Ухвала

від 22.12.2016 по справі 813/1893/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 р. Справа № 876/8671/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року в справі за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Світовир» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках,-

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2016 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Світовир» про застосування арешту коштів на рахунках ТзОВ «Світовир» (код ЄДРПОУ 32053692) (79010, м. Львів, вул. Лісна, буд. 19, офіс 24).

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що відповідач відмовився від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, необхідних документів для проведення перевірки не надав.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - Личаківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; вказано на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що ТзОВ «Світовир» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру.

Згідно з довідкою Личаківської ОДПІ від 30 травня 2016 № 1613061401069 ТзОВ «Світовир» взято на облік в контролюючих органах 05 серпня 2002 року за № 5713.

Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 28 квітня 2016 у справі № 464/3726/16-к задоволено клопотання старшого слідчого з першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_1 Б та надано дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «Світовир» (ЄДРПОУ 32053692), яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває на податковому обліку в Личаківській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України за період діяльності з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року.

24 травня 2016 року позивачем на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України на виконання доповідної записки начальника управління аудиту та ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова прийнято наказ № 213 про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Світовир» (ЄДРПОУ 32053692) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період діяльності з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року та видано направлення на перевірку від 24 травня 2016 року № 270, від 24 травня 2016 року № 271, від 24 травня 2016 року № 272, від 24 травня 2016 року № 273, від 24 травня 2016 року № 274, від 24 травня 2016 року № 275.

Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Личаківської ОДПІ ОСОБА_2 25 травня 2016 з метою проведення перевірки здійснено вихід за податковою адресою ТзОВ «Світовир». Ознайомившись з наказом про проведення перевірки та направленнями на перевірку, директор підприємства ОСОБА_3, головний бухгалтер ОСОБА_4 відмовилися від отримання наказу та надання документів на проведення перевірки, про що складено акт від 25 травня 2016 року № 4.

Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Личаківської ОДПІ ОСОБА_2, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Личаківської ОДПІ ОСОБА_5 з метою проведення перевірки здійснено вихід за податковою адресою ТзОВ «Світовир», однак директор підприємства ОСОБА_3, головний бухгалтер ОСОБА_4 відмовилися від отримання наказу та надання документів на проведення перевірки, про що складено акт від 26 травня 2016 № 5.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка може бути здійснена, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Таким чином, Личаківською ОДПІ, у разі її недопуску платником податків до проведення перевірки, може бути прийнято рішення про арешт майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Підпунктом 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За змістом наведеної норми для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу.

Проте, доказів наявності у ТзОВ «Світовир» податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу суду не надано, таким чином суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТзОВ «Світовир».

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 41, 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року в справі № 813/1893/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Р. В. Кухтей

ОСОБА_6

Ухвалу складено в повному обсязі 23 грудня 2016 року.