Рішення

від 26.12.2016 по справі 922/3895/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2016 р.Справа № 922/3895/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Нововодолазькі теплові мережі", смт. Нова Водолага до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької РДА, смт. Нова Водолага про стягнення коштів за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №01/16-01 від 10.12.2016 р.;

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Нововодолазькі теплові мережіВ» - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Управління та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації - про стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог вх.№42133 від 08.12.2016 р.), заборгованості в розмірі 99227,83 грн., пені в розмірі 28551,82 грн., 3% річних в розмірі 2427,27 грн., інфляційних втрат в розмірі 9120,36 грн.

Окрім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2149,93 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №35/14 постачання пари та гарячої води від 01.01.2014 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2016 р. було задоволено клопотання відповідача про про розгляд справи без участі його представника (вх.№42047 від 08.12.2016 р.).

21.12.2016 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№43842 від 21.12.2016 р.), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 99227,83 грн., пеню в розмірі 29962,09 грн., 3% річних в розмірі 2619,08 грн., інфляційних втрат в розмірі 11070,62 грн.

В судовому засіданні 26.12.2016 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахування заяви про уточнення позовних вимог (вх.№43842 від 21.12.2016 р.).

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх.№43842 від 21.12.2016 р.), суд зазначає наступне.

Виходячи із змісту вказаної заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінює цю заяву як заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України, а також те, що відповідну заяву підписано повноважним представником позивача, за подання заяви в частині збільшених позовних вимог не потребується доплата судового збору, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

01.01.2014 р. між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як споживачем) було укладено договір №35/14 постачання пари та гарячої води (далі - договір постачання пари та гарячої води).

05.01.2016 р. між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як споживачем) було укладено договір №35/16 постачання пари та гарячої води (далі - договір постачання пари та гарячої води).

Відповідно до п. 1.1 вказаних договорів постачання пари та гарячої води, предметом даного договору є постачання пари та гарячої води, код 35.30.1 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - теплова енергія).

В п. 1.2 сторони домовились, що теплопостачальна організація зобов'язується у період дії цього договору поставити споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти і оплатити теплову енергію за вставленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на потреби опалення.

Додатком №4 до наведених договорів постачання пари та гарячої води, сторони погодили перелік об'єктів теплопостачання - УПСЗН, вул. Воскресінська (Дзернського), 3, особовий рахунок 3049.

Кількість теплової енергії в договорі №35/14 постачання пари та гарячої води сторони визначили в розмірі 80,837 Гкал, а в договорі 35/16 постачання пари та гарячої води - 28,75 Гкал. Обсяги постачання теплової енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3, 1.4 договорів постачання пари та гарячої води).

Згідно з п. 3.1 договору №35/14 постачання пари та гарячої води, ціна цього договору становить 77708,61 грн. без ПДВ., а аналогічним пунктом договору 35/16 постачання пари та гарячої води ціну договору визначено в розмірі 45000,00 грн. без ПДВ.

Зі змісту п. 3.3 договору №35/14 постачання пари та гарячої води вбачається, що тарифи за теплове енергію на час укладення цього договору становлять за 1 Гкал для потреб бюджетних установ - 961,30 грн. (Рішення Виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради №102 від 02.10.2013 р.).

В п. 3.3 договору 35/16 постачання пари та гарячої води сторони домовились, що тарифи за теплове енергію на час укладення цього договору становлять за 1 Гкал для потреб бюджетних установ - 1563,85 грн. (Рішення Виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради №167 від 25.12.2014 р.).

Відповідно до п. 4.1 обох договорів постачання пари та гарячої води, розрахунки за теплову енергію, що споживається шляхом перерахування коштів на рахунок Теплопостачальної організації, вказаний в договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

Згідно з п. 4.2 договорів постачання пари та гарячої води, розрахунковим періодом є місяць, за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період (в 2-х примірниках).

В договорах постачання пари та гарячої води (п. 4.3) сторони домовились, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при розрахунках за показниками приладів обліку на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт.

В п. 7.3.3 наведених вище договорів постачання пари та гарячої води сторони погодили, що споживач, за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми на кожний день прострочення за період з дня наступного строку оплати до дня фактичної оплати.

Позивач в період з листопада 2015 року по квітень 2016 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 99227,83 грн. (листопад 2015 р. - 13194,20 грн.; грудень 2015 р. - 20046,99 грн.; січень 2016 р. - 29265,89 грн.; лютий 2016 р. - 18215,72 грн.; березень 2016 р. - 16590,88 грн.; квітень 2016 р. - 1914,15 грн.). Відповідні обставини підтверджуються підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами про надання послу з постачання пари та гарячої води (арк.с. 28-32).

Позивач стверджує, що відповідач за спожиту теплову енергію не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 99227,83 грн., зумовило нарахування позивачем відповідачу, на підставі п. 7.3.3 наведених вище договорів постачання пари та гарячої води, пені за період з 04.12.2015 р. в сумі 30007,79 грн. (за порушення строків оплати спожитої теплової енергії в листопаді 2015 р. позивач розрахував пеню до 25.12.2016 р., а за порушення строків оплати спожитої теплової енергії в решті періодів - до 01.12.2016 о.).

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач також нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з 04.12.2015 р. по 01.12.2016 р. в сумі 11070,62 грн. та 3% річних за період з 04.12.2015 р. по 20.12.2016 р. в сумі 2619,08 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На виконання договорів постачання пари та гарячої води позивач поставив відповідачу в період з листопада 2015 року по квітень 2016 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 99227,83 грн. (акти про надання послу з постачання пари та гарячої води арк.с. 28-32).

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В договорах постачання пари та гарячої води (п. 4.3) сторони домовились, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Отже, грошові зобов'язання відповідача з оплати спожитої теплової енергії настали:

- за спожиту теплову енергію в листопаді 2015 р. на суму 13194,20 грн. - до 04.12.2015 р.;

- за спожиту теплову енергію в грудні 2015 р. на суму 20046,99 грн. - до 04.01.2016 р.;

- за спожиту теплову енергію в січні 2016 р. на суму 29265,89 грн. - до 04.02.2016 р.;

- за спожиту теплову енергію в лютому 2016 р. на суму 18215,72 грн. - до 04.03.2016 р.;

- за спожиту теплову енергію в березні 2016 р. на суму 16590,88 грн. - до 04.04.2016 р.;

- за спожиту теплову енергію в квітні 2016 р. на суму 1914,15 грн. - до 04.05.2016 р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Позивач стверджує, що відповідач за спожиту в листопаді 2015 р. - квітні 2016 р. теплову енергію не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 99227,83 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст.4-3, 33, 34 ГПК України, не надані, докази виконання ним грошового зобов'язання з оплати вказаної заборгованості частково або в повному обсязі.

На підставі викладеного вище, суд дійшов всиновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового забов'язання з оплати вартості спожитої теплової енергії, а від так і про можливість задоволення позовних вимог в частині 99227,83 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п. 7.3.3 договорів постачання пари та гарячої води, відповідач зобов'язався сплатити позивача за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми на кожний день прострочення за період з дня наступного строку оплати до дня фактичної оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат на предмет відповідності вимогам договорів та чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 549, 625 ЦК України, статтям 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 статті 231, ч. 6 статті 232 ГК України, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, в цілому, є законними та обґрунтованими. Втім, при здійсненні відповідного розрахунку позивачем не враховано, що за приписами ст.ст. 253-255 ЦК України та домовленості сторін в договорах, відповідні розрахунки мають здійснюватися з наступного дня, коли грошове зобов'язання відповідача мало бути виконано, тобто з 05 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню, в сумі 28735,29 грн.:

- за спожиту теплову енергію в листопаді 2015 р. на суму 13194,20 грн. - за період з 05.12.2015 р. по визначену позивачем кінцеву дату 25.12.2016 р. - в сумі 5012,12 грн.;

