Рішення

від 08.12.2016 по справі 905/3000/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.2016 Справа №905/3000/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська Продуктова Компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром"

про стягнення заборгованості у розмірі 62424,00грн., пені у розмірі 7854,71грн., 3% річних у розмірі 1613,97грн. та інфляційні витрати у сумі 4799,88грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_1 - за дов. №011-1281 від 30.06.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаська Продуктова Компанія" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" про стягнення заборгованості у розмірі 62424,00грн., пені у розмірі 7854,71грн., 3% річних у розмірі 1613,97грн. та інфляційні витрати у сумі 4799,88грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 526, 610, 611, 692, Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №1 від 05.01.2015. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. Сума боргу становить 62424,00грн.

На підставі п. 7.2 договору та статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання пеню у розмірі 7854,71грн., 3% річних у розмірі 1613,97грн. та інфляційні витрати у сумі 4799,88грн.

17.11.2016 представник відповідача надав через канцелярію суду заяву, в якій останній зазначив, що ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром" сплатив заборгованість у розмірі 62424,00грн. В якості доказів чого надав копії платіжних доручень. Заява та додані до неї документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

17.11.2016 представник позивача на електрону адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору сторонами. Клопотання судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

07.12.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд припинити провадження у справі відносно заборгованості, у зв'язку з оплатою, відмовити у задоволені стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат. До відзиву додав сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили №2759/05-4 від 01.09.2014, в якому зазначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром" при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів. Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

08.12.2016 представник позивача на електрону адресу суду надіслав заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог не позбавлений права знов звернутися до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, підписаною уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою. З наданої заяви вбачається, що вона не підписана уповноваженою особою - Т.в.о.

---

Л.А.Глебовою, яку позивач зазначив як підписанта заяви. У зв'язку з вищевикладеним, у суду відсутні підстави для задоволення даної заяви.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог відносно стягнення пені, 3% річних , інфляційних витрат та просить суд припинити провадження у справі щодо стягнення суми боргу.

Представнику відповідача у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявив, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперчеення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська Продуктова Компанія" (надалі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Єнакієвський коксохімпром" (надалі - покупець) укладений договір поставки №1 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору Постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити продукти харчування (надалі - ресурси), на умовах, передбачених договором. Кількість, номенклатура ресурсів обумовлюються в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору (п.п.1.1, 2.1 Договору).

Відповідно до п. п. 4.1 договору поставка ресурсів здійснюється за цінами, які зазначені у специфікаціях.

Поставка ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеному у специфікаціях (п.п.3.1).

Оплата покупця ресурсів здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в договорі. Оплата за поставлені ресурси буде проводитися протягом 30-ти банківський днів з дати поставки ресурсів. Датою поставки ресурсів вважається дати списання грошових коштів з поточного рахунка покупця (п.п.5.1, 5.2, 5.3 договору).

Відповідально до специфікації №2 від 06.10.2015 до договору, сторони зазначили, що строк поставки - жовтень 2015 року, строком оплати ресурсів: відстрочка платежу 10 календарних днів.

Цей договір діє до 31.12.2015 (п. 10.5 договору). Закінчення строку договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором. Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

На виконання умов договору позивачем постачався товар, який отриманий відповідачем, що підтверджується накладними №8 від 08.10.2015 на суму 16920грн., №19 від 19.10.2015 на суму 16920грн., №21 від 21.10.2015 на суму 16920грн., №29 від 29.10.2015 на суму 11664грн., які містяться в матеріалах справи.

Вищезазначені накладні підписані та скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, накладні є первинними обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідач отримав ресурси, але за них не сплатив, своїх зобов'язань перед позивачем не виконав.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, 07 листопада 2016 року платіжними дорученнями №3941, №3942, №3943, №3944 відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 62424,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що позов до суду направлений поштою 15.10.2016, про що свідчить поштовий штемпель на конверті. Відповідач сплатив суму основного боргу після подання позову.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням вищевикладеного, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 62424,00грн.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 7854,71грн., 3% річних у розмірі 1613,97грн. та інфляційних витрат у сумі 4799,88грн., необхідно зазначити наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту п.7.2. Договору у випадку порушення більш ніж 30 календарних днів строку оплати ресурсів, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,04 % від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у діючий у відповідному періоду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач нарахував пеню у розмірі 0,04% у сумі 7854,71грн.

За здійсненим господарським судом перерахунком пені суд визнає його не вірним, оскільки позивачем нараховано суму пені за період більш ніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком суду розмір пені підлягає задоволенню у сумі 4702,63грн., нарахованих на:

- накладну №8 від 08.10.2015 за період з 19.10.2015 по 18.04.2016 у сумі 1238,54грн.,

- накладну №19 від 19.10.2015 за період з 30.10.2015 по 29.04.2016 у сумі 1238,54грн.,

- накладну №21 від 21.10.2015 за період з 01.11.2015 по 30.04.2016 у сумі 1231,78грн.,

- накладну №29 від 29.10.2015 за період з 09.11.2015 по 08.06.2016 у сумі 993,77грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних суд визнає його арифметично не вірним. З огляду на що, 3% річних підлягають задоволенню у сумі 1585,21грн., нарахованих на:

- накладну №8 від 08.10.2015 за період з 19.10.2015 по 07.09.2016 у сумі 451,97грн.,

- накладну №19 від 19.10.2015 за період з 30.10.2015 по 07.09.2016 у сумі 436,67грн.,

- накладну №21 від 21.10.2015 за період з 01.11.2015 по 07.09.2016 у сумі 433,89грн.,

- накладну №29 від 29.10.2015 за період з 09.11.2015 по 07.09.2016 у сумі 262,68грн.

За здійсненим господарським судом перерахунком інфляційних витрат у сумі 4799,88грн. за період з 18.10.2015 по 07.09.2016 суд визнає його не вірним. Оскільки індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Відповідно до абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягають інфляційні втрати у сумі 4352,65грн., нарахована на:

- накладну №8 від 08.10.2015 за період з листопада 2015 року по серпень 2016 року у сумі 1246,34грн.,

- накладну №19 від 19.10.2015 за період з листопада 2015 року по серпень 2016 року у сумі 1246,34грн.,

- накладну №21 від 21.10.2015 за період з листопада 2015 року по серпень 2016 року у сумі 1246,34грн.,

- накладну №29 від 29.10.2015 за період з грудня 2015 року по серпень 2016 року у сумі 853,80грн.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на Сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили №2759/05-4 від 01.09.2014 в якості підстав звільнення від сплати штрафних санкцій з огляду на те, що він стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №905/3000/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська Продуктова Компанія" до Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" про стягнення заборгованості у розмірі 62424,00грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська Продуктова Компанія" до Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" про стягнення пені у розмірі 7854,71грн., 3% річних у розмірі 1613,97грн. та інфляційні витрати у сумі 4799,88грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" (84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Машинобудівників, буд. 34Б; код ЄДРПОУ 31272173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська Продуктова Компанія" (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Чайковського, буд.79; код ЄДРПОУ 38214961) пеню у розмірі 4702,63грн., 3% річних у розмірі 1585,21грн. та інфляційні витрати у сумі 4352,65грн., судовий збір у розмірі 1293,53грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 08 грудня 2016 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 13 грудня 2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява