненні до нотаріуса для одержання свідоцтв про право на спадщину за заповітом, позивачам було відмовлено у видачі відповідних документів, оскільки майно, що вказане спадкодавцем у заповіті, не підтверджується пред’явленими документами. На підставі сертифіката був виготовлений Державний акт на право приватної власності на землю серії ТР №066595, виданий Чортківською районною державною адміністрацією 16 квітня 2004 року. З моменту видачі ОСОБА_4 державного акту на право власності на земельну ділянку, не будучи добре обізнаною, спадкодавець не внесла відповідних змін до заповіту, а тому позивачі змушені звернутися до суду про тлумачення заповіту та про визнання права власності на спадкове майно на підставі заповіту.

Позивачі просять судз застосувати таке тлумачення заповіту ОСОБА_4, яка померла 05.09.2005 року, що нею був складений 04 березня 1999 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області, зареєстрований за реєстром №11-що розпорядження спадкодавця, сформульоване в заповіті реченням «право на земельну ділянку (пай) ААГ ім.. Шевченка с.Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області в рівних частках заповідаю ОСОБА_2 та ОСОБА_5», слід вважати таким, що дане заповідальне розпорядження стосується земельної ділянки, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради, право спадкодавця на яку підтверджується державним актом серії ТР №066595, виданого Чортківською районною державною адміністрацією 16.04.2004 року на підставі розпорядження голови Чортківської районної державної адміністрації №547 від 19.12.2003 року. Визнати в рівних частинах за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке скаладається з земельної ділянки за кадастровим номером 625587600:01:001:0118, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,74 га, в межах згідно з планом, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ТР №066595, виданого 16 квітня 2004 року.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 позов підтримують, просять його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 сільська рада позов визнає, не заперечують проти його задоволення про що подала відповідну заяву в якій просить справу розглядати без участі її представника.

Третя особа без самостійних вимог Чортківська районна державна нотаріальна контора повідомлена про судове засідання у справі.

Суд вислухавши пояснення позивача, представника позивача, враховуючи заяву відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 вересня 2005 року померла ОСОБА_4 в с. Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №010423, виданому 08 вересня 2005 року ОСОБА_3 сільською радою Чортківського району Тернопільської області яка 04 березня 1999 року в с. Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким належне її право на земельну ділянку (пай) ААГ ім.. Шевченка с. Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області в рівних частинах заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

Відповідно до даних Чортківської районної державної нотаріальної контори „03" березня 2006 року за Вашою, ОСОБА_2, заявою та заявою ОСОБА_5 про прийняття спадщини за вищевказаним заповітом заведено спадкову справу за №191/2006 до майна померлої „05" вересня 2005 року ОСОБА_4.

Згідно довідки, виданої ОСОБА_3 сільською радою Чортківського району Тернопільської області 14 вересня 2016 року за №334 ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована одна в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Інші заяви про прийняття, відмову чи про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори не надходили, а також свідоцтва про право на спадщину станом на „29" вересня 2016 року не видавались.

24 лютого 2010 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №094520, виданому 01 березня 2010 року ОСОБА_3 сільською радою Чортківського району Тернопільської області.

ОСОБА_5 прийняв спадщину ОСОБА_4, але не оформив своїх спадкових прав.

Відповідно до даних Чортківської районної державної нотаріальної контори до майна померлого 24 лютого 2010 року ОСОБА_5 заведена спадкова справа №486/2010 та на ім'я його дружини ОСОБА_1 видано 15 лютого 2012 року: свідоцтво про право на спадщину за реєстровим №210 на земельну ділянку за кадастровим номером 6125587600:01:001:1028, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області; свідоцтво про право на спадщину за реєстровим №212 на грошові вклади з нарахованими на них відсотками, що зберігаються в ТВБВ 10019/012 філії - Тернопільське обласне управління Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України".

Згідно даних Спадкового реєстру ОСОБА_4, крім вищезгаданого заповіту, інших не залишала.

Відповідно до заповіту, посвідченого ОСОБА_3 сільською радою Чортківського району Тернопільської області „04" березня 1999 року за реєстровим №11, спадкодавець заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належне їй право на земельну частку (пай) у ААГ ім.Шевченка в селі Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області.

Відповідно до витягу з розрахунку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вказується, що земельна ділянка надана ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,74 га та знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки 132207,40 грн.

В нотаріальну контору пред'явлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №066595, виданий Чортківською районною державною адміністрацією 16 квітня 2004 року, тобто майно, на яке посвідчено заповіт, не відповідає спадковому майну.

Згідно пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власниками таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст. 346 ЦК України ( далі - ЦКУ) однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Виходячи із змісту ст. ст. 25.30 ЦКУ мати та набути цивільне право (право власності на нерухоме майно) може лише жива та дієздатна особа.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності па нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до змісту ст. ст. 391, 392 ЦК України, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника вирішується в судовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до п.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1236 Цивільного кодексу України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Виходячи з аналізу положень ст.ст. 213, 1256 ЦК України, тлумачення заповіту здійснюється з метою встановлення точної волі заповідача і може мати місце, якщо заповіт викликає питання в спадкоємців, має суперечливий характер, у зв'язку з чим необхідно уточнити його зміст. При цьому ч.2 ст.213 Цивільного кодексу України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення в тексті самого правочину. Таким чином при тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у сам зміст заповіту, враховуючи також, що заповіт «- це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав і обов'язків на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене судом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. В даному випадку спадкодавець отримав державний акт на право власності на землю, тому право на земельну частку (пай) яке вказане в заповіті є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦКУ способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.ст. 3, 15, 16, 18, 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами здійснюється лише за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Разом з тим, це не позбавляє спадкоємця права на спадкування майна, оскільки за життя спадкодавець набула право власності на земельну частку (пай) на території ОСОБА_3 сільської ради.

Згідно п. 15 розділу Х «Прикінцеві положення» Земельного кодексу України не заборонено передачу земельних ділянок у спадщину.

За таких обставин, виходячи із зазначених вимог норм закону, в межах заявлених позовних вимог, позовна заява є підставною, а відтак підлягає до задоволення.

На підставі ст..ст. 213, 386, 392, 1218, 1222, 1223,1256, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 57, 88, 209, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Застосувати таке тлумачення заповіту ОСОБА_4, яка померла 05.09.2005 року, що нею був складений 04 березня 1999 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області, зареєстрований за реєстром №11-що розпорядження спадкодавця, сформульоване в заповіті реченням «право на земельну ділянку (пай) ААГ ім.. Шевченка с.Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області в рівних частках заповідаю ОСОБА_2 та ОСОБА_5», слід вважати таким, що дане заповідальне розпорядження стосується земельної ділянки, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради, право спадкодавця на яку підтверджується державним актом серії ТР №066595, виданого Чортківською районною державною адміністрацією 16.04.2004 року на підставі розпорядження голови Чортківської районної державної адміністрації №547 від 19.12.2003 року.

Визнати в рівних частинах за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке скаладається з земельної ділянки за кадастровим номером 625587600:01:001:0118, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,74 га, в межах згідно з планом, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ТР №066595, виданого 16 квітня 2004 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Чортківський районний суд на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: О П Тесля