Постанова

від 07.11.2016 по справі 810/2991/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 року м. Київ №810/2991/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карамелія» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару, картки відмови у митному оформленні.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Карамелія» з позовом до Київської митниці ДФС, в якому, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог (т. 1 а.с. 80), позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 11.03.2016 №кт-125000014-0023-2016;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.2016 №125140001/2016/00175.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час розмитнення товару ТОВ «Карамелія» надано до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» Київської митниці ДФС належні та достовірні дані, які підтверджують код УКТЗЕД - НОМЕР_1 та характеристики задекларованого у митній декларації №125140001/2016/601358 товару «зерно злаків (гречихи): крупа гречана ядриця, що швидко розварюється, сорт перший, обрушена .».

При цьому, за твердженням позивача, кожен з наданих документів підтверджує ідентифікацію задекларованого товару саме як крупа гречана ядриця, що швидко розварюється, сорт перший, обрушена, з кодом товару згідно з УКТЗЕД - НОМЕР_1.

З огляду на зазначені обставини, позивач вважає, що оскаржувані рішення про визначення коду товару згідно УКТЗЕД НОМЕР_2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають дійсності, суперечать нормам чинного законодавства, є протиправними та порушують законні права та інтереси ТОВ «Карамелія», а тому підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, відображених у письмових запереченнях, згідно яких зазначив, що при здійсненні митного контролю за електронною митною декларацією №125140001/2016/601358 від 08.02.2016 АСАУР сформовано необхідність проведення митних формальностей за кодами 203-1 і 911-1 (проведення митного огляду з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та ідентифікація товарів шляхом здійснення цифрової фотозйомки).

Крім цього, як йдеться у запереченнях, за результатами контрольно-перевірочних заходів встановлено, що з Російської Федерації через митний кордон України під виглядом товару - гречка обрушена (код товару за УКТ ЗЕД - НОМЕР_1) на митну територію України ввезено товар - гречка лущена (код УКТ ЗЕД - НОМЕР_2), який заборонено до ввезення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації».

Попри це, відповідачем наголошено, що у зв'язку зі складенням щодо директора позивача протоколу про порушення митних правил № 0187/125000016/16 митницею відмовлено у митному оформленні товарів за ЕМД від 08.02.2016 №125140001/2016/601358, про що винесено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №125140001/2016/00175.

Представник позивача під час судового розгляду справи адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав та мотивів, наведених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні суд за письмовим клопотанням позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження. Сторони щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що представники сторін не заперечували проти продовження розгляду справи без їх участі, суд на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України постановив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін та свідка, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карамелія» є юридичною особою, зареєстрованою 09.07.2013 р. Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, ідентифікаційний код 38738227, місцезнаходження: 08131, Київська область, Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 16А.

08.02.2016 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» Київської митниці ДФС (Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А) (далі - ВМО №1) ТОВ «Карамелія» подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» №125140001/2016/601358 (далі - МД № 125140001/2016/601358) (т. 1, а.с. 92-93).

Відповідно до графи 31 МД №125140001/2016/601358 заявлено товар «зерно злаків (гречихи): крупа гречана ядриця, що швидко розварюється, сорт перший, обрушена.». Вид обробки зерна: повітряна очистка, сушка, вологість 13,2%. Дата виготовлення 01/2016 р. Термін зберігання 20 місяців. Упаковано в п/п мішки по 50 кг. Виробник: ТОВ «Курскзернопром», код товару згідно УКТЗЕД-1104293000 .

Ввезення позивачем товару здійснювалось на підставі зовнішньоекономічного договору від 13.01.2016 №130116 та доповнення до договору від 13.02.2016 № 1, укладеного між ТОВ «Карамелія» та ТОВ «Курскзернопром» (т. 1, а.с. 13-16).

Так, відповідно до умов п. 1.1 вказаного договору, з урахуванням доповнень, предметом поставки є товар - крупа гречана ядриця, що швидко розварюється, сорт перший, ГОСТ Р 55290-2012, що також відображено в рахунку-фактурі на товар від 02.02.2016 №00000152 (т. 1, а.с. 24).

