Рішення

від 23.12.2016 по справі 904/9937/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016 Справа № 904/9937/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіссенкрупп Індастріал Солюшнз Україна», м. Київ

До: Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», м. Кам`янське

Про: стягнення 3 020 033, 60 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 02.09.16р.) ;

Від відповідача : ОСОБА_2 (дов. №13 від 29.01.16р.)

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Тіссенкрупп Індастріал Солюшнз Україна» (позивач) з звернувся з позовом до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (відповідач) про стягнення з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог 1 987 041,43 - боргу, 733 145,51 грн. - пені, 99 293,97 грн. - 3% річних, 280 698,80 грн. - інфляційних витрат. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків в частині здійснення своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг.

ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (відповідач) позов визнав частково : в сумі основного боргу, 3% річних та інфляційних витрат не заперечує ; одночасно не погодився із пенею в розмірі 733 145,51 грн. ( пославшись на приписи ст.232 ГК України та пропуск позивачем встановленого цією нормою 6-місячний строк для нарахування пені ; та навів свій контра розрахунок пені , розмір якої на його думку складає 256 603,07 грн. , яку він визнає ) .Також відповідач просить розстрочити виконання судового рішення строком на шість місяців у зв'язку з надзвичайно складними фінансовими умовами, нестабільністю кон'юнктури ринку чорних металів, постійним зростанням цін на електроенергію, природний газ, а також зростанням тарифів на залізничні перевезення - на внутрішньому ринку.

По справі оголошувались перерви з 15.11.16 р. до 06.12.16 р. та з 06.12.16 р. до 20.12.16 р.

Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

06.08.12р. між ТОВ «Тіссенкрупп Індастріал Солюшнз Україна» (виконавець) та «ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського» (замовник) укладено контракт №2012/0002/12-2097-02, відповідно до умов якого виконавець надає технічну підтримку у відношенні монтажу та вводу в експлуатацію обладнання установки для десульфурації чавуну, яке надається згідно окремого контракту на поставку обладнання (далі-контракт на поставку) (п.2.1. договору) .

Замовник сплачує виконавцю контрактну суму, обумовлену в п.5 (чи як було встановлено згідно даного контракту)(п.2.2. договору). Відповідно до п. 4.2 згідно умов даного контракту виконавець зобов'язується надати замовнику технічну підтримку в об'ємі, який визначений в даному контракті та в додатках 1-4 контракту.

Згідно абз.1 п.5.1 Контракту (з урахуванням додаткової угоди №3 до контракту), орієнтовна сума контракту, складає 631 379,90 євро, в тому числі ПДВ 105 229,98 євро, що за обмінним курсом Національного банку України, опублікованому на дату 02.07.14р. складає 10 226 814,44 грн.

Відповідно до абз. 3 п. 5.1. Контракту, сума Контракту в українській гривні може бути змінена відповідно до валютного курсу НБУ на дату кожного пред'явленого рахунка-фактури. Згідно із абз. 1 п. 6.1. Контракту, орієнтовна сума Контракту розрахована на базі визначеної кількості спеціалістів, тривалості послуг (оціночні періоди часу), наведених ставок розрахунку та інших умов відповідно до Додатків 1-4 до Контракту. Відповідно до п. 8.1. Контракту, всі платежі Замовника Виконавцю по цьому Контракту здійснюються в українській гривні (грн.) на підставі офіційного курсу Національного Банку України, діючого на дату виставлення рахунка-фактури.

Відповідно до п. 8.4. Контракту, оплата за Контрактом відбувається шляхом прямого банківського переказу у повному обсязі на рахунок Виконавця, вказаний у п. 21, протягом п'яти (5) банківських днів з дати отримання Замовником наступних документів: Рахунка-фактури» Виконавця - 2 оригінали; «Акт виконаних робіт», підписаний Виконавцем для підпису Замовника - 2 оригінали; Податкова накладна- 1 оригінал.

Згідно із п. 8.5. Контракту Замовник зобов'язаний підписати І повернути Виконавцю «Акт виконаних робіт» протягом трьох (3) днів з моменту його отримання.

Відповідно до п. 8.6. Контракту, Виконавець надасть Послуги або Технічну Підтримку за умови своєчасного здійснення всіх платежів. Будь-яка затримка у виконанні платежу в обумовлений строк і додатково десять (10) днів, вважається такою, що відбулася з вини Замовника, і дає Виконавцю право призупинити Технічну Підтримку та/або відкликати спеціалістів Виконавця з площадки після письмового повідомлення. В цьому випадку Виконавець не має бути притягнений до матеріальної відповідальності і не має нести матеріальну відповідальність за будь-які втрати або збитки понесені Замовником через призупинення Виконавцем робіт та/або відкликання Виконавцем його Спеціалістів.

Відповідно до п. 8.7. Контракту, незалежно від будь-яких положень, передбачених цим Контрактом, будь-яка затримка оплати, не пов'язана з обставинами «Форс-мажор» відповідно до Пункту 14, наданих Виконавцем послуг дає Виконавцю право нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не проведеного у строк платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 9 Контракту (з урахуванням Додаткової Угоди № 3), даний Контракт вступає в силу з 07.02.2013 і діє до 30.09.2015 року, якщо Сторони не погодять інше у письмовому вигляді.

На виконання своїх зобов 'язань за Контрактом позивач надав послуги відповідачу на загальну суму 11 143 765,84 гривень, в т.ч. 20% ПДВ. Сума наданих послуг, їх надання позивачем та прийняття відповідачем, а також відсутність претензій відповідача щодо обсягу та якості наданих послуг підтверджується актами виконаних робіт, які були складені і підписані сторонами згідно з умовами Контракту . Станом на дату подання цієї позовної заяви відповідачем було сплачено надані позивачем послуги за Контрактом на загальну суму 9 156 724,41 гривень.

30.06.2015 р. позивачем було направлено на адресу відповідача наступні документи: рахунок-фактура № 118 від 30.06.2015 р. на загальну суму 1 812 273,78 гривень та акт вуконаних робіт № 118 від 30.06.2015 р. Податкова накладна на суму податку на додану вартість за цим рахунком була складена позивачем в електронній формі та своєчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог законодавства.

Відповідач отримав вищевказані документи 02.07.2015 року та відповідно до п. 8.4. Контракту, зобов'язаний був не пізніше 09.07.2016 року здійснити оплату за рахунком-фактурою № 118, проте така оплата відповідачем здійснена не була.

Таким чином, 10.07.16 р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Контрактом у розмірі 1 812 273,78 гривень.

Станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач частково погасив заборгованість за Контрактом відповідно до виставленого Рахунку-фактури № 118, а залишок заборгованості за вказаним рахунком-фактурою становить 3 122 73,78 гривень.

22.07.2015 року позивачем було направлено на адресу відповідача такі документи: рахунок-фактура № 119 від 22.07.2015 р. на загальну суму 1 674 767,65 грн. та Акт виконаних робіт № 119 від 22.07.2015 р. Податкова накладна на суму податку на додану вартість за цим рахунком була складена позивачем в електронній формі та своєчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог законодавства.

Відповідач отримав вищевказані документи 24.07.2015 року та відповідно до п. 8.4. Контракту був зобов'язаний здійснити оплату за Рахунком-фактурою № 119 не пізніше 31.07.2016 року.

Станом на дату подання цієї позовної заяви відповідачем не здійснено жодної оплати за рахунком-фактурою № 119 від 22.07.2015р.

Таким чином, загальний залишок простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за Контрактом становить 1 987 041,43 грн. ( яку відповідач визнав ) .

Позивачем неодноразово надсилалися звернення на адресу Відповідача з вимогою здійснити оплату заборгованості за Контрактом у повному обсязі.

Відповідач листом від 06.07.2015 року № 01/843, серед іншого, гарантував оплату наданих у червні послуг на 32-33 календарному тижні .Відповідно до Протоколу наради про відновлення контракту на продовження пусконалагоджувальних робіт від 20.01.2016 року відповідач, серед іншого, зобов'язався погасити заборгованість перед Позивачем у 2 етапи: 1500,00 тис. грн. - у лютому та 987,04 тис. грн. - у березні 2016 року.

Листом від 12.09.16 р. ТОВ «Рьодль і Партнери» ( діючи від імені і за дорученням позивача ) направило відповідачу листа з вимогою погасити заборгованість в повному обсязі до 26 вересня 2016 року.

Листом від 22.09.2016 року відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем за Контрактом та запевнив, що докладе усіх зусиль для погашення заборгованості двома платежами у розмірі 1,5 млн. грн. та 0,987 млн. гри. у жовтні-листопаді 2016 року.

У зв'язку з тим, що Відповідач не погасив заборгованість в повному обсязі до 26.09.2016 року ( про що вказувалося у листі ТОВ «Рьодль і Партнери» вих. № 1065/16 від 12.09.2016року ) , ТОВ «Рьодль і Партнери» листом від 27.09.2016 року повторно звернулося до відповідача з вимогою про погашення заборгованості в повному обсязі, а також пені, 3% річних, інфляційних втрат та витрат позивача на правову допомогу у строк до 17 жовтня 2016 року.

30 вересня 2016 року відповідачем було сплачено на користь позивача суму коштів в розмірі 500 000,00 грн. в часткове погашення заборгованості за рахунком № 118.

Будь-яких інших коштів від відповідача в погашення заборгованості за Контрактом на дату цієї позовної заяви Позивачем не отримано, що підтверджується довідкою ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» від 26 жовтня 2016року щодо надходження платежів на рахунок позивача .

А відтак , позивач просить стягнути з відповідача 3 020 033,60 грн., що включає: суму заборгованості за контрактом у розмірі 1 987 041,43 грн.; суму пені за 6 місяців у розмірі 730 206,94 грн.; суму 3% річних у розмірі 99 089,77 грн.; суму інфляційних витрат у розмірі 203 695,46 грн.

Під час судових засідань судом були дослідженні надані позивачем оригінали первинних документів, що підтверджують фактично надані послуги позивачем на замовлення відповідача відповідно до умов вищезазначеного контракту. На час прийняття рішення у справі доказів сплати заборгованості перед позивачем відповідач не надав.

У відповідності зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів п.4.3 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду №10 від 29.05.2013р. : …якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожен день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

При цьому, слід мати на увазі положення ч.6 ст.232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховані штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором). Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за угодою сторін, тому, зокрема умови договору, за якими сторони встановили, що така давність обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, що визначається шляхом зворотного відрахування шести місяців від дати пред'явлення вимоги, суперечать вимогам закону і не застосовуються судом.

З огляду на вищевикладені обставини та приписи чинного законодавства України , суд погоджується із запереченнями відповідача стосовно розміру пені , що підлягає стягненню на користь позивача ; та вважає , що до стягнення підлягає не 733 145,51 грн. , а 256 603,07 грн. пені.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Суд, вирішуючи питання щодо надання розстрочення або відстрочення виконання рішення, враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про розстрочення виконання рішення на 6 місяців посилається на надзвичайно складні умови, нестабільністю кон'юнктури ринку чорних металів, постійним зростанням цін на електроенергію, природний газ, а також зростанням тарифів на залізничні перевезення - на внутрішньому ринку.

Відповідно до п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р., вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші види надзвичайних подій тощо.

Посилання відповідача на складні умови здійснення відповідачем виробничо-господарської діяльності не можуть бути підставою для надання розстрочки судом для погашення заборгованості відповідача перед позивачем на тій підставі, що наведені відповідачем обставини не є винятковими, а є характерними явищами для ринкової економіки та мають аналогічний вплив і на підприємство позивача . Таким чином, клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на шість місяців є необґрунтованими і таким що не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до приписів ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.258, 509, 549, 599, 525, 526, 530 ЦК України; ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (51925, м. Кам`янське, вул.Соборна, 18Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіссенкрупп Індастріал Солюшнз Україна» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд.13/10 , код ЄДРПОУ 35962313) 1 987 041,43 - боргу, 256 603,07 грн. - пені, 99 293,97 грн. - 3% річних, 280 698,80 грн. - інфляційних витрат, 40 399 грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Васильєв О.Ю.

23.12.16р.