Постанова

від 21.12.2016 по справі 802/2114/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 грудня 2016 р. Справа № 802/2114/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації судового процесу адміністративну справу за позовом Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Юрсервіс" про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми В«ЮрсервісВ» (далі - ТОВ - фірма В«ЮрсервісВ» , відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 4 250 грн., яка виникла внаслідок несвоєчасного подання податкової звітності по податку на додану вартість.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи в письмовому провадження, згідно наявних доказів у справі (вх.№28589 від 21.12.2016 р.). Одночасно зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.

Однак, з положень частини четвертої статті 122 КАС України слідує, що підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження є наявність клопотань від всіх осіб, що беруть участь у справі про розгляд справи за їх відсутності.

За відсутності відповідного клопотання від відповідача, підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження немає. Разом з цим, на думку суду, поданою заявою представник фактично висловив свою згоду на розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Однак, повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду із відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".

Так, згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених вище обставин, враховуючи направлення судової кореспонденції відповідачу за місцем реєстрації, останній належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Згідно частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, враховуючи заяву представника позивача та належне повідомлення відповідача, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутност сторін. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

ТОВ - фірма В«Юрсервіс" як юридична особа зареєстровано 20.10.1998 року та перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, як платник податків з 28.10.1998 року.

05.09.2014р. та 25.11.2014 року податковим інспектором Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області проведено камеральні перевірки даних , задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ -фірмиВ«ЮрсервісВ» за результатами яких складено акти №768/15-212/23106190 від 05.09.2014р. та №1231/15-212/23106190 від 25.11.2014 року та встановлено порушення під.49.18.1, п.п.49.18 ст. 49 ПК України.

За наслідком проведеної перевірки та складеного акту податковим органом сформовані податкові повідомлення-рішення №0026931503 від 16.09.2014р. та №0049201501 від 09.12.2014р. , якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 4250 грн .

Податковим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу №5696-25 від 18.11.2014 року.

Однак, визначена сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов'язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу, податкове зобов"язання - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1.ст.14 ПК України ).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (п.58.1 статті 58 ПК України).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Враховуючи, що податковий борг відповідачем не сплачений, суд доходить висновку про наявність підстав для його стягнення в сумі 4 250 грн.

У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми В«ЮрсервісВ» (21037 , АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 23106190) податковий борг з податку на додану вартість до державного бюджету України в сумі 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривні 00 копійок ) .

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна