Постанова

від 21.12.2016 по справі 923/919/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р.Справа № 923/919/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ліпчанської Н.В., Головея В.М.

(Склад колегії суддів змінено на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.12.2016р.)

Секретар судового засідання: Молодов В.С.

За участю повноважних представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1, за посвідченням;

від позивача-2: ОСОБА_2, за довіреністю;

Інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фермерського господарства «Лавіс»

на рішення Господарського суду Херсонської області від 04 жовтня 2016 року

по справі № 923/919/16

за позовом Прокурора-заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:

1. ОСОБА_3 районної державної адміністрації;

2. Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

до Фермерського господарства «Лавіс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 селищна рада

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И Л А:

23 серпня 2016 року Прокурор - заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_3 районної держаної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до Фермерського господарства «Лавіс»(далі - ФГ «Лавіс»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 селищної ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005р., укладеного між ОСОБА_3 районною держаною адміністрацією та Фермерським господарством «Лавіс», зареєстрованого у ОСОБА_3 відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центру ДЗК», про що здійснено запис № 040572500712 від 28.03.2005р., виклавши п. 9 договору у наступній редакції:

«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік»;

- замінити за текстом договору сторону договору оренди землі, визначивши Орендодавцем земельної ділянки Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, код ЄДРПОУ 39766281, вул. 40 років Жовтня, 136-а, м. Херсон, замість ОСОБА_3 районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 04060105, 74701 Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вул. Садова, 7.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги щодо необхідності внесення змін до договору оренди землі, укладеного 28.02.2005р. між ОСОБА_3 районною держаною адміністрацією та Фермерським господарством "Лавіс" в частині встановлення орендної плати у розмір 3% від нормативної грошової оцінки Прокурор - заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області пов'язує з тим, що вимогами 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу, з урахуванням змін внесених Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII ВІД 27.03.2014р. зазначено, що розмір орендної плати не може бути менше 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Щодо вимоги позивача про внесення змін до вказаного договору, в частині заміни сторони договору, а саме Орендодавця земельної ділянки з ОСОБА_3 районної держаної адміністрації на Головне управління Держгеокадастру, то вона обґрунтована тим, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 ЗК України на даний час розпорядником земель, що перебувають в оренді відповідача на території Херсонської області є Головне управління Держеокадастру у Херсонській області. Ухвалою господарського суду від 25.08.2016р. позовну заяву прийнято до провадження та ОСОБА_3 селищну раду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 04 жовтня 2016 року (суддя Пригуза П.Д.) позов задоволено, внесено зміни до договору оренди землі від 28.02.2005р., укладеного між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та ФГ «Лавіс», який зареєстровано у ОСОБА_3 відділі Херсонської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040572500712 від 28.03.2005р., виклавши п. 9 Договору у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік відповідно до вимог закону» та замінено за текстом договору сторону договору оренди землі, визначивши Орендодавцем земельної ділянки Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, ідентифікаційний код 39766281, вул. 40 років Жовтня, 136-а, м. Херсон, замість ОСОБА_3 районної державної адміністрації. Стягнуто з ФГ «Лавіс» на користь прокуратури Херсонської області 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

Суд дійшов висновку щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині встановлення орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки з огляду на те, що договір оренди земельної ділянки від 18.04.1997 р. є договором оренди земельної ділянки державної власності, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Також суд здійснив заміну в тексті договору оренди сторони - орендодавця земельної ділянки та зазначив орендодавцем земельної ділянки замість ОСОБА_3 районної державної адміністрації - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, на даний час останнє є розпорядником земель, що перебувають у користуванні відповідача.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду , Фермерське господарство «Лавіс» через господарський суд Херсонської області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 04.10.2016р. та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України залишити позов без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що зі змісту позовної заяви не вбачається обґрунтування прокурором підстав свого представництва у відповідності до вимог ст. 23 ЗУ «Про прокурату» та не зазначено який саме орган державної влади визначений ним у якості позивача, а відтак суд першої інстанції помилково, з невірним застосуванням положень закону прийняв позов по даній справі та розглянув його по суті.

Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області висловило заперечення щодо викладених доводів апеляційної скарги та вважає рішення місцевого господарського суду таким, що не підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2016 року судовою колегією у складі головуючого судді Разюк Г.П., суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І., справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду на 01.12.2016р.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Разюк Г.П., судді Колоколова С.І. у відрядженні з 21.11.2016р. по 25.11.2016р. та необхідністю вирішення питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, справа № 923/919/16 відповідно до автоматизованого розподілу 25.11.2016р. передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Петрова М.С., суддів Лисенко В.А., Головея В.М.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2016 року судовою колегією у складі головуючого судді Петрова М.С., суддів Лисенко В.А., Головея В.М., апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2016 року вищезазначеним складом суду розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції відкладено на 21 грудня 2016 року о 12:30 год., у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників ОСОБА_3 районної державної адміністрації та ОСОБА_3 селищної ради та відсутністю поштових повідомлень про вручення їм ухвали суду від 25.11.2016р.

У зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді Петрова М.С. з 20.12.2016р. по справі призначено повторний автоматичний розподіл апеляційної скарги, яка колегією суддів у складі ОСОБА_4 (головуючий), судді Ліпчанська Н.В., Головей В.М. прийнята до свого провадження відповідною ухвалою.

В судове засідання, призначеного на 21 грудня 2016 року, представники Фермерського господарства «Лавіс», ОСОБА_3 районної державної адміністрації та ОСОБА_3 селищна рада не з'явились, не скористалися наданими їм ст. 22 ГПК України правом.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутністю вищевказаних представників сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 лютого 2005 року між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Лавіс» укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 431,6 га, у тому числі ріллі - 431,6 га на території ОСОБА_3 селищної ради Нижньосірогозького району Херсонської області строком на 25 років (договір зареєстровано у ОСОБА_3 відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центру ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.03.2005 за № 040572500712).

Відповідно до п. 5 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 4 052 964, 00 грн.

Пунктом 9 зазначеного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок селищної ради за місцем розташування земельної ділянки в перший рік використання 4 182, 20 грн. на рік, в послідуючі роки 40 529, 00 грн. на рік.

Відповідно до пункту 12 умов договору розмір орендної плати переглядається кожен рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі

внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що

підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

02.01.2006р. між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та ФГ «Лавіс» укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005р. щодо розміру орендної плати. Встановлено розмір орендної плати - 1% нормативної грошової оцінки землі.

07.04.2008р. між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та фермерським господарством «Лавіс» укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005р. в частині збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати тощо. Встановлено розмір орендної плати - 1.5% нормативної грошової оцінки землі.

Угодою від 23.06.2009р., укладеною ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та фермерським господарством «Лавіс» внесено зміни до вищевказаного договору оренди земельної ділянки, зокрема, в частині збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (4 937 159, 00 грн.) зменшення розміру орендованої земельної ділянки (325, 6 га) та встановлено розмір орендної плати - 1.5 % нормативної грошової оцінки землі.

Угодою від 14.05.2010р., укладеною ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та фермерським господарством «Лавіс» внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005, в частині зменшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (2 665 341, 62 грн.) та розміру орендованої земельної ділянки (218,3 га), а також встановлено розмір орендної плати - 1.5% нормативної грошової оцінки землі.

Вимогами 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу, з урахуванням змін внесених Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII ВІД 27.03.2014 зазначено, що розмір орендної плати не може бути менше 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі зазначено 07.04.2014р. та 02.06.2015р. ОСОБА_3 селищною радою надіслано відповідачу пропозиції щодо внесення змін до договору оренди землі, також відділом Держземагенства у ОСОБА_3 районі 21.07.2014р. та Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області 28.01.2016р. направлено відповідачу листи з пропозицією внести зміни до вищевказаного договору оренди землі в части збільшення розміру орендної плати, які позитивних наслідків не дали.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» №5245-VI від 06.09.2012р., який набрав чинності з 01.01.2013р., землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Землі розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності чи на яких розташовані об'єкти нерухомого майна комунальної власності, є землями державної власності.

Згідно із п. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (зміни до якого внесено на підставі вищевказаного закону) розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи. Таким органом у Херсонській області є Головне управління Держгеокадастру України в Херсонській області.

Враховуючи, що згідно умов діючого договору орендодавцем є ОСОБА_3 селищна рада, а розпорядником земель на теперішній час є Головне управління Держгеокадастру України в Херсонській області, при цьому останнім не вжито належних заходів для внесення змін до договору в частині зміни орендодавця, а також враховуючи те, що у вказаному договорі розмір орендної плати визначено нижче розміру встановленого законодавством України прокуратурою району було вжито заходів прокурорського реагування представницького характеру шляхом звернення до суду з позовом про внесення змін до Договору оренди від 28.02.2005року.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України ), який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу , це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України ). Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Згідно з п. 2.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин (зі змінами та доповненнями)» вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору .

Як зазначено у пункті 2.19 тієї ж постанови, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру, а тому мінімальний розмір орендної плати за вказаним договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) укладеним між від повинен становити 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 року у справі № 28/5005/640/2012, з якої вбачається, що встановлення ст. 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність позовних вимог про внесення змін до п. 9 Договору оренди землі від 28.02.2005 року, а саме: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік».

Крім того, судом 1 інстанції правомірно в тексті договору здійснено заміну та зазначено орендодавцем земельної ділянки замість ОСОБА_3 селищної ради - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, на даний час останнє є розпорядником земель, що перебувають у користуванні відповідача.

Судова колегія не приймає до уваги твердження скаржника викладені в його апеляційній скарзі щодо необгрунтування прокурором у позовній заяві підстав звернення до суду в інтересах держави в особі позивачів, оскільки прокурором у позовній заяві мотивовано порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, а саме порушення законодавства у сфері земельних відносин, внаслідок чого місцевий бюджет недоотримає кошти від платежів за землю (орендної плати), що в свою чергу порушує інтереси держави та не сприяє досягненню проголошеної мети - запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України, позов заявлено в інтересах держави в особі позивачів, які виконують функції держави у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Фермерського господарства «Лавіс» без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 04.10.2016р. - без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись cт.cm. 85, 99, 101, 103 п. 1, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Лавіс» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 04 жовтня 2016 року по справі № 923/919/16 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 22.12.2016р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя В.М. Головей

Суддя Н.В. Ліпчанська