ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
19 грудня 2016 року Справа № 904/3680/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Погребняка В.Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу від 15.08.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/3680/16 господарського суду Дніпропетровської області за заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Злін-Інвест", м. Дніпропетровськ провизнання банкрутом ліквідаторголова ліквідаційної комісії Падалка Ю.П.
ВСТАНОВИВ:
Подана Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) касаційна скарга від 28.11.2016 № 39398/10/04-63-10-006 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Так, відповідно до норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015).
Однак, заявником в порушення названих норм до касаційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2016, при цьому подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, ДПІ в клопотанні про звільнення від сплати судового збору належним чином не обґрунтовано та не подано жодних доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі. Клопотання заявника касаційної скарги зводиться до викладення змісту норм чинного законодавства про фінансування органів державної влади, а також інших норм, які, на думку скаржника, вказують на врахування судом майнового стану сторони.
При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить правових підстав для задоволення клопотання ДПІ про звільнення від сплати судового збору.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім цього, відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Оскаржувана в касаційному порядку ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду була прийнята та підписана 15.08.2016 , тоді як касаційна скарга ДПІ на вказану ухвалу була подана лише 28 .11.2016 , про що свідчить відбиток штемпелю від 28.11.2016 на поштовому конверті, яким касаційна скарга була направлена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
У даному випадку останній день строку на звернення з касаційною скаргою - 05 .09.2016 (04 вересня 2016 вихідний день) . Таким чином, касаційна скарга подана ДПІ через 2 місяці і 23 дні після закінчення процесуального строку, встановленого для її подання.
При цьому, в обґрунтування викладеного в скарзі клопотання про поновлення пропущеного строку ДПІ, з посиланням на переписку із апеляційним судом та УДППЗ "Укрпошта", зазначила, що скаржник не отримував копію оскаржуваної ухвали апеляційного суду.
Розглядаючи вказане клопотання, Вищий господарський суд України враховує, що відповідно до ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.
Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів дійшла висновку щодо неповажності причин його пропуску, оскільки визначені в клопотанні підстави не є поважними та спростовуються і матеріалами справи, і доданими до касаційної скарги доказами.
Так, до касаційної скарги не додані докази на підтвердження факту неотримання копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки додана до касаційної скарги копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення тільки спростовує вказані обставини.
До того ж відмітка апеляційного суду від 18.08.2016 про відправку копій оскаржуваної ухвали на її звороті, яка засвідчена підписом посадової особи апеляційного суду, свідчить, що примірники оскаржуваної ухвали були своєчасно направлені сторонам у справі (у тому числі і заявнику касаційної скарги) - 18.08.2016 - у встановлені нормами ст. 87 ГПК України строки для здійснення надсилання прийнятої у справі ухвали. Підставою ж для відновлення пропущеного строку звернення із касаційною скаргою може бути несвоєчасне направлення копії оскаржуваного судового рішення.
Крім викладеного слід додати, як свідчать матеріали справи, представник ДПІ - ОСОБА_5 (на підставі довіреності № 12123/10/04-63-10-010 від 06.04.2016) був присутній в судовому засіданні 15.08.2016, коли була прийнята оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції, тобто скаржнику мало бути відомо про прийняття оскаржуваної ухвали з дати її прийняття - 15.08.2016.
Тоді, як вже зазначено вище, із касаційною скаргою на цю ухвалу заявник звернувся лише 28.11.2016.
Крім цього, посилання в клопотанні про відновлення строку звернення із касаційною скаргою на звернення до апеляційного суду із клопотанням про надання копії оскаржуваної ухвали та додання до касаційної скарги відповідних доказів (листів тощо), касаційний суд не приймає, як поважні причини пропуску вказаного строку звернення із касаційною скаргою у даній справі, у зв'язку із наступним.
По-перше, як вбачається із відповідною заявою ДПІ вперше звернулась до апеляційного суду лише 11.10.2016 - майже через два місяці після ухвалення оскаржуваної ухвали апеляційного суду.
По-друге, не отримавши від апеляційного суду копії оскаржуваної ухвали, скаржник, між тим не пояснює, чому він не звернувся у справі із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи в порядку норм ст. 22 ГПК України, або не звернувся до Єдиного державного реєстру судових рішень в порядку норм ст.ст. 3-6 Закону України "Про доступ до судових рішень".
За таких обставин та враховуючи, що скаржником не наведено поважних причин пропуску встановленого строку подання касаційної скарги, у розумінні ст. 53 ГПК України, колегія суддів відмовляє ДПІ в задоволенні заявленого клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2016.
Таким чином, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 у даній справі не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись нормами ст. 129 Конституції України, ст.ст. 3-6 Закону України "Про доступ до судових рішень", ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 22, 33, 50, 53, 87, 107, 110, 111, п.п. 4, 5 ч. 1, ч. 3 ст. 111 3 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 у справі № 904/3680/16 .
2. Відмовити Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 у справі № 904/3680/16 .
3. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 у справі № 904/3680/16 повернути заявнику.
Головуючий В.М. Коваленко
Судді О.Є. Короткевич
В.Я. Погребняк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2016 |
Оприлюднено | 26.12.2016 |
Номер документу | 63655729 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Вечірко Ігор Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Вищий господарський суд України
Коваленко В.М.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні