Ухвала

від 21.12.2016 по справі 820/2039/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 грудня 2016 р.Справа № 820/2039/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Медяник А.О.

представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2016р. по справі № 820/2039/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Економточка"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправною податкової вимоги та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2016р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Економточка" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною податкової вимоги та зобов’язання вчинити певні дії.

На зазначену постанови суду відповідачем подано апеляційну скаргу. Скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, встановлений ст. 186 КАС України.

Водночас з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку зазначено, що в зв'язку з забороною Державною казначейською службою проведення платежів за всіма кодами програмної класифікації видатків бюджету відповідач був позбавлений можливості виконати вимоги ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України та надати документ про сплату судового збору.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження та просили суд відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів клопотання відповідно до вимог ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Матеріали справи свідчать, що копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2016 року отримано заявником 11.07.2016 року (а.с. 49), апеляційну скаргу на зазначену постанову було подано відповідачем 05.12.2016 року.

Отже, з апеляційною скаргою відповідач звернувся майже через п'ять місяців після отримання копії оскаржуваного рішення..

Подаючи апеляційну скаргу, відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи своє клопотання тим, що тільки зараз податковий орган отримав змогу сплатити судовий збір. Разом з тим до апеляційної скарги відповідачем не надано платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Зі змісту клопотання заявника не вбачається, що наведені підстави є достатніми для його задоволення.

Враховуючи викладене, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

У даному випадку не вбачається обставин, які об’єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника та поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2016 року.

Керуючись ст.ст. 100-102, ч. 2, ч. 3 ст.167, ч.1 та ч.2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні заяви Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2016р. по справі № 820/2039/16за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Економточка" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною податкової вимоги та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис)ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2016р.