Рішення

від 13.12.2016 по справі 911/3509/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа № 911/3509/16

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Агро»

про стягнення 3 910 369,63 грн.

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1, предст. за дов. № 646 від 05.10.2016;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Агро» (відповідач) про стягнення 3 910 369,63 грн. за Договором поставки власної продукції № 838 від 05.12.2014, з яких: 2 899 975,20 грн. основного боргу, 600 338,53 грн. пені, 68 164,66 грн. 3% річних, 138 892, 98 грн. інфляційних втрат, 202 998, 26 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2016 у справі №911/3509/16 було порушено провадження та призначено до розгляду на 05.12.2016 року.

В судовому засіданні 05.12.2016 представник відповідача погодився з наявною сумою основного боргу, однак зазначив про необхідність часу для ознайомлення із заявленими до стягнення штрафними санкціями, у зв'язку з чим просив суд оголосити перерву.

Вказане клопотання було визнане судом обґрунтованим та у зв'язку з чим в судовому засіданні 05.12.2016 оголошувалась перерва до 13.12.2016.

Відповідач у судове засідання 13.12.2016 року не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, однак на адресу суду надіслав клопотання № 367 від 12.12.2016 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника відповідача та неможливістю останнього прибути в судове засідання.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони та інших учасників процесу добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами.

Справу від імені підприємства можуть вести керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Відповідачем не подано доказів, що представник, який не мав можливості з'явитись на вказане судове засідання, є єдиним можливим представником підприємства, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

Зважаючи на викладені вище обставини, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

13.12.2016 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,-

встановив:

05.12.2014 між публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «ДПЗКУ», позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВІСТ АГРО» (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки власної продукції від № 838, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця борошно житнє, борошно пшеничне та висівки пшеничні згідно ОСОБА_2 (надалі - Товар) в строки обумовлені даним Договором, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного Договору і ОСОБА_2, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору, товар за даним Договором поставляється (передається) партіями згідно з встановленими нормами відвантаження, протягом періоду вказаного в ОСОБА_2.

Згідно з п. 1.4 Договору найменування, кількість, вартість, місце поставки, строк передачі товару, умови оплати визначається сторонами в окремих ОСОБА_2 на кожну окрему партію Товару.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість даного Договору становить суму вартостей всіх поставлених партій Товару протягом строку дії цього Договору.

Згідно з п. 13.1 Договору цей Договір діє з моменту підписання його Сторонами до 31 грудня 2015 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Так, на виконання умов Договору між сторонами було підписано ряд ОСОБА_2 та видаткових накладних,які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, відповідно до яких позивач здійснив поставку Товару на загальну суму 26 041 686,00 грн. (копії специфікацій та видаткових накладних наявні в матеріалах справи).

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 Договору, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за Товар відповідно до умов даного Договору.

У відповідності до п. 5.1. договору, порядок розрахунків визначається у відповідній ОСОБА_2 на кожну окрему партію.

Як вбачається з наданих позивачем ОСОБА_2, кожна з них містила окремий порядок розрахунку.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач лише частково здійснив оплату товару у розмірі 23 041 710,80 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 01.12.2014 по 31.05.2016 (копія в матеріалах справи) про часткові періодичні платежі за товар згідно договору, які надходили на рахунок позивача.

В подальшому, ТОВ «Віст-Агро» листом від 30.09.2016 № 257 звернулось з проханням зарахувати 100 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості по Договору, на підставі чого позивач розпорядженням на закриття взаєморозрахунків від 30.09.2016 № 1 здійснив перерахунок 100 000,00 грн. та, відповідно, зменшив суму боргу відповідача по Договору.

Таким чином станом на день звернення позивача до суду та розгляду справи, заборгованість відповідача склала 2 899 975, 20 грн., про що відповідач в судовому засіданні не заперечував.

Згідно з ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З метою досудового врегулювання спору, постачальник звертався до покупця з листами від 05.02.2016 № 130-2-12/542-1 та від 19.09.2016 № 130-2-12/4851 із вимогами погасити заборгованість.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за Договором поставки власної продукції № 838 від 05.12.2014 не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань у повному обсязі за зазначеним договором суду не надав. До того ж в судовому засіданні підтвердив наявність неоплаченого товару в сумі 2 899 975, 20 грн. за договором поставки.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 899 975, 20 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 600 338, 53 грн. та 7% штрафу в розмірі 202 998, 26 грн., нараховані у відповідності до п. 7. 4 договору за період з 05.02.2016 по 04.08.2016р.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно умов п. 7.4 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору, покупець сплачує постачальнику на вимогу останнього пеню в розмірі 0,1% загальної вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення , а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості товару за даним Договором.

Тобто, умовами договору поставки передбачено застосування разом пені та штрафу як видів цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за порушення строків оплати товару.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості одночасного стягнення пені та штрафу за один вид порушення зобов'язання викладена в постанові Верховного суду України від 21.10.2015 по справі № 6-2003цс15.

Відповідно до ст. 111 28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на вказані обставини, суд прийшов до висновку, що в задоволенні штрафу в розмірі 202 998, 26 грн. слід відмовити та з відповідача підлягає до стягнення лише пеня за несвоєчасну оплату товару.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки (п. 2.9 постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

З урахуванням вищезазначених норм, судом було здійснено розрахунок пені за допомогою калькулятора штрафів системи В«Ліга-ЗаконВ» , з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, згідно якого встановлено, що розмір пені за період зазначений позивачем з 05.02.2016 по 04.08.2016 за подвійною ставкою НБУ становить:

- на суму боргу 3 903 975,20 грн. за період з 05.02.2016 по 12.02.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 37 546,43 грн.;

- на суму боргу 3 803 975,20 грн. за період з 13.02.2016 по 23.02.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 50 303,93 грн.;

- на суму боргу 3 780 975,20 грн. за період з 24.02.2016 по 09.03.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 68 181,52 грн.;

- на суму боргу 3 747 975,20 грн. за період з 10.03.2016 по 10.03.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 4 505,76 грн.;

- на суму боргу 3 717 975,20 грн. за період з 11.03.2016 по 11.03.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 4 469,70 грн.;

- на суму боргу 3 687 975,20 грн. за період з 12.03.2016 по 14.03.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 13 300,89 грн.;

- на суму боргу 3 657 975,20 грн. за період з 15.03.2016 по 17.03.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 13 192,70 грн.;

- на суму боргу 3 627 975,20 грн. за період з 18.03.2016 по 20.03.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 13 084,50 грн.;

- на суму боргу 3 597 975,20 грн. за період з 21.03.2016 по 24.03.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 17 301,74 грн.;

- на суму боргу 3 567 975,20 грн. за період з 25.03.2016 по 25.03.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 4 289,37 грн.;

- на суму боргу 3 497 975,20 грн. за період з 26.03.2016 по 29.03.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 16 820,86 грн.;

- на суму боргу 3 427 975,20 грн. за період з 30.03.2016 по 12.04.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 57 694,88 грн.;

- на суму боргу 3 357 975,20 грн. за період з 13.04.2016 по 21.04.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,120% становить 36 332,19 грн.;

- на суму боргу 3 287 975,20 грн. за період з 22.04.2016 по 28.04.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,104% становить 23 896,21 грн.;

- на суму боргу 3 217 975,20 грн. за період з 29.04.2016 по 11.05.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,104% становить 43 433,87 грн.;

- на суму боргу 3 147 975,20 грн. за період з 12.05.2016 по 12.05.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день, яка дорівнювала 0,104% становить 3 268,39 грн.;

- на суму боргу 2 999 975,20 грн. за період з 13.05.2016 по 04.08.2016 розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в день розраховується настпним чином (оскільки подвійна облікова ставка НБУ змінювалась неодноразово):

ь з 13.05.2016 по 26.05.2016 подвійна облікова ставка НБУ в день дорівнювала 0,104%, сума пені становить 43606,20 грн.;

ь з 27.05.2016 - 23.06.2016 подвійна облікова ставка НБУ в день дорівнювала 0.098 %, сума пені становить 82622,27 грн.;

ь з 24.06.2016 - 28.07.2016 подвійна облікова ставка НБУ в день дорівнювала 0.090 %, сума пені становить 94671,35 грн.;

ь 29.07.2016 - 04.08.2016 подвійна облікова ставка НБУ в день дорівнювала 0.085 %, сума пені становить 17786, 74 грн.; Таким чином за згаданий період (з 13.05.2016 по 04.08.2016) пеня сумарно складає 238 686, 56 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, застосовуючи подвійну ставку НБУ, до стягнення мала б підлягати пеня в розмірі 646 309,50 грн. Зважаючи, що при розрахунку пені, позивачем застосована ставка у вигляді 0,1%, яка встановлена п. 7.4 договору та яка не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, заявлені до стягнення 600 338,53 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 68 164,66 грн. 3 % річних за період з 05.02.2016 по 20.10.2016, а також 138 892, 98 грн. інфляційних втрат за період з 05.02.2016 по 21.04.2016.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора штрафів системи В«Ліга-ЗаконВ» , з урахуванням норм чинного законодавства встановив, що 3 % річних за період з 05.02.2016 по 20.10.2016 в сумі 68 164,66 грн., а також 138 892, 98 грн. інфляційних втрат за період з 05.02.2016 по 21.04.2016 підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення 2 899 975, 20 грн. основного боргу, 600 338,53 грн. пені, 68 164,66 грн. 3% річних, 138 892,98 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог та з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 55 610 грн. 56 коп. судового збору.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Агро» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, 20а, офіс 9, код ЄДРПОУ 38903245) на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського,1, код ЄДРПОУ 37243279) - 2 899 975 (два мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 20 коп. основного боргу, 600 338 (шістсот тисяч триста тридцять вісім) грн. 53 коп. пені, 68 164 (шістдесят вісім тисяч сто шістдесят чотири) грн. 66 коп. 3% річних, 138 892 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 55 610 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот десять) грн. 56 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 22.12.2016р.

Суддя О.В. Щоткін