Ухвала

від 21.12.2016 по справі 665/2323/16-ц

ЧАПЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

набрала чинності "___"

---

20____р. ОСОБА_1 № 665/2323/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р. суддя Чаплинського районного суду Херсонської області Кузьменко А.Д., розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що в провадженні Чаплинського районного суду Херсонської області знаходиться цивільна справа за її позовом до ОСОБА_1 ім. Кірова про розірвання договору оренди земельного паю. У разі розірвання договору оренди земельного паю це призведе до повернення його сторін у первинне становище, тобто повернення земельного паю у її користування. Використання відповідачем її земельної ділянки не за цільовим призначенням може призвести до її занедбання та зниження якісних показників ґрунту, а також унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому.

Просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка розташована на території Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області загальною площею 4,19 га., що належить на праві приватної власності ОСОБА_2і заборонити сільськогосподарському приватному акціонерному товариству імені Кірова користуватися вказаною земельною ділянкою, кадастровий номер 6525483500:04:017:0006 відповідно до умов договору оренди земельної ділянки № 333 від 20.05.2013 року до набрання рішення законної сили.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову та надані докази, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до ч.ч. 2 і 3 ст.152 зазначеного Кодексу у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову": єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням цих заходів (п.4.).

Як на підставі своїх вимог про накладення арешту заявник ОСОБА_2 посилається на те, що відповідачем використовується її земельна ділянка не за цільовим призначенням, що призводить до її занедбання та зниження якісних показників ґрунту.

З огляду на наведене, суд зазначає, що у своїй заяві про забезпечення позову позивач не навела доказів і мотивів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в подальшому. Крім того, суд зазначає, що на теперішній час спірна земельна ділянка використовується відповідачем ОСОБА_1 ім. Кірова, відповідно до оскаржуваного договору оренди земельної ділянки.

Щодо вимоги заявника про заборону ОСОБА_1 ім. Кірова користуватися вказаною земельною ділянкою, то суд вважає за необхідне констатувати, що користувач земельної ділянки ОСОБА_1 ім. Кірова в даному випадку діє відповідно до укладеного договору, що є чинним на даний час.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у задоволення її заяви про забезпечення позову про накладення арешту на земельну ділянку та заборони користування нею ОСОБА_1 ім. Кірова, оскільки хоча позивачка ОСОБА_2і є власником земельної ділянки, а відповідач ОСОБА_1 ім. Кірова лише користується нею на підставі договору оренди, однак питання про розірвання договору оренди землі, на теперішній час ще не вирішено.

З огляду на викладені обставини суд вважає, що немає законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.Д. Кузьменко