Рішення

від 06.12.2016 по справі 910/20386/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016Справа №910/20386/16

За позовом Державного підприємства "Волиньторф" Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромекс" м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 57149,30 грн.

зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромекс"

до Державного підприємства "Волиньторф"

про стягнення безпідставно набутих коштів, ціна позову 16185,10 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Мандзюк П.О.,

від відповідача: Білоус А.М.

СУТЬ СПОРУ:

у листопаді 2016 року Державне підприємство "Волиньторф" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на підставі видаткових накладних №№ РН-0000003534 від 6 жовтня 2014 р., РН-0000003561 від 9 жовтня 2014 р., РН-0000003812, 0000003815 від 16 жовтня 2014 р., РН-0000003916 від 24 жовтня 2014 р., РН-0000004155 від 6 листопада 2014 р., РН-0000004250 від 9 листопада 2014 р., РН-0000004430 від 15 листопада 2014 р., РН-0000004517 від 21 листопада 2014 р., РН-0000004520 від 22 листопада 2014 р., РН-0000004566 від 26 листопада 2014 р., РН-0000004606 від 27 листопада 2014 р., РН-0000004860 від 9 грудня 2014 р., РН-0000004997 від 13 грудня 2014 р., РН-0000005072 від 17 грудня 2014 р., РН-0000005137 від 22 грудня 2014 р., РН-0000005201 від 26 грудня 2014 р., РН-0000005205 від 28 грудня 2014 р., РН-0000005254 від 30 грудня 2014 р., РН-0000000092 від 12 січня 2015 р., РН-0000001233 від 22 квітня 2015 р. він передав відповідачу торфові брикети загальною вартістю 2849870,46 грн.

Відповідач частково оплатив цей товар, заборгувавши йому 57149,30 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, три проценти річних з простроченої суми 2574,06 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог, вказував, що передача товару відбувалася на підставі укладеного з позивачем договору поставки № 21/08 від 21 серпня 2014 р., яким були визначені всі істотні умови договору. Зокрема додатковими угодами №№ 2 від 1 грудня 2014 р., 3 від 10 вересня 2015 р. ціна на товар була погоджена в меншому розмірі ніж заявлено позивачем. Посилаючись на здійснення ним переплати за одержаний товар до зміни позивачем в односторонньому порядку ціни товару, просив стягнути з останнього на свою користь 16185,10 грн. безпідставно набутих коштів, про що заявив зустрічний позов. Його представник у судовому засіданні підтримав зустрічний позов.

Позивач у відзиві на зустрічну позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на безпідставність зустрічних вимог, вказував на недоведеність факту укладення між сторонами договору поставки № 21/08 від 21 серпня 2014 р., оскільки всі направлені на адресу відповідача примірники договору останнім в установленому порядку підписані та повернуті йому не були. Надані відповідачем копії договору не є підтвердженням факту укладання письмового договору поставки між сторонами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі видаткових накладних №№ РН-0000003534 від 6 жовтня 2014 р., РН-0000003561 від 9 жовтня 2014 р., РН-0000003812, 0000003815 від 16 жовтня 2014 р., РН-0000003916 від 24 жовтня 2014 р., РН-0000004155 від 6 листопада 2014 р., РН-0000004250 від 9 листопада 2014 р., РН-0000004430 від 15 листопада 2014 р., РН-0000004517 від 21 листопада 2014 р., РН-0000004520 від 22 листопада 2014 р., РН-0000004566 від 26 листопада 2014 р., РН-0000004606 від 27 листопада 2014 р., РН-0000004860 від 9 грудня 2014 р., РН-0000004997 від 13 грудня 2014 р., РН-0000005072 від 17 грудня 2014 р., РН-0000005137 від 22 грудня 2014 р., РН-0000005201 від 26 грудня 2014 р., РН-0000005205 від 28 грудня 2014 р., РН-0000005254 від 30 грудня 2014 р., РН-0000000092 від 12 січня 2015 р., РН-0000001233 від 22 квітня 2015 р. позивач передав відповідачу торфові брикети загальною вартістю 2849870,46 грн.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, частково відповідача, наявними у матеріалах справи вищевказаними видатковими накладними, залізничними накладними за період жовтня 2014-квітня 2015 років.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Доказів того, що товар був переданий позивачем відповідачу безоплатно, суду не надано.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору купівлі-продажу укладеного у спрощений спосіб, врегульовані гл. 54 ЦК України.

Доводи відповідача про те, що відносини сторін були врегульовані договором поставки № 21/08 від 21 серпня 2014 р., з додатковими угодами до цього договору №№ 2 від 1 грудня 2014 р., 3 від 10 вересня 2015 р. необґрунтовані, оскільки належних доказів укладення між сторонами договору у формі єдиного письмового документа не надано.

Як пояснив позивач, направлені на адресу відповідача примірники договору в установленому порядку останнім підписані та повернуті йому не були. На вимогу суду оригіналу цього договору з додатками до нього сторонами надано не було.

Надані відповідачем фотокопії за відсутності оригіналів документів, а також доказів про вчинення сторонами дій відповідно до вказаних у пропозиції умов договору в силу вимог ч. 2 ст. 642 ЦК України не є належними доказами укладення договору поставки № 21/08 від 21 серпня 2014 р.

Поясненнями позивача, частково відповідача, банківськими виписками з рахунку позивача за листопад 2014-квітень 2015 років стверджується факт часткової оплати відповідачем отриманого товару у розмірі 2792721,16 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 57149,30 (2849870,46-2792721,16) грн. боргу, 2574,06 грн. три проценти річних з простроченої суми.

З урахуванням встановленого факту часткового виконання відповідачем обов'язку по оплаті за придбаний у позивача товар, недоведеності факту безпідставного набуття позивачем грошових коштів за договором купівлі-продажу, вимоги зустрічного позову, які ґрунтуються на перевищенні оплати за одержаний товар є безпідставними.

За таких умов вимоги зустрічного позову, відповідно до вимог ст.ст. 16, 1212 ЦК України задоволенню не підлягають.

Оскільки позов задоволено, у зустрічному позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов Державного підприємства "Волиньторф" Волинської області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромекс" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 66, кв. 5, код 19124182) на користь Державного підприємства "Волиньторф" (44614, Волинська обл., Маневицький р-н, с. Прилісне, код 00426302) 57149 грн. боргу, 2574,06 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1378 грн. витрат по оплаті судового збору.

У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромекс" відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар