Рішення

від 21.12.2016 по справі 905/3316/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.2016 Справа № 905/3316/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства «ТД «Технокомплекс», м. Дніпро

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», Донецька область, м. Лиман

про: стягнення заборгованості у розмірі 231116,38 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 22.11.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Приватне підприємство «ТД «Технокомплекс», м. Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», Донецька область, м. Лиман про стягнення заборгованості у розмірі 231116,38 грн., а саме: 208051,20 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 4548,63 грн., інфляційних витрат у розмірі 18516,56 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем з оплати рахунків на оплату: №43 від 23.02.2016р., №44 від 23.02.2016р., №45 від 23.02.2016р., №46 від 23.02.2016р., №47 від 23.02.2016р., №48 від 23.02.2016р., №49 від 23.02.2016р., №50 від 23.02.2016р., №51 від 23.02.2016р., №52 від 23.02.2016р., №53 від 23.02.2016р., №54 від 23.02.2016р., №55 від 23.02.2016р., №56 від 23.02.2016р., №57 від 23.02.2016р., №58 від 23.02.2016р., №59 від 23.02.2016р., №60 від 23.02.2016р., №61 від 23.02.2016р., №62 від 23.02.2016р., №63 від 23.02.2016р., №64 від 23.02.2016р., №65 від 23.02.2016р., №66 від 23.02.2016р., №67 від 23.02.2016р., №68 від 23.02.2016р., №69 від 23.02.2016р., №70 від 23.02.2016р., №71 від 23.02.2016р., №72 від 23.02.2016р., №73 від 23.02.2016р., №74 від 23.02.2016р., №75 від 23.02.2016р., №76 від 23.02.2016р., №77 від 23.02.2016р., №78 від 23.02.2016р., №79 від 23.02.2016р., №80 від 23.02.2016р., №81 від 23.02.2016р., №82 від 23.02.2016р., №83від 23.02.2016р., №84 від 23.02.2016р., №85 від 23.02.2016р., №86 від 23.02.2016р., видаткових накладних: №43 від 01.03.2016р., №44 від 01.03.2016р., №45 від 01.03.2016р., №46 від 01.03.2016р., №47 від 01.03.2016р., №48 від 01.03.2016р., №49 від 01.03.2016р., №50 від 01.03.2016р., №51 від 01.03.2016р., №52 від 01.03.2016р., №53 від 01.03.2016р., №54 від 01.03.2016р., №55 від 01.03.2016р., №56 від 01.03.2016р., №57 від 01.03.2016р., №58 від 01.03.2016р., №59 від 01.03.2016р., №60 від 01.03.2016р., №61 від 01.03.2016р., №62 від 01.03.2016р., №63 від 01.03.2016р., №64 від 01.03.2016р., №65 від 01.03.2016р., №66 від 01.03.2016р., №67 від 01.03.2016р., №68 від 01.03.2016р., №69 від 01.03.2016р., №70 від 01.03.2016р., №71 від 01.03.2016р., №72 від 01.03.2016р., №73 від 01.03.2016р., №74 від 01.03.2016р., №75 від 01.03.2016р., №76 від 01.03.2016р., №77 від 01.03.2016р., №78 від 01.03.2016р., №79 від 01.03.2016р., №80 від 01.03.2016р., №81 від 01.03.2016р., №82 від 01.03.2016р., №83 від 01.03.2016р., №84 від 01.03.2016р., №85 від 01.03.2016р., №86 від 01.03.2016р., довіреність №45 від 01.03.2016р., акт звірки взаєморозрахунків від 18.08.2016р., банківська виписка, претензія-вимога №21-10/16 від 21.10.2016р.

Представник позивача у судовому засіданні позові вимоги підтримує у повному обсязі. Через канцелярію суду надав письмові пояснення від 21.12.2016р., в яких просить долучити до матеріалів справи практику вирішення спорів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 07.12.2016р. не надав.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до положень ч.1. ст.181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), яка регулює загальний порядок укладання господарських договорів, господарський договір за загальними правилами укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.2. ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку.

Позивачем по справі на підставі досягнутої усної домовленості з відповідачем, ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», виставлено відповідачу рахунки на оплату: №43 від 23.02.2016р., №44 від 23.02.2016р., №45 від 23.02.2016р., №46 від 23.02.2016р., №47 від 23.02.2016р., №48 від 23.02.2016р., №49 від 23.02.2016р., №50 від 23.02.2016р., №51 від 23.02.2016р., №52 від 23.02.2016р., №53 від 23.02.2016р., №54 від 23.02.2016р., №55 від 23.02.2016р., №56 від 23.02.2016р., №57 від 23.02.2016р., №58 від 23.02.2016р., №59 від 23.02.2016р., №60 від 23.02.2016р., №61 від 23.02.2016р., №62 від 23.02.2016р., №63 від 23.02.2016р., №64 від 23.02.2016р., №65 від 23.02.2016р., №66 від 23.02.2016р., №67 від 23.02.2016р., №68 від 23.02.2016р., №69 від 23.02.2016р., №70 від 23.02.2016р., №71 від 23.02.2016р., №72 від 23.02.2016р., №73 від 23.02.2016р., №74 від 23.02.2016р., №75 від 23.02.2016р., №76 від 23.02.2016р., №77 від 23.02.2016р., №78 від 23.02.2016р., №79 від 23.02.2016р., №80 від 23.02.2016р., №81 від 23.02.2016р., №82 від 23.02.2016р., №83від 23.02.2016р., №84 від 23.02.2016р., №85 від 23.02.2016р., №86 від 23.02.2016р. на загальну суму 335059,20 грн. та проведено поставку товару згідно видаткових накладних: №43 від 01.03.2016р., №44 від 01.03.2016р., №45 від 01.03.2016р., №46 від 01.03.2016р., №47 від 01.03.2016р., №48 від 01.03.2016р., №49 від 01.03.2016р., №50 від 01.03.2016р., №51 від 01.03.2016р., №52 від 01.03.2016р., №53 від 01.03.2016р., №54 від 01.03.2016р., №55 від 01.03.2016р., №56 від 01.03.2016р., №57 від 01.03.2016р., №58 від 01.03.2016р., №59 від 01.03.2016р., №60 від 01.03.2016р., №61 від 01.03.2016р., №62 від 01.03.2016р., №63 від 01.03.2016р., №64 від 01.03.2016р., №65 від 01.03.2016р., №66 від 01.03.2016р., №67 від 01.03.2016р., №68 від 01.03.2016р., №69 від 01.03.2016р., №70 від 01.03.2016р., №71 від 01.03.2016р., №72 від 01.03.2016р., №73 від 01.03.2016р., №74 від 01.03.2016р., №75 від 01.03.2016р., №76 від 01.03.2016р., №77 від 01.03.2016р., №78 від 01.03.2016р., №79 від 01.03.2016р., №80 від 01.03.2016р., №81 від 01.03.2016р., №82 від 01.03.2016р., №83 від 01.03.2016р., №84 від 01.03.2016р., №85 від 01.03.2016р., №86 від 01.03.2016р. на загальну суму 335059,20 грн., належним чином засвідченої копії якої містяться у матеріалах справи.

Предметом судового розгляду є заборгованість за видатковими накладними: №43 від 01.03.2016р., №44 від 01.03.2016р., №45 від 01.03.2016р., №46 від 01.03.2016р., №47 від 01.03.2016р., №48 від 01.03.2016р., №49 від 01.03.2016р., №50 від 01.03.2016р., №51 від 01.03.2016р., №52 від 01.03.2016р., №53 від 01.03.2016р., №54 від 01.03.2016р., №55 від 01.03.2016р., №56 від 01.03.2016р., №57 від 01.03.2016р., №58 від 01.03.2016р., №59 від 01.03.2016р., №60 від 01.03.2016р., №61 від 01.03.2016р., №62 від 01.03.2016р., №63 від 01.03.2016р., №64 від 01.03.2016р., №65 від 01.03.2016р., №66 від 01.03.2016р., №67 від 01.03.2016р., №68 від 01.03.2016р., №69 від 01.03.2016р., №70 від 01.03.2016р., №71 від 01.03.2016р., №72 від 01.03.2016р., №73 від 01.03.2016р., №74 від 01.03.2016р., №75 від 01.03.2016р., №76 від 01.03.2016р., №77 від 01.03.2016р., №78 від 01.03.2016р., №79 від 01.03.2016р., №80 від 01.03.2016р., №81 від 01.03.2016р., №82 від 01.03.2016р., №83 від 01.03.2016р., №84 від 01.03.2016р., №85 від 01.03.2016р., №86 від 01.03.2016р.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача, ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», підтверджується відмітками представника відповідача про отримання товару на підставі довіреності №45 від 01.03.2016р., належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставку товару у розмірі 84672,00 грн. та у розмірі 42336,00 грн., що разом становить 127008,00 грн., відповідно до банківської виписки від 22.11.2016р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Станом на 18.08.2016р. відповідачем підтверджено наявність заборгованості у розмірі 208051,20 грн., відповідно до підписаного сторонами та засвідченого печатками підприємств акту звірки взаєморозрахунків.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за видатковими накладними позивачем на його адресу була відправлена претензія претензія-вимога №21-10/16 від 21.10.2016р.

На претензію відповідачем не було надано відповіді.

З огляду на фактичні правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем, судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини, на підставі укладеного договору купівлі-продажу у спрощений спосіб, як це передбачено ч.1. ст. 181 ГК України, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майно-господарських зобов'язань.

Статтею 688 ЦК України, на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення договірних зобов'язань щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих договірних зобов'язань з купівлі товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав належним чином.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач оплатив товар не в повному обсязі.

Загальна сума основної заборгованості на час розгляду справи становить 208051,20 грн., тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про 3% річних у розмірі 4548,63 грн., інфляційні нарахування у розмірі 18516,56 грн. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 4548,63 грн. за період з 02.03.2016р. по 22.11.2016р., розраховані по кожній накладній, суд перевірив на правильність розрахунку, дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних витрат у розмірі 18516,56 грн. за період з 02.03.2016р. по 22.11.2016р., суд зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).

Таким чином, заявлені до стягнення розміри інфляційних витрат, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що належний до стягнення розмір інфляційних витрат за період з 02.03.2016р. по 31.10.2016р. становить 18412,38 грн. (починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж).

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 104,18 грн. задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 3465,01 грн.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 11, 509, 526, 530, 549, 625, 688, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193, 216 - 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «ТД «Технокомплекс», м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», Донецька область, м. Лиман про стягнення заборгованості у розмірі 231116,38 грн., а саме: 208051,20 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 4548,63 грн., інфляційних витрат у розмірі 18516,56 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Кірова, б. 22; код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного підприємства «ТД «Технокомплекс» (49049, м. Дніпро, п-к Добровольців, буд. 15, кімн. 3; код ЄДРПОУ 30877061) заборгованість у розмірі 208051,20 грн. основного боргу, 3% річних 4548,63 грн., інфляційні нарахування у розмірі 18412,38 грн., судовий збір у розмірі 3465,01 грн.

В вимогах в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 104,18 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99