Рішення

від 20.12.2016 по справі 910/20476/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016Справа №910/20476/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест стрим»

До: 1. Приватного підприємства «Південна пальміра»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакор констракшн»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристичний комплекс «Дельфін»

Про стягнення 1 066 200,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Ліпінський Є.В. представник за довіреністю № б/н від 16.11.16.

Від відповідача-1: Давиденко М.В. представник за довіреністю № б/н від 18.11.16.

Від відповідача-2: Єрмаков Я.Ю. представник за довіреністю № 15/11-16 від 15.11.16.

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест стрим» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Південна пальміра» (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакор констракшн» (далі - відповідач-2) про стягнення з відповідачів солідарно 1 066 200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.16. порушено провадження у справі № 910/20476/16 та призначено її до розгляду на 29.11.16., на підстав ст. 27 ГПК України залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристичний комплекс «Дельфін».

24.11.16. відповідачем-2 через відділ діловодства суду було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Алакор констракшн» вказує на те, що станом на день розгляду справи у нього відсутня необхідна сума коштів для погашення заборгованості перед позивачем, та підтверджує, що станом на 23.11.16. відповідачем-2 умови договору поруки не виконано.

28.11.16. відповідачем-1 через відділ діловодства суду було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому Приватне підприємство «Південна пальміра» визнає позовні вимоги на суму 1 066 200,00 грн.

За результатами судового засідання 29.11.16. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 20.12.16., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 20.12.16. позивачем підтримано свої позовні вимоги.

Відповідач-1 в судовому засіданні 20.12.16. поклав вирішення спору в даній справі на розсуд суду.

Відповідач-2 в судовому засіданні 20.12.16. проти позову не заперечував.

Третя особа в судове засідання 20.12.16. не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань не подала і не надіслала, письмових пояснень по справі не надала, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.

Враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, за результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/20476/16.

В судовому засіданні 20.12.16. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.13. між третьою особою (далі - Довіритель) та відповідачем-1 (далі - Повірений) було укладено Договір № 1505 доручення на купівлю будівельних матеріалів (далі - Договір доручення-1), за умовами якого (п. 1.1) в порядку та на умовах даного договору Повірений зобов'язується за винагороду від імені та за рахунок Довірителя заключити договори на поставку будівельних матеріалів по цінам, у кількості та асортименті, вказаним в додатку № 1 до даного договору на умовах EXW протягом 1 календарного року з моменту укладення даного договору з можливістю повної передплати таких будівельних матеріалів.

Строк дії Договору доручення-1 погоджено п. 8.1, відповідно до якого даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного його виконання сторонами.

24.12.14. між третьою особою (далі - Довіритель) та відповідачем-1 (далі - Повірений) було укладено Договір № 24/12 доручення на купівлю будівельних матеріалів (далі - Договір доручення-2), за умовами якого (п. 1.1) в порядку та на умовах даного договору Повірений зобов'язується за винагороду від імені та за рахунок Довірителя заключити договори на поставку будівельних матеріалів по цінам, у кількості та асортименті, вказаним в додатку № 1 до даного договору на умовах EXW протягом 1 календарного року з моменту укладення даного договору з можливістю повної передплати таких будівельних матеріалів.

Строк дії Договору доручення-2 погоджено п. 8.1, відповідно до якого даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 24.12.15.

05.01.15. між третьою особою (далі - Довіритель) та відповідачем-1 (далі - Повірений) було укладено Договір № 05/01 доручення на купівлю будівельних матеріалів (далі - Договір доручення-3), за умовами якого (п. 1.1) в порядку та на умовах даного договору Повірений зобов'язується за винагороду від імені та за рахунок Довірителя заключити договори на поставку будівельних матеріалів по цінам, у кількості та асортименті, вказаним в додатку № 1 до даного договору на умовах EXW протягом 2 календарних років з моменту укладення даного договору з можливістю повної передплати таких будівельних матеріалів.

Строк дії Договору доручення-3 погоджено п. 8.1, відповідно до якого даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 05.01.17.

За своє правовою природою даний Договір є договором доручення.

Приписами ст. 1000 ЦК України, визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

В силу ст. 1002 ЦК України, повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до матеріалів справи, на виконання умов Договорів доручення-1, 2, 3 третьою особою було надано відповідачу-1 довіреності та перераховано грошові кошти.

Відповідач-1 не заперечує, що умови вказаних Договорів доручення ним виконано не було, грошові кошти в розмірі 1 066 200,00 грн. не повернуто, про що між третьою особою та відповідачем-1 було підписано акти звірки взаєморозрахунків станом на 05.05.16. по Договору доручення-1, станом на 16.09.16. по Договору доручення-2, станом на 16.09.16. по Договору доручення-3.

Далі , 19.09.16. між третьою особою (далі - Первісний кредитор) та позивачем (далі - Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права за договорами доручення (далі - Договір про відступлення права вимоги), за умовами якого (п. 1.1) Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор приймає всі права вимоги, що належать Первісному кредитору за Договором доручення № 05/01 від 05 січня 2015 року, Договором доручення на купівлю будівельних матеріалів № 24/12 від 24.12.2014 p., Договором доручення на купівлю будівельних матеріалів № 1505 від 15.05.2013 р. (далі - Основні договори», укладеними між Первісним кредитором та Приватним підприємством «Південна пальміра» (далі - Боржник), в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього Договору, в тому числі, але не виключно, право вимагати повернення Боржником грошової суми сплаченої Первісним кредитором Боржнику на виконання Основних договорів у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником Основних договорів.

За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основними договорами, в тому числі, але не обмежуючись право на отримання винагороди за Основними договорами та право вимагання такої винагороди (далі - Право вимоги). Право вимоги відступається (передається) від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання Сторонами цього Договору (п. п. 1.2, 3.1 Договору про відступлення права вимоги).

Пунктом 3.3 Договору про відступлення права вимоги сторонами погоджено, що Первісний кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим Договором шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення Боржнику відповідного повідомлення про відступлення права вимоги за основними договорами.

На виконання умов Договору про відступлення права вимоги позивачем було направлено Боржнику повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

21.09.16. між позивачем (далі - Кредитор) та відповідачем-2 (далі - Поручитель) було укладено Договір поруки № 21/09 (далі - Договір поруки), згідно з п. 1 якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за належне виконання Приватним підприємством «Південна пальміра» (далі - Боржник) всіх своїх зобов'язань, що випливають з Договору доручення на купівлю будівельних матеріалів № 05/01 від 05.01.2015 p., Договору доручення на купівлю будівельних матеріалів № 24/12 від 24.12.2014 p., Договору доручення на купівлю будівельних матеріалів № 1505 від 15.05.2013 p., укладених між Кредитором і Боржником, та всіма додатками і додатковими договорами до них, які укладені, або будуть укладені між Кредитором та Боржником в майбутньому (далі - Основні договори). Сторони, з розумінням частини першої ст.559 Цивільного кодексу України, домовились, що будь-які зміни, які вноситимуться до умов Договору доручення на купівлю будівельних матеріалів № 05/01 від 05.01.2015 p., Договору доручення на купівлю будівельних матеріалів № 24/12 від 24.12.2014 p., Договору доручення на купівлю будівельних матеріалів № 1505 від 15.05.2013 p., незалежно від предмету таких змін (у тому числі щодо розміру зобов'язань та строків їх виконання) не потребують додаткового погодження Поручителя (Поручитель вважається таким, що надав свою згоду на внесення будь-яких змін шляхом підписання цього Договору), а Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за належне виконання Боржником таких зобов'язань відповідно до внесених змін, з урахуванням умов п. 3 цього Договору. Усі разом або будь-яке із зобов'язань Боржника, що випливають (та/або випливатимуть у майбутньому) з Договору доручення на купівлю будівельних матеріалів № 05/01 від 05.01.2015 p., Договору доручення на купівлю будівельних матеріалів № 24/12 від 24.12.2014 p., Договору доручення на купівлю будівельних матеріалів № 1505 від 15.05.2013 р. а також всіх додатків та додаткових договорів (угод) до них, у тому числі щодо строку виконання, надалі іменуються «Основне зобов'язання».

Згідно з п. 2 Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність з Боржником перед Кредитором у разі неналежного виконання/невиконання Боржником умов Основного зобов'язання належними йому грошовими коштами.

Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Сторони, керуючись умовами ч. 4 ст. 559 ЦК України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором є повне виконання Боржником та/або Поручителем зобов'язань, що складають Основне зобов'язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Листом № 26-09/1 від 26.09.16. позивач звернувся до відповідача-1 з проханням надати відомості щодо стану виконання ним Договорів доручення-1, 2, 3.

Листом № 15 від 29.09.16. відповідач-1 надав позивачу Звіт про виконання доручень за Договорами доручення-1, 2, 3, в якому вказав на те, що Приватне підприємство «Південна Пальміра» не вбачає за можливе виконати означені Договори доручення-1, 2, 3 в зв'язку з тим, що відсутня можливість знайти на ринку будівельні матеріали за цінами, встановленими в додатках до вказаних договорів.

Повірений вправі відмовитись від виконання доручення тільки у випадку неможливості виконання доручення (п. 2.6 Договорів доручення-1, 2, 3).

Отже, надавши правову оцінку листу відповідача-1 № 15 від 29.09.16., суд дійшов висновку, що зазначеним листом Боржник відмовився від виконання доручення за Договорами доручення-1, 2, 3, у зв'язку з неможливістю його виконати.

В п. 8.6 Договорів доручення-1, 2, 3 сторонами погоджено, що вони припиняють свою дію за умови відмови Повіреного від виконання доручення.

Договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі відмови довірителя або повіреного від договору (ст. 1008 ЦК України).

Повідомленням № 03-10/1 від 03.10.16. позивач повідомив відповідача-1 про необхідність повернути грошові кошти в розмірі 1 066 200,00 грн., надані Боржнику для виконання ним Договорів доручення-1, 2, 3, в зв'язку з тим, що Приватне підприємство «Південна пальміра» умови вказаних Договорів не виконало та відмовилось від виконання доручення.

Повідомленням № 03-10/2 від 03.10.16. позивач повідомив відповідача-2 про його обов'язок, як Поручителя, перерахувати позивачу грошові кошти в розмірі 1 066 200,00 грн.

Спір у справі виник в зв'язку з невиконанням відповідачами своїх зобов'язань по перерахуванню позивачу грошових коштів в розмірі 1 066 200,00 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено належним чином, а відповідачами не спростовано факту існування у них заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Форест стрим» в розмірі 1 066 200,00 грн.

Крім того, судом враховано, що відповідачами наявність такої заборгованості не заперечується.

Оскільки станом на момент звернення з даним позовом до суду та на момент прийняття рішення в даній справі, позивач є належним кредитором за Договорами доручення-1, 2, 3 на підставі Договору про відступлення права вимоги, а відповідачі-1, 2 на підставі Договору поруки виступають як солідарні боржники за зобов'язанням перерахувати позивачу грошові кошти в розмірі 1 066 200,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Південна пальміра» (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, б. 15, кабінет № 302; ідентифікаційний код 35241531) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакор констракшн» (01133, м. Київ, вул. Щорса, б. 29; ідентифікаційний код 33638319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест стрим» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, б. 37; ідентифікаційний код 38744618) грошові кошти в розмірі 1 066 200 (один мільйон шістдесят шість тисяч двісті) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Південна пальміра» (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, б. 15, кабінет № 302; ідентифікаційний код 35241531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест стрим» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, б. 37; ідентифікаційний код 38744618) 7 996 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакор констракшн» (01133, м. Київ, вул. Щорса, б. 29; ідентифікаційний код 33638319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест стрим» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, б. 37; ідентифікаційний код 38744618) 7 996 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 50 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.16.

Суддя Т.М. Ващенко