Рішення

від 16.12.2016 по справі 910/20855/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2016Справа №910/20855/16 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЕСЕФ ГРУП" (ТОВ "АКРОС ІНЖІНІРІНГ")

про повернення грошових коштів у сумі за непоставлений товар 69 608,01 грн.

Суддя Мельник В.І .

Представники:

Від позивача не з?явився

Від відповідача не з?явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до ДІЕСЕФ ГРУП" (ТОВ "АКРОС ІНЖІНІРІНГ") (далі - відповідач) про повернення грошових коштів у сумі за непоставлений товар 69 608,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 порушено провадження у справі № 910/20855/16 та призначено розгляд на 05.12.2016.

05.12.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових матеріалів на вимогу ухвали суду.

05.12.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про виправлення описки в ухвалі від 17.11.2016.

В судове засідання 05.12.2016 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача на 16.12.2016р.

14.12.2016р. відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про розгляд справи без його участі та письмові пояснення по справі.

16.12.2016р. представники позивача у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідач належним чином повідомлений як про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, так і про час і місце його проведення .

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про наявність поважних причин неявки в судове засідання представників відповідача суд не був повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем для сплати позивачу товарів було виставлено рахунок на оплату №1 від 03.11.2015 на суму 48 160,00 грн. та рахунок на оплату № 1 від 02.12.2015 на суму 21448,01 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібозавод «Салтівський» було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «ДІЕСЕФ ГРУП» (TOB «АКРОС ІНЖИНІРІНГ») грошові кошти на загальну суму 69 608,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Виходячи із змісту позовної заяви, 22.04.2016 року ТОВ «Хлібозавод «Салтівський» надіслало на адресу ТОВ «ДІЕСЕФ ГРУП» (ТОВ «АКРОС ІНЖИНІРІНГ») претензію щодо проведення постачання товару на адресу ТОВ «Хлібозавод «Салтівський» (Покупець) або повернення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 69 608,01 грн., оскільки ТОВ «АКРОС ІНЖИНІРІНГ» (назва після перейменування ТОВ «ДІЕСЕФ ГРУП»), Постачальник, не виконав обов'язку щодо поставки вище вказаного товару Покупцю, грошові кошти за який було сплачено 17.11.2015 р. та 11.01.2016 р.

Як зазначає позивач, станом на дату подання позову відповідь на претензію Позивача від Відповідача не надходила, зобов'язання виконані не були.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Хлібозавод «Салтівський» і TOB «АКРОС ІНЖИНІРІНГ» велось листування в електронному вигляді та нарочно щодо постачання вищевказаного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 184 ГК України передбачає, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно, грошові кошти і тоді, коли підстава, на якій вони набуті, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна, грошових коштів було результатом поведінки набувача майна чи грошових коштів, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За умовами вимог ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній не виконав зобов'язання щодо поставки товару . Так докази поставки товару відповідачем позивачу в матеріалах справи станом на час розгляду спору по суті в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 69608,01 грн. (попередньої оплати) повністю.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути із відповідача 3% річних в розмірі 1092,75 грн.

Суд зазначає, що стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар . Тобто за своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Дана позиція суду кореспондується із висновками Верховного суду України викладеними в постанові Верховного суду від 16.09.2014 №3-90гс14.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що вимога позивача, щодо стягнення із відповідача 3% річних в розмірі 1092,75 не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЕСЕФ ГРУП" (ТОВ "АКРОС ІНЖІНІРІНГ") (код ЄДРПОУ 35862903, 02099, м. Київ, вул. Миколи Руднєва, 48) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод «Салтівський» (код ЄДРПОУ 39121098, 61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 1) 69 608 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот вісім) грн. 01 коп. - основного боргу, 1350 (одну тисячу триста п'ятдесят) грн. 44 коп. судового збору.

3. В іншій частині відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 22.12.2016р.)

Суддя В.І.Мельник