Постанова

від 21.12.2016 по справі 810/3630/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року 810/3630/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Сервіс" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління ДФС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 7363 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий борг відповідача по податку на додану вартість та пені становить 7363 грн. Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 21 грудня 2016 року представником позивача ОСОБА_2 надано суду клопотання про розгляд без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання 21 грудня 2016 року не з’явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, заперечень на позов не надав.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» зареєстровано як юридична особа 31.01.2013 р. та внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 13391020000008479.

ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» взято на облік в ДПІ у Києво-Святошинському районі 01.02.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами фінансово-господарської діяльності станом на 01.11.2016 р., підприємством до державного бюджету не сплачено податкову заборгованість в сумі - 7363 грн..

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість з ПДВ:

- 20.08.2013 року самостійно нараховано по декларації № НОМЕР_1 ПДВ на суму 721 грн.;

- 20.11.2013 року самостійно нараховано по декларації № НОМЕР_2 ПДВ на суму 1667 грн.;

- 30.07.2014 року самостійно нараховано по декларації № НОМЕР_3 ПДВ на суму 4975 грн.

ДПІ у Києво-Святошинському районі, з метою погашення податкової заборгованості, була сформована та направлена податкова вимога № 360-15 від 26.12.2013 р..

Однак, податковий борг ТОВ "ОСОБА_1 Сервіс" не погашено.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Вирішуючи питання щодо моменту виникнення у позивача права на звернення з даним позовом до суду в частині стягнення податкової заборгованості в сумі 721 грн. суд виходить з такого.

З матеріалів справи слідує, що позивач просить стягнути заборгованість з ТОВ "ОСОБА_1 Сервіс" по деклараціям з ПДВ за липень 2013 року.

В Податковому кодексі визначено статтею 102 строки давності та їх застосування.

Так, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п.102.4 ст.102 ПК України).

Суд зазначає, що відповідачем подано декларацію до податкового органу 20.08.2013 №9052042615. Позивач просить суд стягнути заборгованість з відповідача по даній декларації в сумі 721 грн.

Як встановлено судом, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду 09.11.2016.

Беручи до уваги норми ПК України, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, що обчислюється у кількості 1176 днів.

У такому випадку позовні вимоги про стягнення податкової заборгованості з ТОВ "ОСОБА_1 Сервіс" в сумі 721 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення податкового боргу з ТОВ "ОСОБА_1 Сервіс" по деклараціям за жовтень 2013 року та червень 2014 року в сумі 6642 грн. суд зазначає, наступне.

Згідно ст. 15 п. 15.1. Податкового Кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 203 Податкового Кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.95.1, п.95.2, п.95.3 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що сума податкового боргу в розмірі 4975 грн. за податковою декларацією за червень 2014 року підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням того, що позивач пропустив строк звернення до суду по стягненню податкового боргу за липень 2013 року в сумі 721 грн., а сума боргу з ПДВ в розмірі 6642 грн. підтверджується доказами, які долучено до справи. Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача в частині цієї суми є обґрунтованими, вважає такі вимоги податкового органу правомірними, а позов таким, що підлягає задоволенню частково в розмірі 6642 грн. Підстав для стягнення податкового боргу з ПДВ у повному обсязі, який зазначено у позовній заяві - в розмірі 7363 грн., судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області - підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Сервіс" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 41, офіс 55, ЄДРПОУ 38559463) у банках, що обслуговують платника податків у сумі 6642 (шість тисяч шістсот сорок два) грн. в рахунок погашення податкового боргу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.