Ухвала

від 21.12.2016 по справі 805/3403/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року справа №805/3403/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Суддів: Василенко Л.А.

ОСОБА_2

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 805/3403/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 парк готель» до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 25 серпня 2016 року № 0002871302/263 про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальну суму 16 630,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 готель» (далі - позивач, ТОВ Форест парк) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, Волноваська ОДПІ ГУ ДФС) з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 25 серпня 2016 року № 0002871302/263 про накладення штрафу в розмірі 5 849,81 грн. за період до 1 січня 2015 року та 524,00 грн - за період з 1 січня 2015 року, а також пені у розмірі 10 256,46 грн, нарахованої за період з 23 вересня 2014 року до 1 квітня 2015 року (арк. справи 4-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року вказаний адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 25 серпня 2016 року № 0002871302/263 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 готель» за період з 23 вересня 2014 року до 1 квітня 2015 року в сумі 16 630,84 грн. (арк. справи 79, 80-84).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач (далі - апелянт) подав апеляційну скаргу, в доводах якої зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що норма Закону № 1669, яка передбачає звільнення платника від обов'язку своєчасно сплачувати єдиний внесок проіснувала до 01 січня 2016 року внаслідок виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VII, а тому платник податків не звільняється від відповідальності по сплаті штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, про що контролюючим органом правомірно винесено рішення від 25 серпня 2016 року № 0002871302/263 (арк. справи 89-90).

Відповідно до статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 готель» є юридичною особою (ЄДРПОУ 32745794, місцезнаходження: 85727, Донецька область, Волноваський район, селище міського типу Графське, вул. Сонячна, будинок 20) та перебуває на обліку в Волноваській ОДПІ ГУ ДФС як платник єдиного внеску та інших обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 ЗУ № 2464.

25 серпня 2016 року відповідачем сформовано рішення № 0002871302/263 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску (недоїмки) за період з 23 вересня 2014 року до 1 квітня 2015 року в сумі 16 630,84 грн.: з яких сума штрафу складає 5 849,81 грн (нарахована до 1 січня 2015 року у 10 %-му розмірі) та 524,57 грн (нарахована з 1 січня 2015 року у 20 %-му розмірі), а нарахована пеня складає 10 256,46 грн (арк. справи 7).

З аналізу вказаного рішення вбачається, що в основу останнього покладена несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску за період з 23 вересня 2014 року до 1 квітня 2015 року.

Як вказувалось судом вище, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування вищенаведеного рішення з урахуванням наявного у нього сертифікату ТПП та заяви, поданої до Волноваської ОДПІ про звільнення його від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску, а апелянт в доводах апеляційної скарги не заперечував щодо того, що позивач звільняється від такої сплати, проте судом першої інстанції не враховано, що норма Закону № 1669, яка передбачає звільнення платника від обов'язку своєчасно сплачувати єдиний внесок (за умови, передбачені цим законом) проіснувала до 01 січня 2016 року внаслідок виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VII.

Таким чином спірним питанням даної справи є дія ЗУ № 1669 в частині звільнення позивача від несвоєчасної сплати єдиного внеску за період з 23 вересня 2014 року до 1 квітня 2015 року (в рамках частини 2 статті 6 ЗУ № 2464).

З приводу цього колегія суддів зауважує, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI окрім іншого передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначив тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02.03.2015 р. № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються».

Тобто, в силу положень п. 9-3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, який надалі вважається пунктом 9-4 законодавець має на увазі, що позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною 2 статті 6 ЗУ № 2464 (у даному випадку від своєчасної сплати єдиного внеску) на період дії АТО, проте, не звільнятись від сплати єдиного внеску взагалі, а таке звільнення встановлено лише за наявності відповідної заяви, що повинна бути подана платником до контролюючого органу не пізніше, ніж 30 календарних днів після закінчення проведення АТО.

При цьому колегія судді звертає увагу, що вказана норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, тобто з аналізу викладених норм вбачається, що суб'єкт господарювання звільняється від своєчасної сплати єдиного внеску, сплата якого виникла за період з 14 квітня 2014 року по 01 січня 2016 року, а у даному випадку позивачем не сплачений єдиний внесок за період з 23 вересня 2014 року до 1 квітня 2015 року, що спростовує доводи апелянта про не застосування до позивача норм вказаного закону в частині звільнення останнього від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску за цей період.

Також суд зазначає, що як вбачається з матеріалів адміністративної справи сертифікатом Торгово-промислової палати України від 14 жовтня 2014 року № 1296, копія якого міститься в матеріалах справи (арк. справи 9) позивачу на підставі п.п. 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили з 1 вересня 2014 року, при цьому в Сертифікаті зазначено, що дату закінчення обставин непереборної сили встановити неможливо.

Крім цього колегією суддів встановлено, що позивач звертався до відповідача з заявою від 16 грудня 2015 року вих. № 3/12-15 про звільнення товариства від виконання своїх обов'язків, визначених частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зокрема, від обов'язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) на період проведення антитерористичної операції, до якого позивачем додавався Сертифікат про настання обставин непереборної сили (арк. справи 14).

3 урахуванням викладеного суд вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, що є підставою для звільнення останнього від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо своєчасної сплати єдиного внеску, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення від 25 серпня 2016 року № 0002871302/263 про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальну суму 16 630,84 грн., а отже судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права та наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 200, 205, 196, 198, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 805/3403/16-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 805/3403/16-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: Васильєва І.А.

Судді: Василенко Л.А.

ОСОБА_2