Рішення

від 20.12.2016 по справі 914/2752/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016р. Справа№ 914/2752/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П., при секретарі судового засідання Краєвському І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю « 50х50», м. Миколаїв, Льівська обл., до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзаіхінвестбуд», с. Устя, Миколаївський р-н., Львівська обл., про: стягнення 35.070,44 грн. Представники: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 05.10.2016 р.), відповідача:ОСОБА_2 - представник (довіреність від 04.08.2016 р.).

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 50х50» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзаіхінвестбуд» про стягнення 34.620,44 грн. Ухвалою суду від 31.10.2016 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.11.2016 р. Ухвалою суду від 23.11.2016 р. розгляд справи відкладався на 14.12.2016 р. В судовому засіданні 14.12.2016 р. оголошено перерву до 20.12.2016 р.

Рух справи відображено у попередніх ухвалах та протоколах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №П-04 від 02.01.2014 р. своєчасно не оплатив вартості отриманого товару, внаслідок чого, позивачем за несвоєчасне погашення боргу нараховано відповідачу 29.722,21 грн. - пені, 2.875,31 грн. - три проценти річних та 2.472,92 грн. - інфляційних втрат.

19 грудня 2016 року до суду від позивача подано супровідним листом статут ТзОВ « 50х50» в редакції від 31.10.2016 р., та протокол загальних зборів учасників від 28.10.2016 р. №28-10/16 та протокол загальних зборів учасників від 31.10.2016 р. №31-10/16.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та надав усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві та надав суду письмові пояснення з розрахунком пені в яких зазначає таке. Загальний розмір пені становить 8.206,80 грн., що вбачається з поданого до суду контррозрахунку пені. Однак, відповідач звернувся до суду з клопотання про зменшення пені на 90% у зв'язку з тим, що періоди прострочення є незначними, і якщо б вказане прострочення дійсно спричинило негативні фінансові наслідки для позивача, то останній звертався б з вимогами та листами про сплату таких санкцій.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю 50х50» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзахідінвестбуд» укладено договір поставки №П-04 від 02.01.2014 р. (надалі - Договір). За цим Договором Продавець (позивач у справі) зобов'язується поставити, а Покупець (відповідач у справі) прийняти й оплатити цемент та інші будівельні матеріали (надалі Товар) та послуги у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов даного Договору та додатково погоджених Специфікацій, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно з пунктами 4.1. та 4.2. Договору ціна на Товар, який відвантажується, встановлюється за згодою Сторін шляхом оформлення специфікації або додаткової угоди, які є невід'ємною частиною даного Договору. Оплата Покупцем за Товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця з відтермінуванням оплати 5 календарних днів з моменту відвантаження.

За невиконання або за неналежне виконання умов даного Договору Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. У випадку порушення Покупцем термінів оплати, згідно умов даного Договору, він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. п. 5.1. та 5.2. Договору).

Так, на виконання умов Договору позивачем поставлено Товар, а відповідачем цей Товар отримано, проте оплачено лише частково.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2016 р. у справі №914/1240/16 позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто з відповідача 207.752,00 грн. основного боргу, 92.996,16 грн. пені, 9.572,21 грн. три відсотки річних, 87.638,73 грн. інфляційних втрат та 6.567,22 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 р. у справі №914/1240/16 рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2016 скасовано в частині задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 73.360,80 грн. інфляційних втрат та 2.113,04 грн. пені. В цій частині прийняти нове рішення - в позові відмовити. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2016 у справі № 914/1240/16 викладено в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахідінвестбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 50х50» 207.752,00 грн. основного боргу, 91.517,03 грн. пені, 9.572,21 грн. три відсотки річних, 14.277,93 грн. інфляційних нарахувань та суму судового збору у розмірі 5.435,11 грн.».

27 жовтня 2016 року позивач у справі звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача 29.722,21 грн. - пені, 2.875,31 грн. - трьох процентів річних та 2.472,92 грн. - інфляційних втрат за неналежне виконання грошових зобов'язань, та враховуючи те, що рішення суду №914/1240/16 не виконано, а борг відповідачем не сплачений.

