Ухвала

від 20.04.2016 по справі

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2016 р. м. Київ К/9991/35308/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. ,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі Корецькому І.О.

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Трест Свердловськшахтобуд»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012

у справі № 2а-11507/11/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Державної податкової інспекції в м. Свердловську (ДПІ)

до Відкритого акціонерного товариства «Трест «Свердловськшахтобуд»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012, позов задоволено: стягнуто з рахунків ВАТ «Трест «Свердловськшахтобуд» (ідентифікаційний номер 00181496, адреса: 94812, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Глінки, 70), відкритих у банках, обслуговуючих платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2005 по 01.11.2011 у загальному розмірі 418730,73 грн. на р/р 33216800700072 КФК 11010100 УДК в Луганській області в установі банку, МФО 804013, код одержувача 24048566.

У касаційній скарзі ВАТ «Трест «Свердловськшахтобуд» просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПІ просить залишити її без задоволення як безпідставну.

У зв'язку з неявкою у судове засідання, призначене на 20.04.2016 о 12:00, осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до частини 1 ст. 41 КАС України, не здійснюється.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для звернення податкового органу з адміністративним позовом до ВАТ «Трест «Свердловськшахтобуд» про стягнення податкового боргу із податку з доходів фізичних осіб у сумі 418730,73 грн. стала несплата до бюджету сум податкових зобов'язань з цього податку за період з 01.01.2005 по 01.11.2011.

Нормами пунктів 1.2 та 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ) (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України і діяв на дату порушення провадження у цій адміністративній справі) визначені поняття «податкове зобов'язання» як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; а «податковий борг (недоїмка)» як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 закону № 2181-ІІІ).

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Зміст вказаних правових норм свідчить, що законодавець встановлює певні процедури, яких має дотриматись контролюючий орган до звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу - направлення платнику податків податкового повідомлення-рішення (у випадку донарахування податкового зобов'язання контролюючим органом), узгодження суми податкового зобов'язання; направлення податкових вимог. При цьому момент узгодження суми податкового зобов`язання законодавець у пунктах 5.1 та 5.2 вказаного Закону пов`язує або з подачею податкової декларації, або з отриманням платником податків податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов`язання, за винятком випадків оскарження такого податкового повідомлення-рішення.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 цього Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 ПК у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги (пункт 59.5 цієї статті).

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (підпункт 95.2 цієї статті).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, встановивши у судовому процесі обставини щодо направлення на адресу відповідача першої та другої податкових вимог від 12.11.2001 № 1/62 та від 20.12.2001 № 2/149 відповідно, виходили з того, що ДПІ дотримано вимоги норм Закону № 2181-ІІІ та ПК щодо процедури стягнення в примусовому порядку з платника податків суми податкового боргу, зокрема і щодо направлення податкової вимоги, доказів відкликання або скасування якої у судовому процесі не надано, а норми ПК не зобов'язують податковий орган направляти на адресу платника податків податкову вимогу у разі збільшення суми податкового боргу. При цьому, обставини наявності у відповідача податкового боргу суди визнали встановленими на підставі оцінки головної книги та акту звірки розрахунків з бюджетом по податку на доходи фізичних осіб станом на 01.11.2011.

Такий висновки судів є правильними лише частково.

Відсутність обов'язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу передбачено нормою пункту 59.5 ст. 59 ПК. За допомогою висновку від протилежного з цієї норми виявляємо норму, що в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.

Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 ст. 60 ПК визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. У зв'язку з цим із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

Отже, лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов'язання.

Право податкового органу на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу виникає не раніше 60 днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги. Разом з тим, перша та друга податкові вимоги від 12.11.2001 № 1/62 та від 20.12.2001 № 2/149 не могли включати у себе суму податкового боргу за податковими зобов'язаннями, які виникли за період з 01.01.2005 по 01.11.2011, на який контролюючий орган посилається як період виникнення податкового боргу. При цьому обставини, які б свідчили про безперервність податкового боргу у відповідача впродовж періоду часу з виникнення податкового боргу, стосовно суми якого були направлені податкові вимоги, до звернення до суду ДПІ з позовом, у судовому процесі не встановлено.

Ці обставини, як і обставини щодо податкового боргу відповідача, підстав та податкового звітного періоду, за який він виник, як такі, що відповідно до ст. 138 КАС України входять до предмету доказування при розгляді судом адміністративного позову про стягнення сум податкового боргу, не встановлені судом.

Ці обставини не можуть вважатись встановленим з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена судом без дотримання вимог статті 86 КАС України. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Згідно з частиною 1 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (частина 4 цієї статті).

Відповідно до пункту 101.1 ст. 101 ПК списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом ( підпункт 101.2.3 пункту 101.2 цієї статті).

Строки давності пунктом 102.1 ст. 102 ПК визначені тривалістю в 1095 днів

Як встановлено у судовому процесі, податковий борг, за стягненням якого ДПІ звернулось до суду, виник за період із з 01.01.2005 по 01.11.2011. Отже, частина податкового боргу, суму якого ДПІ просить стягнути з відповідача, може мати статус безнадійного податкового боргу, що виключає підстави для його стягнення в примусовому порядку.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій передчасно зробили висновок про задоволення позову, оскільки обставин щодо строку виникнення податкового боргу, дотримання контролюючим органом процедури, передбаченої нормами ПК, яка передує зверненню до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу, в судовому процесі не встановлені.

Частиною першою ст. 72 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і може витребувати необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи (частини третя, четверта, п'ята цієї статті).

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої ст. 11 КАС України.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже відповідно до частини другої ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити обставини щодо податкового боргу, який ДПІ просить стягнути з відповідача, його розміру, а у випадку встановлення обставин, які підтверджують податковий борг, - підстави та податкові звітні періоди його виникнення; дотримання контролюючим органом процедур, які передують стягненню податкового боргу у судовому порядку. З цією метою, в разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити судове рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України

Керуючись ст.ст. 41, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Трест Свердловськшахтобуд» задовольнити частково, скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев