Рішення

від 20.12.2016 по справі 911/3727/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р. Справа № 911/3727/16

Господарський суд Київської області у складі судді Грєхова А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воля",

до товариства з обмеженою відповідальністю "Украгробуд БЦ",

про стягнення 144 100, 00 грн

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 01.10.2016

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.11.2016 сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Воля" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Украгробуд БЦ" (надалі - відповідач) про стягнення 144 100, 00 грн, з яких: 143 000,00 грн. основного боргу (передоплати сплаченої за договором підряду №20/07/2015 від 20.07.2015) та 1 100, 00 грн. штрафу з покладенням на відповідача судового збору.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2016 порушено провадження у справі №911/3727/16 та призначено справу до розгляду на 06.12.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2016 розгляд даної справи відкладався на 20.12.2016.

В судовому засіданні 20.12.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав. В судові засідання 06.12.2016 та 20.12.2016 представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2015 між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Воля" (надалі - позивач, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Украгробуд БЦ" (надалі - відповідач, виконавець) укладено договір №20/07/2015 на виконання робіт (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт по встановленню електронних автомобільних ваг довжиною 18 м. вантажопідйомністю 80 т.

Згідно з п. 1.2. Договору, термін виконання робіт протягом 20 днів від дня одержання авансу на розрахунковий рахунок виконавця, для придбання необхідного обладнання та доставки його по місцю проведення робіт.

Пунктами 2.1., 2.2. та 2.3. Договору передбачено, що за виконані роботи замовник перераховує (або видає готівкою) виконавцеві у відповідності з договірною ціною 220 00 грн. До початку робіт замовник перераховує авансовий платіж на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 65 % від договірної ціни в сумі 143 00 грн. Розрахунки за виконанні роботи проводяться згідно з підписаними актами.

Передача замовнику оформленої в установленому порядку документації на виконанні роботи здійснюється згідно акта виконаних робіт, після повного розрахунку замовником вартості роботи за виконані роботи по встановленню електронних автомобільних ваг довжиною 18 м. вантажопідйомністю 80 т. (п. 3.1. Договору).

Замовник протягом 5 днів від дня одержання акта виконаних робіт зобов'язаний передати виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт. У випадку мотивованої відмови замовника в прийманні виконаних робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термін їх виконання. У разі прийняття рішення про припинення роботи складається двосторонній акт, і замовник оплачує фактично виконану роботу. Прийняття рішення про припинення роботи може бути здійснене не пізніше, як 10 днів після підписання даного Договору (п.п. 3.2., 3.3., 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язання по вказаному Договору, виконавець і замовник несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Виконавець несе відповідальність за строки виконання і якість робіт. За несвоєчасне виконання умов Договору виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 0,5 % від вартості невиконаних робіт (п. 4.4. Договору).

Виконавець приступає до виконання робіт після оформлення Договору, одержання матеріалів, дозволу на виконання робіт та перерахованої суми авансового платежу (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 5.4. Договору, термін дії договору 1 рік.

На виконання умов Договору, 22.03.2016 позивачем було сплачено відповідачу 143 000, 00 грн. у якості авансового платежу в розмірі 65% від договірної ціни, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №1659 від 09.09.2015 на суму 60 000, 00 грн, №3205 від 29.01.2016 на суму 80 000, 00 грн, № 153 від 22.03.2016 на суму 3 000, 00 грн.

Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання в частині своєчасного виконання передбачених Договором та попередньо оплачених позивачем робіт належним чином не виконав, у строк передбачений п. 1.2. Договору.

Посилаючись на те, що відповідач попередньо оплачені за Договором роботи не виконав та отриманий за Договором аванс не повернув, позивач просить суд, зокрема, стягнути з відповідача 143 000,00 грн. сплаченого за Договором авансу з підстав ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 317 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи з системного аналізу зазначеної норми, суд дійшов висновку, що для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов:

- збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого);

- відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Вищого господарського суду України від 12.03.2012р. у справі №9/112.

Пунктом 7 ст. 180 ГК України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Дана норма кореспондує зі ст. 631 ЦК України.

Згідно п. 5.4 Договору, останній діє до 20.07.2016.

За таких обставин, враховуючи припинення договірних зобов'язань сторін у зв'язку з закінченням 21.07.2016 строку дії Договору, суд дійшов висновку, що відповідач є особою, яка набула майно, а саме невикористаний за Договором аванс у сумі 143 000,00 грн., на підставі, яка згодом відпала у розумінні ст. 1212 ЦК України, і, як наслідок, зобов'язана повернути потерпілому (позивачу) це майно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.04.2013р. у справі №35/5005/2157/2012.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також характер правовідносин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 143 000,00 грн. сплаченого за Договором авансу з підстав ст. 1212 ЦК України підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Також у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору позивачем нарахований штраф у розмірі 0,5 % від вартості невиконаних робіт відповідно до п.4.4. Договору (0,5 % від 220 000, 00 грн = 1100, 00 грн).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Як зазначено в статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, оскільки відповідач свої Договірні зобов'язання в частині своєчасного виконання погодженого сторонами об'єму робіт не виконав, суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем штрафу в порядку п. 4.4. Договору.

Оскільки розмір штрафу, заявленого позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1100,00 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 549, 611, 612, 625, 627, 629, 837, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 230, 231, 317 Господарського кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Украгробуд БЦ" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шевченка, 87, ідентифікаційний код 38285990) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воля" (19750, Черкаська обл., Золотоніський район, с. Бубнівська Слобідка, ідентифікаційний код: 03793142) 143 000, 00 грн (сто сорок три тисячі гривень, 00 коп.) основного боргу (сплаченого авансу), 1 100, 00 грн (одна тисяча сто гивень 00 коп.) штрафу та 1378, 00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.12.2016

Суддя А.С. Грєхов