Постанова

від 22.12.2016 по справі 821/1917/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1917/16

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная топливная компания" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Южная топливная компания" (далі - позивач, ТОВ "Южная топливная компания") звернулося з адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не підготуванні висновку про повернення ТОВ "Южная топливная компания" надміру сплаченого земельного податку за земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, за період 2012-2014 років в розмірі 122862,30 грн. з відповідного бюджету та не поданні його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- зобов'язати відповідача підготувати висновок про повернення ТОВ "Южная топливная компания" відповідних сум надміру сплаченого земельного податку за земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, за період 2012-2014 років в розмірі 122862,30 грн. з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Свої вимоги мотивує тим, що в користуванні позивача знаходилася земельна ділянка, розташована за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, на якій згодом зведено об'єкт незавершеного будівництва - комплекс пришляхового обслуговування з АЗС європейського типу, на який ТОВ "Южная топливная компания" зареєструвало право власності в установленому законом порядку. 12.10.2011 р. позивач на підставі договору купівлі-продажу здійснив відчуження цього об'єкта ОСОБА_3 Отже, у відповідності до ст.120 ЗК України з моменту державної реєстрації за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер якої 65101369002:14:006:0012, тобто з 17.10.2011 р., припинилося право постійного користування земельною ділянкою ТОВ "Южная топливная компания", а до нового власника майна перейшло право користування даною земельною ділянкою. Однак підприємство у 2012, 2013, 2014 роках продовжувало подавати декларації з плати за землю та сплачувати земельний податок. 24.11.2014 р. позивачем подано до ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2012, 2013, 2014 роки, з яких вбачається, що ТОВ "Южная топливная компания" надмірно сплатило до бюджету грошові кошти у розмірі 122862,30 грн. у вигляді земельного податку. Підприємство протягом 2014-2016 років неодноразово зверталося до відповідача із заявами про повернення надміру сплачених коштів, однак контролюючий орган не вчинив жодних дій щодо складання висновку про повернення надміру сплачених коштів. Такі дії відповідача суперечать вимогам Податкового кодексу України, Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі з вказаних підстав.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки згідно даних Міжрегіонального управління Держгеокадастру у м.Херсоні та АР Крим, земельна ділянка площею 1,82 га по Миколаївському шосе 5 км знаходиться у користуванні ТОВ "Южная топливная компания" на підставі державного акту на право постійного користування землею від 15.05.2000 р. № 561. Тому уточнюючі декларації з плати за землю за 2012-2014 роки надані позивачем до ДПІ у м.Херсоні неправомірно. Підприємством не було припинено право постійного користування землею в установленому законом порядку, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 25.04.2000 р. № 153 ТОВ "Южная топливная компания" отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 65101369002:14:006:0012, що розташована за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, для будівництва комплексу пришляхового обслуговування з АЗС європейського типу.

На вказаній земельній ділянці позивачем зведено об'єкт незавершеного будівництва - комплекс пришляхового обслуговування з АЗС європейського типу, та здійснено державну реєстрацію права власності на цей об'єкт, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.12.2006 р. № 13072883.

В подальшому ТОВ "Южная топливная компания" продало даний об'єкт ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 12.10.2012 р. за № 2570.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на об'єкт незавершеного будівництва, недобудований комплекс пришляхового обслуговування з АЗС європейського типу, що розташований за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, зареєстровано за ОСОБА_3 17.10.2011 р.

Упродовж 2012-2014 р. ТОВ "Южная топливная компания" подавало до ДПІ у м.Херсоні податкові декларації з плати за землю, в яких відображала вищевказану земельну ділянку та розмір земельного податку, який сплачувала до бюджету.

24.11.2014 р. позивачем подано до контролюючого органу уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2012-2014 роки, які прийняті ДПІ у м.Херсоні без зауважень і з яких слідує, що ТОВ "Южная топливная компания" надмірно сплатило до бюджету 122862,30 грн. земельного податку.

У зв'язку з цим позивач 28.11.2014 р. за № 17, 15.03.2016 р. за № 28, 07.06.2016 р. за № 30 звертався до відповідача із заявами щодо повернення надміру сплачених коштів із земельного податку у сумі 122862,30 грн. шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок підприємства.

Однак Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області листом від 01.07.2016 р. за № 2413/10/21-03-12-03-29 повідомила про те, що ТОВ "Южная топливная компания" відповідно до даних Міжрегіонального управління Держгеокадастру у м.Херсоні та АР Крим є користувачем земельної ділянки, а тому уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2012-2014 роки подано позивачем неправомірно.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених у судовому засіданні фактичних обставин справи.

Відповідно до ст.ст.269, 270 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, а об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Приписами п.287.1 ст.287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ч.1 ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

З матеріалів справи слідує, що на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ТОВ "Южная топливная компания" здійснило відчуження належного йому на праві власності об'єкта незавершеного будівництва, недобудованого комплексу пришляхового обслуговування з АЗС європейського типу, що розташований за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, ОСОБА_3

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на вищевказаний об'єкт зареєстровано за ОСОБА_3 17.10.2011 р.

