Рішення

від 21.12.2016 по справі 905/3475/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.2016 Справа № 905/3475/16

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Індустріал Груп"м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" м. Селидове Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 1032111,94 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №35 від 30.10.2014

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №01/06/1-юр від 01.06.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Індустріал Груп" м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" м. Селидове Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 1032111,94 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу права вимоги № 18/08 УПТ від 18.08.2016, позивач продає право вимоги, а відповідач купує право вимоги позивача до ТОВ «Атлас Експрес», що виникли за договором № 20/03 фп від 20.03.2014р., за яким відповідач повинен оплатити основну суму боргу у розмірі 1032111,94 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 512, 526 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.12.2016 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушене провадження у справі №905/3475/16 та призначено судове засідання на 21.12.2016р

21.12.2016р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що позов визнає в повному обсязі, але не міг оплатити зазначену в договорі суму у вказаний термін, через відсутність коштів.

21.12.2016р. позивач через канцелярію суду надав довідку.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

18.08.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Індустріал Груп" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 18/08 УПТ.

Відповідно до п. 1.1. договору, Продавець продає, а Покупець купує право вимоги Продавця до ТОВ "Атлас Експрес" (далі- Боржник), які виникли за договором №20 / 03 фп від 20.03.2014р., укладеного між Продавцем і Боржником.

Згідно з п. 1.2., за даним договором Покупець набуває право вимоги від Боржника належного виконання наступного зобов'язання: оплати основної суми боргу в розмірі 1032111,94 грн. (один мільйон тридцять дві тисячі сто одинадцять грн. 94 коп.), а в разі невиконання даного зобов'язання-право на стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій, в т.ч. збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань Боржником.

Відповідно до п. 1.3. договору, документами, що засвідчують право вимоги, яке продається, є: договір №20 / 03 фп від 20.03.2014р. і первинні бухгалтерські документи (рахунки, акти та ін.), які підтверджують факт виникнення заборгованості за договором № 20 / 03 фп від 20.03.2014р.

Згідно з п.1.4. договору, продаж права вимоги відповідно до цього договору не тягне за собою ніяких змін умов договору №20 / 03 фп від 20.03.2014р.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що продавець зобов'язаний:

- сповістити Боржника про здійснену купівлю-продажу права вимоги;

- передати Покупцю документи, що засвідчують продається право вимоги, і інформацію, важливу для його здійснення.

Згідно з п. 2.2. договору, документи, що засвідчують продаж права вимоги, повинні бути передані згідно з Актом прийому-передачі, підписаного обома сторонами.

Відповідно до п.2.3 договору, з моменту підписання акта прийому-передачі документів до Покупця переходять права Продавця за договором № 20/03 фп від 20.03.2014р. в обсязі і на умовах, які існували на момент підписання договору купівлі-продажу права вимоги.

Згідно з п. 3.1. договору, покупець за купівлю-продаж права вимоги зобов'язаний сплатити Продавцю суму в розмірі 1032111,94 грн. (один мільйон тридцять дві тисячі сто одинадцять грн 94 коп.) протягом 90 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі документів.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 30 червня 2017 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 8.2.).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок переданих ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

20.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Індустріал Груп" (позикодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас Експрес" (позичальник) укладено договір возратної фінансової допомоги № 20/03 фп.

Відповідно до п.1.1. договору, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 7000000,00 грн. (сім мільйонів грн 00 коп.), а позичальник прийняти і повернути зазначену суму в обумовлений строк.

Згідно до п.5.1, цей договір вважається укладеним з моменту фактичної передачі грошових коштів позикодавцем позичальникові і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Індустріал Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас Експрес" підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2016р., відповідно до якого борг складає 1032111,94грн.(а.с.13)

18.08.2016р. на виконання умов договору №18/08 УПТ купівлі-продажу від 18.08.2016р., між Продавцем та Покупцем підписаний акт прийому-передачі документів по договору купівлі-продажу права вимоги №18/08 УПТ від 18.08.2016р.

18.08.2016р. боржнику було повідомлено про продаж права вимоги за договором №20 / 03 фп від 20.03.2014р.(а.с.11)

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів оплати заборгованості за договором купівлі-продажу права вимоги № 18/08 УПТ від 18.08.2016 у розмірі 1032111,94 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Індустріал Груп" доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС" (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Миру, буд. 34, ЄДРПОУ 30962337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНА КОМПАНІЯ "ІНДУСТРІАЛ ГРУП" (83058, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Майська, буд. 66, ЄДРПОУ 36810678) заборгованість у розмірі 1032111 (один мільйон тридцять дві тисячі сто одинадцять)грн 94коп., судовий збір у розмірі 15481 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят одна)грн.68коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 23.12.2016р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу