Постанова

від 15.12.2016 по справі 809/1655/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2016 р. Справа № 809/1655/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кишинського М.І.

за участю секретаря судового засідання: Дмитрашко О.М.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,

до відповідача: Приватного підприємства "Росім"

про стягнення заборгованості в сумі 407 561,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Калуська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "Росім" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 407561,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем добровільно не погашено податковий борг, що виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток в загальному розмірі 407561,63 грн, а тому підлягає стягнення в судовому порядку.

Представник позивача вимоги викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду невідомі. Правом подання письмового заперечення відповідач не скористався.

Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 02.03.2004 проведено державну реєстрацію Приватного підприємства "Росім", реєстраційний номер 32754217, місцезнаходження: 77340, Івано-Франківська обл., Калуський район, село Кропивник, вулиця Шевченка, будинок 24. Відповідач з 15.03.2004 перебуває на обліку в Калуській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 133.1 статті 133 та підпункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається узгодженим з наступного дня після набрання судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду такого позову, законної сили.

На підставі досліджених матеріалів справи та пояснень представника позивача, суд встановив, що відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 407561,63 гри., який виник за період з 16.12.2013 по 11.11.2016 по наступних податках.

Податку на прибуток - 18007,21 гри., в тому числі пеня 219,32 грн. сума податкового боргу підтверджується самостійно поданими Відповідачем податковими деклараціями з податку на прибуток за 2013-2015 рр. (задекларовано до сплати 880,00грн. =587+149+144), податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2016 р. №0004761202 (яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 196,89 гри.); податковим повідомленням-рішенням від 10.12.2012 року №000083220, яким визначено суму основного платежу - 13492,00 грн. та суму штрафних санкцій 3219,00 грн; Податкове повідомлення-рішення від 10.10.2012 року №000083220 Відповідач оскаржив судовому порядку, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року по справі № 2а-3281/12/0970 позовну заяву залишено без розгляду, рішення суду набрало законної сили 08.09.2015.

Сума пені 219,32 гри. підтверджується інтегрованими картками платника за 2014-2016 рр.

По податку на додану вартість - 389554,42. грн, в тому числі пеня 445,55 грн., який підтверджуєте самостійно поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад, грудень 2013 року, за травень-серпень, жовтень, листопад 2014 року; податковим повідомленням-рішенням від 06.02.2014 року № НОМЕР_1 (яким визначено суму грошового зобов'язання до сплати - 731,49 грн. ); податковим повідомленням-рішенням в 06.02.2014 року № 00000151504 (яким визначено суму грошового зобов'язання до сплати - 358,6 грн.); податковим повідомленням рішенням від 26.01.2015 р. № НОМЕР_2 (яким визначено суму грошового зобов'язання до сплати - 272,2 грн.); податковим повідомленням рішенням від 03.07.2014 р. № 00002461501 (яким визначено суму грошового зобов'язання до сплати - 65,68 грн.); податковим повідомленням рішенням від 10.10.2012 р. № 000084220 (визначено суму основного платежу - 301377,00 гри. та суму штрафних санкцій - 75344,00 гри.).

Податкове повідомлення-рішення від 10.10.2012 року № 000084220 відповідач оскаржив в судовому порядку. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в 14.11.2012 року по справі № 2а-3280/12/0970 відмовлено у задоволенні позову. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 року № 876/42/13 постанову залишено без змін.

Сума пені 445,55 гри. підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України було надіслано відповідачу податкову вимогу форми В«ЮВ» № 53-22 від 15.10.2013, яка отримана останнім та не оскаржена.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Податковий борг відповідача, який виник на підставі вищевказаних податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень складає 407561,63 грн., що підтверджується також довідкою позивача №3704/10/09-06-23 від 11.11.2016.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Таким чином, адміністративний позов Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Росім" про стягнення заборгованості в сумі 407 561,63 грн є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Росім" (77340, вул. Шевченка 24, с.Кропивник, Калуський район, Івано-Франківська область), код ЄДРПОУ 32754217 в дохід Державного бюджету України за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належить відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах заборгованість у сумі 407 561 (чотириста сім тисяч п'ятсот шісдесят одна) грн. 63 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 20.12.2016 року.