З-поміж іншого у листі «Комерційна пропозиція» від 21.01.2016, копія якого наявна у справі, ТОВ «Курскзернопром» запропоновано позивачу придбати крупу гречану ядрицю, що швидко розварюється, сорт перший, обрушену ГОСТ Р 55290-2012 (т. 1, а.с. 17).

У справі також наявна копія листа ТОВ «Курськзернопром» від 03.02.2016 №10, адресованого ТОВ «Карамелія», яким позивача повідомлено про допущену помилку у номері основного договору в рахунку-фактурі, в той же час в якості товару, поставка якого передбачена за договором, вказано крупу гречану ядрицю, що швидко розварюється, обрушену , 1 сорту (т. 1, а.с. 25).

Як встановлено судом, під час розмитнення імпортованого товару ТОВ «Карамелія» до ВМО №1 на підтвердження попередньо визначеного у декларації коду УКТЗЕД - НОМЕР_1 та характеристик цього товару надано наступні документи:

- міжнародну товарно-транспортну накладну А № 0020504 (товар - крупа гречана ядриця, код ТН ЗЕД НОМЕР_1 - тобто обрушена) (т. 1, а.с. 18);

- сертифікат якості від 27.01.2016 № 1774213 (товар - крупа гречана ядриця, що швидко розварюється, код ТН ЗЕД НОМЕР_1) (т. 1, а.с. 19);

- сертифікат про походження товару № 4598753, оригінал № НОМЕР_3 (товар - крупа гречана ядриця, що швидко розварюється, 1 сорт, ГОСТ Р 55290-2012) (т. 1, а.с. 20);

- фітосанітарний сертифікат № 804460407270116069 (товар - крупа гречана ядриця, що швидко розварюється, 22 т) (т. 1, а.с. 21);

- висновок фітосанітарної експертизи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, центральної фітосанітарної лабораторії від 05.02.2016 № ЦЛ1/001325-І (товар - крупа гречана обрушена (1104) (т. 1, а.с. 22);

- митну декларацію країни відправлення № 10101070/030216/0000021 (товар - «крупа, получаемая из обрушеного зерна гречихи : крупа гречневая ядрица быстроразваривающаяся -22 т, сорт первый, ГОСТ Р55290-2012») (т. 1, а.с. 23);

- рахунок-фактуру від 02.02.2016 № 00000152 (товар - крупа гречана ядриця, що швидко розварюється, ГОСТ Р 55290-2012, перший сорт) (т. 1, а.с. 24).

В той же час, як пояснено суду представником відповідача, 09.02.2016 до Київської митниці ДФС надійшли листи Головного управління власної безпеки ДФС № 4289/7/99-99-08-01-01-17 та Департаменту боротьби з митними правопорушеннями ДФС №4311/7/99-99-26-02-01-17 щодо можливих порушень митного законодавства України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації», якою затверджений перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації: зокрема, товар за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2 заборонено до ввезення на митну територію України до 05 серпня 2016 року.

Між тим, як йдеться у запереченнях на адміністративний позов, у вказаних листах зазначено, що ТОВ «Карамелія» впродовж 2015 року здійснювало ввезення на митну територію України з Російської Федерації від контрагента ООО «Курскзернопром» товар - гречка лущена (код за УКТ ЗЕД - НОМЕР_2). Так, в лютому 2016 року від цього ж постачальника ТОВ «Карамелія» ввезено на митну територію України товар - гречка обрушена (код товару за УКТ ЗЕД - НОМЕР_1 , у зв'язку із чим фіскальними органами здійснено припущення, що ТОВ «Карамелія» ввезено на митну територію заборонений до ввезення товар - гречку лущену (код УКТ ЗЕД - НОМЕР_2) під виглядом інших товарів, зокрема, з використанням кодів «прикриття», а саме, під виглядом гречки обрушеної (код УКТ ЗЕД - НОМЕР_1).

За таких обставин за результатами митного огляду товару, задекларованого за ЕМД №125140001/2016/601358, через сумніви у правильності обраних позивачем кодів, відповідачем відібрані проби товарів для проведення їх аналізу (експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для їх класифікації згідно з УКТЗЕД, про що складено відповідні акти взяття проб і зразків.

