Ухвала

від 20.12.2016 по справі 199/4787/16-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер № 199/4787/16-к

Номер провадження 1-кп/201/608/2016

У Х В А Л А

20 грудня 2016 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 03 квітня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040370000934 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 03 квітня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040370000934 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 висловив думку про можливість призначення судового розгляду на підставі наданого суду обвинувального акту, ввжаючи його відповідним вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 вважав за можливе призначити судовий розгляд за наданим суду обвинувальним актом.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст наданого суду обвинувального акту, суд приходить до висновку про неможливість призначення судового розгляду за цим обвинувальним актом, з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статі 7 цього Кодексу.

До загальних засад кримінального провадження згідно ст. 7 КПК України віднесено законність, який встановлює обов`язок слідчого, прокурора та суд неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, інших актів законодавства.

Відповідно до доктринального тлумачення кримінального процесуального закону, положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України поширюються не лише на випадки, коли обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а й на випадки, коли обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.

Той факт, що повернення обвинувального акту має здійснюватися не лише в разі невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України, а й в інших випадках, передбачених КПК України, узгоджується і з висновком у постанові Верховного Суду України № 5-11кс15 від 25 травня 2015 року.

Згідно до п. п. 3, 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити наступні відомості зокрема, анкетні відомості потерпілого (місце народження, тощо), а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення, тощо.

Виходячи з вимог п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню поряд з іншими обставинами, також і мотив вчинення кримінального правопорушення.

Пунктом 3 (а)статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначено, що обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

При цьому, виходячи із змісту наданого суду обвинувального акту, вищезазначені вимоги кримінального процесуального закону та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прокурором не були виконані належним чином, виходячи з наступного.

Відповідно до наданого суду обвинувального акту обвинуваченому ОСОБА_4 складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Як вбачається із наданого суду обвинувального акту, зміст формулювання обвинувачення всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 91, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить зазначення мотиву вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Викладені факти свідчать про неналежне встановлення органом досудового розслідування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що зумовило всупереч вимогам закону пред`явлення ОСОБА_4 неконкретного обвинувачення, чим суттєво порушено право останнього на захист.

Отже, з урахуванням наведеного, суд позбавлений можливості призначити судовий розгляд за наданим суду обвинувальним актом, оскільки наведені порушення закону не можуть бути усунені під час судового розгляду, а суттєво порушене право обвинуваченого на захист під час досудового розслідування не може бути поновлене судом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 03 квітня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040370000934 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, з підстав його не відповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема п. 5 ч. 2 ст. 291 цього кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314, 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 03 квітня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040370000934 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, з підстав його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст.395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1