Рішення

від 21.12.2016 по справі 911/3311/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р. Справа № 911/3311/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Приватного підприємства «Граніт-Трейд»

про стягнення 24 301,91 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №14-182 від 15.07.2016);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 07.12.2016).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства «Граніт-Трейд» (далі - відповідач) про стягнення 24 301,91 грн заборгованості, з яких: 12 328,72 грн боргу за поставлений на підставі договору №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013 природний газ, 871,42 грн пені, 10 013,96 грн інфляційних втрат та 1 087,81 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2016 порушено провадження у справі № 911/3311/16, розгляд справи призначено на 17.11.2016.

17.11.2016 через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання, від представника позивача надійшло письмове підтвердження б/н від 17.11.2016 (вх. №23777/16) про відсутність аналогічного спору.

У судове засідання 17.11.2016 представники відповідача, належним чином повідомленого про час, дату та місце судового засідання, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 13.10.2016 не виконали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2016 розгляд справи відкладено на 08.12.2016.

08.12.2016 через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання, від представника відповідача надійшло клопотання б/н та дати (вх. №25434/16) про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 08.12.2016 представники сторін по справі не з'явились.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2016 відкладено розгляд справи на 15.12.2016.

14.12.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 14.12.2016 про застосування строків позовної давності та клопотання б/н від 14.12.2016 (вх. №25955/16) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2016 продовжено строк вирішення спору у справі №911/3311/16 на 15 днів.

У судовому засіданні 15.12.2016 оголошено перерву до 21.12.2016.

21.12.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №26230/16), згідно якого просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 21.12.2016 представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності за заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Приватним підприємством «Граніт-Трейд» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3587-ТЕ-17, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

Згідно п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актаю Акти є підставою для остаточних розрахунків сторонами.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.5. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ.

Ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 1 091,00 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн, крім того ПДВ-20% - 218,20 грн, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Загальна вартість цього договору на дату його укладання становить 13 092,00 грн, крім того ПДВ - 2 618,40 грн, разом з ПДВ - 15 710,40 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Згідно п. 11 договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013 і діє в частині поставки газу до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Судом встановлено, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013 протягом січня - квітня 2013 року передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 12 328,72 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013, від 31.03.2013, від 30.04.2013, реєстрами обсягів реалізації природного газу за січень 2013 року, за березень 2013 року та податковими накладними.

Відповідач, за отриманий за зазначений період природний газ, в порушення п. 6.1. договору, не розрахувався, що підтверджується випискою по операціях підприємства та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий протягом січня - квітня 2013 року природний газ становить 12 328,72 грн.

Предметом позову є вимоги про стягнення 12 328,72 грн боргу за поставлений на підставі договору №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013 природний газ, 871,42 грн пені, 10 013,96 грн інфляційних втрат та 1 087,81 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заперечення позивача, що акти прийому-передачі природного газу від 31.01.2013 та від 31.03.2013 не є належним доказом, оскільки на них відсутній підпис відповідача оцінюються судом критично з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.4 договору обов'язок по складанню та наданню актів приймання-передачі природного газу покладається на покупця, тобто на відповідача у справі.

Крім того умовами договору, зокрема, п. 6.1 договору, визначено порядок проведення розрахунків, згідно якого оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, обов'язок відповідача по сплаті вартості поставленого природного газу за умовами договору не ставиться в залежність від підписання актів приймання-передачі природного газу.

Враховуючи вищевикладене та те, що станом на дату прийняття рішення відповідачем не сплачено суму основного боргу у розмірі 12 328,72 грн, вимога позивача про стягнення 2 957,46 грн основного боргу згідно договору купівлі-продажу природного газу №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013 є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу природного газу №13/33587-ТЕ-17 від 31.01.2013, позивач просить суд стягнути з відповідача 871,42 грн пені розрахованої за періодами зазначеними в наданому розрахунку штрафних санкцій, 3% та інфляційних втрат, зокрема: 272,88 грн пені за період з 14.02.2013 по 13.08.2013, 505,26 грн пені за період з 14.04.2013 по 13.10.2013, 93,27 грн пені за період з 14.05.2013 по 13.11.2013.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2. договору сторонами погоджено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені визначені позивачем в поданому останнім розрахунку, арифметично вірний розмір пені становить 871,52 грн. Відтак, вимога позивача про стягнення 871,42 грн пені підлягає задоволенню повністю, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013, позивачем за період з лютого 2013 року по січень 2016 року нараховано 10 013,96 грн інфляційних втрат та за період з 14.02.2013 по 07.03.2015 нараховано 1 087,81 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних визначені позивачем в поданому останнім розрахунку, арифметично вірний розмір інфляційних втрат за період з лютого 2013 року по січень 2016 року та 3% річних за період з 14.02.2013 по 07.03.2016 становить 10 013,96 грн та 1 087,99 грн відповідно. Відтак, вимоги позивача про стягнення 10 013,96 грн інфляційних втрат та 1 087,81 грн 3% річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог.

У відзиві від 21.12.2016 відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення 12 328,72 грн боргу за поставлений на підставі договору №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013 природний газ, 871,42 грн пені, 10 013,96 грн інфляційних втрат та 1 087,81 грн 3 % річних.

В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначає, що на його думку, строк протягом якого позивач мав би звернутися за захистом порушеного права закінчився на підставі ст. 257 ЦК України. Посилання ж позивача на п. 9.3 договору, яким погоджено строк позовної давності тривалістю 5 років, на думку відповідача, є необґрунтованим та, на його думку, такий пункт договору є недійсним.

В судовому засіданні представник відповідача повідомив суд, що ним в судовому порядку не визнавався недійсним п. 9.3 договору купівлі-продажу природного газу №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013.

Розглянувши заяву відповідача про застосування позовної давності, суд дійшов висновку, що вона є необгрутованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 259 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Відтак, пунктом 9.3 договору сторони збільшили позовну давність.

Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи умови п. 6.1, 9.3 договору та поставку природного газу в січні, березні та квітні 2013 року, строк в межах якого позивач може звернутися з вимогою про захист своїх прав за зобов'язаннями січня, березня та квітня 2013 року становить за зобов'язаннями січня 2013 року до 14.02.2018, за зобов'язанням березня 2013 року до 14.04.2018, за зобов'язаннями квітня 2013 року до 14.05.2018 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач звернувся з вимогами про стягнення 12 328,72 грн боргу за поставлений на підставі договору №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013 природний газ, 871,42 грн пені, 10 013,96 грн інфляційних втрат та 1 087,81 грн 3 % річних в межах строку позовної давності погодженої сторонами в п. 9.3 договору купівлі-продажу природного газу №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 12 328,72 грн боргу за поставлений на підставі договору №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013 природний газ, 871,42 грн пені, 10 013,96 грн інфляційних втрат та 1 087,81 грн 3 % річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Граніт-Трейд» (08105, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Горенка, вул. Садова, буд. 20; ідентифікаційний код 34295193) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 12 328 (дванадцять тисяч триста двадцять вісім гривень) 72 коп. боргу за поставлений на підставі договору №13/3587-ТЕ-17 від 31.01.2013 природний газ ; 871 (вісімсот сімдесят одну гривню) 42 коп. пені; 10 013 (десять тисяч тринадцять гривень) 96 коп. інфляційних втрат; 1 087 (одну тисячу вісімдесят сім гривень) 81 коп. 3 % річних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 23.12.2016

Суддя В.М. Антонова