Відповідач в судове засідання з'явився, проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві. Крім того, подав письмові пояснення з розрахунком пені, якими повідомив, що загальний розмір пені, який підлягає нарахуванню становить 8.206,80 грн. Проте, відповідач у справі просить суд зменшити розмір пені на 90% у зв'язку з тим, що періоди прострочення є незначними, і якщо б вказане прострочення дійсно спричинило негативні фінансові наслідки для позивача, то останній би звертався з вимогами та листами про сплату таких санкцій. Також, подав суду копії платіжних доручень №2276 від 14.11.2016 р. на суму 250.000,00 грн. та платіжне доручення №2281 від 23.11.2016 р. на суму 63.683,76 грн. на підтвердження сплати боргу за рішеннями суду у справі №914/1240/16.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу поставки Товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було встановлено судом у справі №914/1240/16, позивач поставив, а відповідач частково оплатив поставлений Товар. У зв'язку з частковою оплатою Товару ТзОВ « 50х50» звернулось до суду з позовом про стягнення основного боргу, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2016 р. у справі №914/1240/16, яке було змінено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 р. позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто з ТзОВ «Укрзахідінвестбуд» на користь ТзОВ « 50х50» 207.752,00 грн. основного боргу, 91.517,03 грн. пені, 9.572,21 грн. три відсотки річних, 14.277,93 грн. інфляційних нарахувань та суму судового збору у розмірі 5.435,11 грн.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.1. Договору за невиконання або за неналежне виконання умов даного Договору Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2.875,31 грн. - трьох процентів річних та 2.472,92 грн. - інфляційних втрат за обраний позивачем період є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.2. Договору у випадку порушення Покупцем термінів оплати, згідно умов даного Договору, він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» де передбачено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що всі поставки Товару, які виконувались позивачем, були здійснені в період з 13.01.2015 р. по 15.12.2015 р., що також встановлено рішеннями суду у справі №914/1240/16.

Суд здійснивши перерахунок пені з урахуванням положень п. 4.2. Договору, ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» вважає, що позовні вимоги про стягнення 29.722,21 грн. пені є необґрунтованими, та такими, що підлягають до часткового задоволення в розмірі 6.529,91 грн., за період визначений позивачем, зокрема, починаючи з 11.05.2016 р.

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 42405 11.05.2016 - 26.05.2016 16 19.0000 % 0.104 %* 704.43 42405 27.05.2016 - 15.06.2016 20 18.0000 % 0.098 %* 834.20 42405 11.05.2016 - 26.05.2016 16 19.0000 % 0.104 %* 704.43 42405 27.05.2016 - 15.06.2016 20 18.0000 % 0.098 %* 834.20 42405 11.05.2016 - 26.05.2016 16 19.0000 % 0.104 %* 704.43 42405 27.05.2016 - 17.06.2016 22 18.0000 % 0.098 %* 917.62 42405 11.05.2016 - 26.05.2016 16 19.0000 % 0.104 %* 704.43 42405 27.05.2016 - 22.06.2016 27 18.0000 % 0.098 %* 1126.17 Таким чином сума пені складає 6.529,91 грн.

Крім того, відповідач поданими письмовими поясненнями (вх.№51332/16 від 20.12.2016 р.) просить суд зменшити розмір пені на 90% у зв'язку з тим, що періоди прострочення є незначними, і якщо б вказане прострочення дійсно спричинило негативні фінансові наслідки для позивача, то останній би звертався з вимогами та листами про сплату таких санкцій. Також, відповідач подав суду копії платіжних доручень №2276 від 14.11.2016 р. на суму 250.000,00 грн. та платіжне доручення №2281 від 23.11.2016 р. на суму 63.683,76 грн. на підтвердження сплати основного боргу та частини штрафних санкцій за рішеннями суду у справі №914/1240/16.

Обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач посилається на таке.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про зменшення розміру пені на 90%, вказавши, що цей випадок не є винятковим, а відповідач прострочив виконання зобов'язання і сплатив лише частину заборгованості.

Так, суд розглянувши вказане клопотання відповідача про зменшення пені на 90%, та стягнення з відповідача 820,68 грн. зазначає, що таке є необґрунтованим та не може бути задоволеним з наступних підстав.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшуючи розмір неустойки суд повинен керуватись нормами частини першої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України.

Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Так, суд приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання про зменшення пені на 90%, об'єктивно оцінивши інтереси обох сторін, вважає, що даний випадок не є винятковим, що підтверджується матеріалами справи, адже відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження винятковості обставин, які б свідчили про важкий фінансовий стан відповідача, чи інших виняткових обставин, які б перешкоджали відповідачу виконати свій обов'язок з оплати отриманого товару.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%, є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахідінвестбуд» (адреса: вулиця Широка, будинок 4, село Устя, Миколаївський район, Львівська область, 81633; ідентифікаційний код 36078092 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 50х50» (адреса: вулиця Болоня, будинок 22, місто Миколаїв, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 32991624) 6.529,91 грн. - пені, 2.875,31 грн. - три проценти річних, 2.472,92 грн. - інфляційних втрат та 466,72 грн. - відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23 грудня 2016 року.

Суддя Трускавецький В.П.