Рішення

від 21.12.2016 по справі 908/2847/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/135/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016 Справа № 908/2847/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.

За участю представників: від позивача - Безуглий Ю.В. (дов. № б/н від 10.11.16); від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2847/16,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ ІНВЕСТ" (49000, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 107, кв. 114)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Сутність спору:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 17972,77 грн., з яких: сума 11401,00 грн. - основний борг за договором поставки № ОЛ-43 від 26.06.2015р., сума 426,19 грн. - 3% річних, сума 2146,62 грн. - втрати від інфляції, сума 3998,96 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.10.2016р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2847/16, судове засідання призначено на 14.11.2016р.

Ухвалою суду від 14.11.2016р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 05.12.2016р., потім - на 21.12.2016р.

21.12.2016р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору поставки № ОЛ-43 від 26.06.2015р., позивач поставив відповідачу 05.11.2015р. товар на суму 71715 грн. Відповідач, в свою чергу, оплату за отриманий товар здійснив частково в розмірі 60314 грн. Несплаченою залишилась сума 11401 грн. У зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 549, 552, 624, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 22, 44, 49, 54, 55, 57 ГК України, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму 1401,00 грн. основного боргу, суму 426,19 грн. - 3% річних, суму 2146,62 грн. втрат від інфляції та суму 3998,96 грн. пені.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, ухвала суду була направлена на адресу, вказану в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69096, м. Запоріжжя, вул. Петра Третяка, 23.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

26.06.2015р. між ТОВ "Ол Інвест " (постачальник, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_2 (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № ОЛ-43, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві визначений цим договором товар, а останній - прийняти та оплатити вказаний товар (п. 1.1).

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за цим договором проводяться в безготівковій формі.

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що повна вартість відвантаженого товару повинна бути сплачена не пізніше 7 календарних днів.

Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем (п. 5.2).

Згідно з п. 5.4 договору право власності на товар та всі ризики випадкового пошкодження/знищення товару переходять до покупця після передачі товару на складі в момент підписання покупцем товарної накладної.

Умовами п. 7.2 договору покупець зобов'язався прийняти товар за кількістю та якістю та сплатити вартість товару.

Відповідно до п. 9.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2015р. за видатковою накладною № ОЛ-0000927 від 05.11.2015р. позивач поставив відповідачу товару на суму 71715 грн.

Факт поставки товару підтверджується самою видатковою накладною, яка підписана та скріплена печатками обох сторін. Для оплати товару відповідачу було надано рахунок-фактуру № ОЛ-0001279 від 03.11.2015р., що передував поставці товару.

Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, оплату за отриманий товар здійснив частково в розмірі 60314 грн., що підтверджується платіжними доручення, копії яких містяться в матеріалах справи. Несплаченою залишилась сума 11401 грн.

У зв'язку чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором поставки № ОЛ-43 від 26.06.2015р. в розмірі 11401 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 11401 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3998,96 грн. за період з 13.11.2015р. по 12.05.2016р.

За приписами п. 8.1 договору у разі несплати повної вартості відвантаженого товару на умовах п. 4.3 з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день такого прострочення, починаючи з 7 календарного дня від вказаного в п. 4.4 до дати повної сплати вартості товару.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним. Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд вважає за необхідне не змінюючи період нарахування пені коригувати розрахунок в частині визначення її розміру. Так, за період з 13.11.2015р. по 12.05.2016р. розмір пені становить 3992,29 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає пеня в розмірі 3992,29 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 426,19 грн. за період: з 13.11.2015р. по 20.10.2016р. та суму 2146,62 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2015р. по травень 2016р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд також вважає за необхідне не змінюючи період нарахування, коригувати розрахунок річних в частині визначення розміру, а саме: за період з 13.11.2015р. по 20.10.2016р. сума річних складає 425,34 грн.

Пунктом 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений помноженої на індекс інфляції , визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

У застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р ., з приписів якої вбачається, якщо часткову оплату здійснено у період з 1 по 15 числа місяця, то індексації підлягає сума за вирахуванням такої оплати, якщо часткову оплату здійснено з 16 по 31 число, то індексації підлягає сума з урахування такої оплати.

У зв'язку з зазначеним, суд коригує розрахунок позивача, оскільки інфляційні повинні нараховуватися за період: з грудня 2015р. по лютий 2016р. на суму 21401 грн. - сума інфляційних при цьому становить 256,79 грн.; з березня 2016р. по травень 2016р. на суму 11401 грн. - сума інфляційних становить 528,95 грн. Отже за загальний період з грудня 2015р. по травень 2016р. інфляційні втрати складають 785,74 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 425,34 грн. -3% річних та сума 785,74 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, оплати послуг адвоката.

Позивач просить, окрім сплаченого судового збору, відшкодувати витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2400 грн.

На підтвердження цих витрат в матеріали справи надано копію договору про надання правової допомоги № 208-2016 від 29.08.2016р., укладеного з адвокатом Безуглим Ю.В., копію платіжного доручення № 6 від 20.12.2016р. на суму 2400 грн., та копію акта прийому-передачі виконаних робіт від 21.12.2016р.

Згідно з приписами п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Статтею 49 ГПК України визначено, що суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору та оплати послуг адвоката покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ ІНВЕСТ" (49000, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 107, кв. 114; ідентифікаційний код юридичної особи: 37732287) суму 11401 (одинадцять тисяч чотириста одна) грн. основного боргу, суму 3992 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 29 коп. пені, суму 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 34 коп. -3% річних, суму 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 74 коп. інфляційних втрат, суму 1273 (одна тисяча двісті сімдесят три) грн. 08 коп. судового збору, суму 2217 (дві тисячі двісті сімнадцять) грн. 17 коп. адвокатських витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2016р.

Суддя А.О. Науменко