Незважаючи на відчуження об'єкта незавершеного будівництва, який перебував на земельній ділянці, що знаходилася в постійному користуванні позивача, ТОВ "Южная топливная компания" у 2012-2014 роках продовжувало відображати цю земельну ділянку в податкових деклараціях з плати за землю та спочувати земельний податок.

Відповідно п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому п.50.2 ст.50 ПК України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Позивачем 24.11.2014 р. подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2012-2014 роки, якими ТОВ "Южная топливная компания" зменшено грошові зобов'язання на загальну суму 122862,30 грн.

Твердження відповідача про те, що ТОВ "Южная топливная компания" неправомірно подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2012-2014 роки є безпідставними, оскільки право платника податків на подачу уточнюючої декларації визначено Податковим кодексом України, а випадки, коли платник податків не має права на подачу уточнюючих розрахунків вказані у п.50.2 ст.50 ПК України і є вичерпними, дані уточнюючі декларації прийнято контролюючим органом без зауважень і відображені в них показники занесені відповідачем до особової картки платника податку.

Відповідно до п.35.4 ст.35 ПК України щомісячно на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється: інформація щодо сплати податків суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами; інформація щодо суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб'єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.

Згідно принтскріну з електронного кабінету платника станом на 18.10.2016 р. у ТОВ "Южная топливная компания" рахується переплата із земельного податку у сумі 122862,30 грн. Тобто, згідно офіційної інформації контролюючого органу позивач не має податкового боргу, а навпаки, має переплату із земельного податку у сумі 122862,30 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 805,10 грн.

Відповідно до пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено, зокрема, що платник податків має право на повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

В даному випадку, виходячи з аналізу спірних взаємовідносин та характеру вищезгаданого платежу, сума земельного податку у розмірі 122862,30 грн., яка добровільно сплачена позивачем до бюджету та згідно офіційної інформації контролюючого органу рахується як переплата по земельному податку, є такою, що сплачена понад встановлений розмір та за своєю суттю є надмірно сплаченою до бюджету у розумінні пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України, а отже позивач отримав право на її повернення у визначеному нормами ПК України порядку.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені ст.43 ПК України, відповідно до якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно пп.п.43.3, 43.4 ст.43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

За правилами п.43.5 ст.43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Водночас, на виконання положень ст.43 ПК України наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 р. за № 1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146).

Відповідно до п.5 Порядку № 1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Згідно п.6 Порядку № 1146 у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються:

1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Приписами п.7 Порядку № 1146 передбачено, що після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку (п.8 Порядку № 1146).

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення.

В даному випадку, дослідивши зазначені матеріали у взаємозв'язку з наведеними вище вимогами законодавства, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на повернення суми надміру сплаченого земельного податку, оскільки останній сплачено до бюджету надмірно, ТОВ "Южная топливная компания" подано заяву відповідно до вимог ПК України в межах 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми та у позивача відсутній податковий борг, що не тільки не заперечується Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, а навпаки підтверджується офіційною інформацією контролюючого органу. Позивач виконав усі умови, передбачені ст.43 ПК України, які необхідні для повернення надміру сплачених сум земельного податку.

Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області не наведено жодних обставин, які могли б слугувати підставою для відмови у поверненні позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань та, відповідно, підставою для неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке повернення. Тому суд вважає таку бездіяльність Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області протиправною.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що зміст листа від 01.07.2016 р. за № 2413/10/21-03-12-03-29, який направлено відповідачем на заяву позивача про повернення надміру сплаченого земельного податку, взагалі не містить рішення по суті заявленого питання - наявність чи відсутність підстав для повернення надміру сплаченого земельного податку у сумі 122862,30 грн. В ньому викладено лише міркування стосовно безпідставності подання ТОВ "Южная топливная компания" уточнюючих декларацій з плати за землю за 2012-2014 роки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в частині визнання протиправною бездіяльності Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, що полягає у не вчиненні дій (неподання до органу казначейства висновку), направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань у сумі 122862,30 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.8 Порядку № 1146 орган ДФС саме на підставі даних інформаційних систем готує висновок про повернення суми (її частини).

Як вже зазначалося, відповідно до офіційної інформації Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області станом на 18.10.2016 р. у ТОВ "Южная топливная компания" рахується переплата із земельного податку у сумі 122862,30 грн.

Суд, погоджуючись із позицією ТОВ "Южная топливная компания", вказує на те, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Податковим кодексом України і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із бюджету.

Зазначена правова позиція сформульована Верховним Судом України у постановах від 24 листопада 2015 року у справі № 21-3669а15 та від 2 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували твердження позивача, відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги ТОВ "Южная топливная компания" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 267 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приписами ч.1 ст.94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому сплачений позивачем судовий збір у сумі 1378 грн. підлягає стягненню з Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області щодо не підготовки висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Южная топливная компания" надміру сплаченого земельного податку за земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, у сумі 122862,30 грн. та не подання його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Зобов'язати Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Южная топливная компания" надмірно сплаченого земельного податку за земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, у сумі 122862,30 грн. та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Зобов'язати Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області у місячний строк з дня набрання рішення законної сили надати до суду звіт про його виконання.

Стягнути з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная топливная компания" (код ЄДРПОУ 22746763) судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 грудня 2016 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8