У подальшому такі проби товарів направлені відповідачем до Спеціалізованої лабораторії експертизи та досліджень ДФС шляхом оформлення запиту від 11.02.2016 №1298/2/10-70-25-43 про проведення досліджень відібраних проб (зразків) товарів.

З урахуванням висновків експертних досліджень відповідачем прийнято рішення про визначення коду товару від 11.03.2016 № КТ-125000014-0023-2016, яким заявлений у вантажних митній декларації товар класифіковано за кодом НОМЕР_2 згідно з УКТ ЗЕД.

У зв'язку з прийняттям рішення про визначення коду товару, позивачу відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.2016 № 125140001/2016/00175.

Рішення про визначення коду товару від 11.03.2016 № КТ-125000014-0023-2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.2016 №125140001/2016/00175 ТОВ Карамелія» отримало 24.03.2016.

Не погодившись із згаданими рішеннями відповідача про визначення коду задекларованого товару, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів до Київського окружного адміністративного суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Положеннями ст. 67 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України) Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України (ч. 1).

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (ч. 2). Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду (ч. 3).

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Митний тариф України» митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з УКТЗЕД, складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ч. 4).

Згідно з ч. 1 ст. 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею ж 69 МК України закріплено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД (ч. 1).

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч. 2).

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (ч. 3). У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (ч. 4).

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч. 5).

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення (ч. 6).

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 7).

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 8).

Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 (далі - Порядок №428).

Так, у відповідності до п. 3 Порядку №428 УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Нормою п. 6 Порядку №428 передбачено, що пропозиції щодо внесення змін до УКТЗЕД у зв'язку із змінами, що вносяться Всесвітньою митною організацією до Гармонізованої системи, а також Європейським Союзом до Комбінованої номенклатури, надсилаються Держмитслужбою до Мінфіну для їх опрацювання та подання Мінекономрозвитку з метою врахування під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Митного тарифу України.

Відповідно до п. 12 Порядку №428 пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

Так, на час прийняття спірних рішень Пояснення до УКТЗЕД були затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.

В свою чергу порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) визначено Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1085/21397 (далі - Порядок №650).

Так, п. 4 розділу І Порядку №650 передбачено, що згідно з цим Порядком ВМП серед іншого здійснює: контроль правильності класифікації задекларованих або оформлених товарів; проводить контрольні заходи щодо класифікаційної роботи в ПМО, на митних постах, включаючи вибіркові перевірки оформлених митних декларацій; приймає Рішення у складних випадках, визначених статтею 69 Кодексу, за запитами ПМО.

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Згідно з положеннями п. 3 розділу ІІІ Порядку №650 рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

У разі коли посадові особи ВМП направлені для виконання службових обов'язків до ПМО чи митного поста, Рішення щодо складного випадку класифікації товару приймається такими посадовими особами без підготовки запиту до ВМП.

У разі самостійного виявлення ВМП порушення правил класифікації товарів під час проведення контролю правильності класифікації товарів, задекларованих у митних деклараціях, поданих до митного оформлення, ВМП вноситься відмітка за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) про прийняття до виконання відповідної митної формальності щодо проведення контролю правильності класифікації товарів та в разі потреби прийняття Рішення.

Норма ж п. 4 розділу ІІІ Порядку №650 передбачає, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності : опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС.

При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у попередньому рішенні про класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД (далі - ПРК), у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

У відповідності до п. 9 розділу ІІІ Порядку №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Досліджуючи у взаємозв'язку із наведеними вище законодавчими положеннями наявні у матеріалах справи докази, а також надаючи оцінку правовим обґрунтуванням сторін, суд, приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» (в чинній на час митного оформлення позивачем спірного товару редакції) (далі - постанова №1147) у зв'язку з введенням Урядом Російської Федерації в дію рішення щодо заборони ввезення на митну територію Російської Федерації товарів сільськогосподарського призначення, продукції та сировини, що походять з України, що завдає значної шкоди та обмежує реалізацію законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, та відповідно до частини 11 статті 29 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Кабінетом Міністрів України заборонено до 5 серпня 2016 року ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації, за переліком згідно з додатком, зокрема, лущене , різане або нерізане чи подрібнене або неподрібнене зерно - код згідно з УКТЗЕД 1104 29 17 00.

За результатами проведення експертизи Спеціалізованою лабораторією складено висновок від 26.02.2016 №142005801-0038 (т. 1, а.с. 101-108).

Так, у висновках експертизи, зокрема, зазначено, що згідно наданого сертифікату якості (п.6.7), продукт «Крупа гречневая ядрица быстроразваривающаяся, сорт крупы - первый» являє собою крупу гречану - ядрицю 1 сорту, виготовлену у відповідності з ГОСТ Р 55290-2012.

При цьому за результатами лабораторних досліджень встановлено, що проба, яка має вигляд цілих ядер гречки, являє собою зерно зернових культур (а саме - гречки), вироблене з пропареного зерна шляхом відділення ядра від плодових оболонок.

Результати досліджень проби за визначеними показниками узгоджуються з відповідними показниками у наданому сертифікаті якості та відповідають вимогам ГОСТ 5550-74 «Крупа гречневая. Технические условия».

Продукт не є попередньо провареним або приготовленим іншим способом (у розумінні пояснень до товарної позиції 1904 УКТ ЗЕД).

За зовнішнім виглядом та, виходячи зі способу отримання круп та крупок у розумінні примітки 3 до групи 11 УКТЗЕД, проба не відповідає термінам «крупа» та «крупка» товарної позиції 1103 УКТЗЕД. Результати досліджень проби не протирічать опису товару у гр. 31 МД від 08.02.2016 №125140001/2016/601358 в частині належності до зерна зернових культур (гречки) швидкорозварюваної (отриманої з пропареного зерна ).

В той же час, як наведено у досліджуваному висновку, в УКТЗЕД терміни «зерно лущене» та «зерно обрушене» визначені неоднозначно, так як у відповідності з поясненнями до товарної позиції 1104 УКТЗЕД лущеним є зерно , у якого частково або повністю видалений перикарпій («зерно, що лущене або піддане будь-якій іншій обробці для часткового або повного видалення перикарпію (тобто тонкого шару під плівкою)»), а обрушеним є зерно , з якого майже цілком вилучений перикарпій, воно більш закруглено з кінців.

Поряд з цим зауважено, що у відповідності з Митним тарифом України, який є додатком до Закону України від 19.09.2013 №584-VI «Про митний тариф України», зазначено, якщо в УКТЗЕД, складеній на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, виявлено неточності перекладу з офіційної мови оригіналу українською мовою назв позицій, підпозицій, а також текстів приміток до розділів, груп, позицій, підпозицій та додаткових приміток, то за основу приймаються тексти офіційних видань Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

А відтак, експерти прийшли до висновку, що крупу гречану швидкорозварювану слід розглядати як «Hulled (shelled or husked), оr not sliced or kibbled» згідно з деталізацією товарної підпозиції 1104 29 Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (EN), що відповідає опису «лущене, різане або нерізане чи подрібнене або неподрібнене» у межах товарної підпозиції 1104 29 УКТЗЕД.

В судовому засіданні 01.11.2016 р. судом допитано в якості свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, експерта Управління експертиз та дослідження харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень ДФС, яка безпосередньо здійснювала дослідження зразків імпортованого ТОВ «Карамелія» товару, код якого товару ставиться під сумнів відповідачем.

Так, згідно пояснень свідка на тотожність понять «лущене зерно» та «обрушене зерно» спосіб обробки не впливає, натомість до уваги приймається конкретний результат - отримання ядра.

Серед іншого свідком зауважено, що у Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу (EN) товарній категорії 1104 29 17 відповідає опис «hulled (shelled or husked)...». У перекладі з англійської мови «hull» означає «лушпиння, плівка (зерна), шкаралупа, шкірка, лущити, обрушувати, обдирати, знімати шкірку»; «hulled» - «лущений, обрушений, очищений від шкірки». Виходячи із чого, на переконання свідка, у висновку і зазначено, що поняття «лущений» та «обрушений» є синонімічними.

Також свідком пояснено, що лабораторія не вправі надавати цифрового опису коду товару, з огляду на що вказати у висновку конкретний код товарної підкатегорії товару, зразки якого надано для дослідження, експерт не має права.

З приводу використання в роботі англійсько-українського словника термінів замість фактично використаного під час дослідження англійсько-російського, свідок пояснила про відсутність останнього.

Окрім цього, свідком зазначено, що поняття «лущене» та «обрушене» стосується лише пропареного зерна, яке підлягає гідротермічній обробці.

Митний тариф України встановлено Законом України від 19.08.2013 №584-VII «Про митний тариф України» (далі - Закон №584). Згідно до ч. 2 ст. 1 митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно Додаткових приміток групи 11 «Продукція борошномельно-круп'яної промисловості; солод; крохмалі; інулін; пшенична клейковина» розділу II Закону №584 «Продукти рослинного походження» до товарної позиції 1104 відноситься: зерно зернових культур, оброблене іншими способами (наприклад, лущене , плющене, у вигляді пластівців, обрушене , різане (ядро) або подрібнене), за винятком рису товарної позиції 1006; зародки зерна зернових культур, цілі, плющені, у вигляді пластівців або мелені:

- лущене, різане або нерізане чи подрібнене або неподрібнене - код 1104 29 17 00 (заборонене для ввезення на митну територію України постановою №1147 );

- обрушене - код 1104 29 30 00 (задеклароване до ввезення на територію України позивачем ).

Аналогічні відомості містяться також у Поясненнях до УКТЗЕД, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401 (далі - Пояснення до УКТЗЕД №401) (т. 1, а.с.141-144).

Серед іншого у згаданих поясненнях відмічено, що до цієї товарної позиції (1104) включаються:

(3) Зерно, що лущене або піддане будь-якій іншій обробці для часткового або повного видалення перикарпію (тобто тонкого шару під плівкою). Допустимо, що в результаті такої обробки стає видимим борошнистий ендосперм зернівки . Зерно плівчастих різновидів ячменю теж включається до цієї товарної позиції, якщо з нього видалена плівка, тобто квіткові луски. (Квіткові луски можна відокремити лише шляхом обдирного помелу, тому що вони занадто щільно приростають до зернівці, щоб їх можна було відокремити просто обмолотом чи провіюванням - дивись Пояснення до товарної позиції 1003).

(4) Обрушене зерно (переважно ячмінь), тобто зерно, з якого майже цілком вилучений перикарпій; воно більш закруглено з кінців .

Для чіткішого розуміння описаних вище видів обробки зернових суд зауважує, що перикарпій (перикарп, опліддя, навколопліддя, оплодень (лат. pericбrpium) - це частина плоду насіннєвих рослин, оболонка, що покриває насіння і формує зовнішній вигляд і форму плоду, зазвичай становить основну частину плоду і служить для захисту насіння від зовнішніх впливів, формується із зав'язі, іноді за участю інших органів квітки (наприклад, гінецея, квітколожа або чашечки) (електронний ресурс; режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF).

Варто відмітити, що в графі Додаткові пояснення до товарних категорій 1104 22 40 - 1104 29 89 (тобто включаючи НОМЕР_1 та НОМЕР_2) здійснено посилання на застосування пояснень до товарної позиції 1104, другий абзац, пункти (2) - (5) (т. 1, а.с. 143).

А тому, на думку суду, пояснення стосовно відмінностей обробки зерна лущеного та обрушеного, що визначено наведеними вище пунктами (3) та (4) підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині надання оцінки вірності визначення коду товару позивачем та митним органом.

В експертному висновку від 26.02.2016 №142005801-0038 експерти зазначають, що відповідно до ДСТУ 2422-94 «Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення» обрушеним зерном (hulled grain - англ.) є зерно з частково або повністю видаленими оболонками під час обмолоту та інших механічних дій. Згідно до ДСТУ 2629-94 «Крупи, побічні продукти і відходи. Терміни значення» лущення зерна круп'яних культур - це технологічна операція видалення з поверхні зерна круп'яних культур квіткових, плодових і насіннєвих оболонок.