- за спожиту теплову енергію в грудні 2015 р. на суму 20046,99 грн. - за період з 05.01.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 01.12.2016 р. - в сумі 6574,97 грн.;

- за спожиту теплову енергію в січні 2016 р. на суму 29265,89 грн. - за період з 05.02.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 01.12.2016 р. - в сумі 8507,90 грн.;

- за спожиту теплову енергію в лютому 2016 р. на суму 18215,72 грн. - за період з 05.03.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 01.12.2016 р. - в сумі 4660,44 грн.;

- за спожиту теплову енергію в березні 2016 р. на суму 16590,88 грн. - за період з 05.04.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 01.12.2016 р. - в сумі 3626,42 грн.;

- за спожиту теплову енергію в квітні 2016 р. на суму 1914,15 грн. - за період з 05.05.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 01.12.2016 р. - в сумі 353,44 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, в сумі 10526,89 грн.:

- за спожиту теплову енергію в листопаді 2015 р. на суму 13194,20 грн. - за період з 05.12.2015 р. по визначену позивачем кінцеву дату 01.12.2016 р. - в сумі 1601,60 грн.;

- за спожиту теплову енергію в грудні 2015 р. на суму 20046,99 грн. - за період з 05.01.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 01.12.2016 р. - в сумі 2277,18 грн.;

- за спожиту теплову енергію в січні 2016 р. на суму 29265,89 грн. - за період з 05.02.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 01.12.2016 р. - в сумі 3033,68 грн.;

- за спожиту теплову енергію в лютому 2016 р. на суму 18215,72 грн. - за період з 05.03.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 01.12.2016 р. - в сумі 1888,23 грн.;

- за спожиту теплову енергію в березні 2016 р. на суму 16590,88 грн. - за період з 05.04.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 01.12.2016 р. - в сумі 1611,31 грн.;

за спожиту теплову енергію в квітні 2016 р. на суму 1914,15 грн. - за період з 05.05.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 01.12.2016 р. - в сумі 114,89 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, в сумі 2589,14 грн.:

- за спожиту теплову енергію в листопаді 2015 р. на суму 13194,20 грн. - за період з 05.12.2015 р. по визначену позивачем кінцеву дату 20.12.2016 р. - в сумі 414,26 грн.;

- за спожиту теплову енергію в грудні 2015 р. на суму 20046,99 грн. - за період з 05.01.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 20.12.2016 р. - в сумі 578,34 грн.;

- за спожиту теплову енергію в січні 2016 р. на суму 29265,89 грн. - за період з 05.02.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 20.12.2016 р. - в сумі 769,73 грн.;

- за спожиту теплову енергію в лютому 2016 р. на суму 18215,72 грн. - за період з 05.03.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 20.12.2016 р. - в сумі 435,68 грн.;

- за спожиту теплову енергію в березні 2016 р. на суму 16590,88 грн. - за період з 05.04.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 20.12.2016 р. - в сумі 354,94 грн.;

за спожиту теплову енергію в квітні 2016 р. на суму 1914,15 грн. - за період з 05.05.2016 р. по визначену позивачем кінцеву дату 20.12.2016 р. - в сумі 36,19 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Даною нормою визначено, що судовий збір покладається при частковому задоволенні позову - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в сумі 2116,19 грн.

З огляду на наведене вище, відповідно до ст.ст. 11, 253-255, 509, 526, 530, 549, 610-612, 625 ЦК України, ст.ст.193, 230-232 ГК України та керуючись ст.ст. ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації (63200, Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Дзержинського, 3, код ЄДРПОУ 03196529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововодолазькі теплові мережі» (63200, Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна, 7-А, код ЄДРПОУ 38602733) заборгованість у розмірі 99227,83 грн., пеню в розмірі 28735,29 грн., інфляційні втрати в розмірі 10526,89 грн., 3% річних в розмірі 2589,14 грн., судовий збір в розмірі 2116,19 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_2