Між тим, за результатами лабораторних досліджень цього ж експертного висновку встановлено, що проба товару ТОВ «Карамелія», надана для дослідження, має вигляд цілих ядер гречки, являє собою зерно зернових культур (а саме - гречки), вироблене з пропареного зерна шляхом відділення ядра від плодових оболонок (т. 1, а.с. 106).

Відповідно ж до п. 35 ДСТУ 2629-94 «Крупи, побічні продукти і відходи» - гречані крупи ядриця шкидкорозварювана, продукт, одержаний із цілого і надколеного ядра гречки, яке проходить крізь сито з отворами 1,6*20 мм. Виготовляють із пропареного зерна шляхом відокремлення ядра від плодових оболонок. Розварюваність - 25 хв.

Пунктом 134 розділу 3 «Технологія круп'яного виробництва» ДСТУ 2629-94 «Крупи, побічні продукти і відходи» - пропарювання круп'яного зерна є технологічною операцією оброблення зерна парою з метою рівномірного прогріву і зволоження зерна.

Як пояснено під час судового розгляду представником позивача та не спростовувалось представником відповідача, залежно від застосування гідротермічного оброблення зерна виробляють крупу пропарену (швидкорозварювальну) і не пропарену (звичайну).

Відповідно до п. 140 розділу 3 «Технологія круп'яного виробництва» ДСТУ 2629-94 «Крупи, побічні продукти і відходи» - лущення зерна круп'яних культур є технологічною операцією видалення з поверхні зерна круп 'яних культур квіткових, плодових і насіннєвих оболонок (т. 2, а.с. 6). Поняття плодових, квіткових і насіннєвих оболонок наведено в пунктах 4, 5, 6 ДСТУ 2629-94 «Крупи, побічні продукти і відходи».

Відповідно ж до п. 43 ДСТУ 2422-94 «Зерно заготівельне і постачальне» обрушене зерно - це зерно з видаленими повністю або частково оболонками при обмолоті та інших механічних діях (т. 1, а.с. 213).

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що поняття лущення та обрушення стосовно зерна гречки, виходячи із висновку Спеціалізованої лабораторії, є тотожними, а відтак, синонімічними.

Натомість з положень ДСТУ 2422-94 «Зерно заготівельне і постачальне» слідує, що для кожного поняття встановлено один стандартизований термін, тому використання синонімів до стандартизованих термінів і тих термінів, що подані у стандарті з позначкою , недопустимо (т. 1, а.с. 207).

Між тим, у листі від 28.10.2016 №052 ТОВ «Курськзернопром», адресованому директору ТОВ «Карамелія», підтверджено факт поставки позивачу за договором від 13.01.2016 №130116, рахунку - фактури від 02.02.2016 №00000152, декларації на товар №10101070/030216/0000021 товару за кодом 11042930, а саме: крупи гречаної ядриці обрушеної , 1 сорту, ГОСТ Р 55290-2012.

Окрім цього, також постачальником надано роз'яснення стосовно технологічного процесу отримання обрушеного зерна. Зокрема, зазначено, що «процесс пропаривания и освобождения зерна от оболочки происходит в процессе обрушения его на оборудовании (МШШ А1-3ШН-3), в центробежном шелушителе сводится к удару зерновки о деку или о стенку, под действием центробежных сил, после чего зерно прогоняется между вращающимися абразивами и решетчатой стенкой, где в процессе обрушивания кристаллической решетки защитной оболочки зерна, оно освобождается от него и переходит к следующему циклу обработки на производстве. Технологический процесс лущеного же зерна отличается следующим: Этот вид крупы получается путем лущения оболочки зерна резиновыми вальцами (МРВ НРХ-4-1). Минуя такие технологические процессы как пропаривание и обрушивание».

Додатково суд зауважує, що згідно технологічного регламенту виробництва крупи гречаної, не обрушене зерно гречки для знищення шкідників, покращення відділення ядра від плідних оболонок та покращення якості крупи піддається попередньому пропарюванню при температурі пари до 140 градусів. Пропарювання відділяє лушпиння від перикарпію зерен. Тобто пропарювання ядер гречки є попередньою операцією перед обрушенням . Після пропарювання зерна гречки набирають вологу, котра видаляється після повітряної термічної сушки при температурі 60 - 70 градусів. Потім зерна гречки потрапляють на крупорушний агрегат, на якому проводиться повне обрушення лушпиння і отримання крупи гречаної.

Таким чином, в результаті аналізу згаданих вище положень УКТЗЕД, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401 Пояснень до УКТЗЕД, а також наведених ДСТУ, судом встановлено розмежування таких термінів як «обрушення» та «лущення», істотною при цьому є та обставина, що поняття лущення та обрушення відрізняються між собою також процесом виробництва , оскільки лущене - це сухе зерно, а обрушене - пропарене . А відтак, висновок відповідача стосовно синонімічності даних термінів є помилковим та спростовується наявними у справі матеріалами та висновками суду.

Окрім цього, в ракурсі наведеного твердження відповідача стосовно того, що в період з 24.11.2015 по 29.12.2015 ТОВ «Карамелія» здійснювало імпортні поставки товару «крупа гречана ядриця» з Російської Федерації, який заявлявся до митного оформлення за кодом згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_2 (т. 2, а.с. 32) судом відхиляються, так як в рамках даної адміністративної справи дослідженню підлягає правомірність визначення позивачем коду товару лише за декларацією МД від 08.02.2016 №125140001/2016/601358.

Отже, здійснюючи юридичну оцінку обставин справи, суд за результатом дослідження товаросупровідних документів, наданих під час митного оформлення, а також ряду інших наявних у справі матеріалів, вважає, що товаром, котрий підлягав ввезенню ТОВ «Карамелія» на митну територію України з Російської Федерації, була саме крупа гречана ядриця, що швидко розварюється, сорт перший, обрушена , з кодом товару згідно з УКТЗЕД НОМЕР_1, встановлені постановою №1147 обмеження на яку на час проведення митного оформлення не поширювались.

За таких обставин обґрунтованим є висновок, що достатніх та остаточних дій при визначенні правильного коду УКТЗЕД ввезеному ТОВ «Карамелія» товару та під час здійснення митного контролю й митного оформлення МД від 08.02.2016 №125140001/2016/601358 відповідачем вчинено не було, що призвело до надання помилкової оцінки встановленого позивачем коду товару та відповідно протиправного прийняття оскаржуваних рішення про визначення коду товару від 11.03.2016 №кт-125000014-0023-2016 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.2016 №125140001/2016/00175, з огляду на що такі рішення та картка відмови підлягають скасуванню.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, оскаржувані рішення відповідача оцінюються судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митницею у спірних рішеннях та вимог, які висувалися позивачу у зв'язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

При цьому не залишає поза увагою суд посилання відповідача на судові рішення, що набрали законної сили, у справі №359/4980/16-п про адміністративне правопорушення за наслідком встановлених під час спірного митного оформлення товарів порушень та притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Карамелія».

В той же час суд наголошує, що зазначені судові рішення оцінюються в комплексі із матеріалами даної адміністративної справи.

Так, відповідно до ч. 1ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

В той же час звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1. ст. 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Поряд з цим передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 1 ст. 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 86 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу .

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Наведеної позиції, зокрема, дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 15.09.2016 №К/800/37663/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61523413).

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак на виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень доказів, які б підтверджували правомірність прийнятих рішень, не надав.

Відтак, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2756,00 грн. на підставі квитанції від 20.09.2016 №N1BFA36166, оригінал якої міститься в матеріалах справи (т. 1, а.с. 2), підлягають стягненню на його користь відповідно до положень ст. 94 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

Керуючись статтями 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про визначення коду товару від 11.03.2016 №КТ-125000014-0023-2016.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.2016 №125140001/2016/00175 Київської митниці ДФС.

4. Стягнути судовий збір в сумі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карамелія» (ідентифікаційний код юридичної особи 38738227, місцезнаходження: 08131, Київська область, Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 16А) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт В«БориспільВ» , ідентифікаційний код 39470947).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.