Рішення

від 20.12.2016 по справі 924/1046/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2016 р.Справа № 924/1046/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Шепетівка, Хмельницька область;

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, м. Хмельницький

про стягнення 16 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. заборгованості згідно договору про проведення судової експертизи №14-82/15 від 28.09.2015р. та 8 000,00 грн. моральної шкоди

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - фізична-особа підприємець;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 21.08.2016р. №3180.

Рішення приймається 20.12.2016р., оскільки у судовому засіданні 06.12.2016р. оголошувалась перерва.

В засіданні суду 20.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 16 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. заборгованості згідно договору про проведення судової експертизи №14-82/15 від 28.09.2015р. та 8 000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між судовим експертом (фізична особа-підприємець) ОСОБА_1 та Квартирно-експлуатаційним відділом (КЕВ) м. Хмельницький укладено договір №14-82/15 від 28.09.2015 року про проведення судової земельно-технічної експертизи згідно ухвали господарського суду Хмельницької області від 21.09.2015р. по справі №924/1755/14 та надання відповідного Висновку експерта.

Позивач посилається на те, що згідно п.п.1.1 договору вартість робіт визначена в розмірі 8000,00 (вісім тисяч) гривень. Порядок прийому-передачі Висновку експерта та оплати вартості робіт передбачений п.4.1. договору, відповідно до якого Сторона-2 (КЕВ м. Хмельницький) проводить оплату на підставі акта виконаних робіт направленого їй Стороною-1 (судовий експерт ОСОБА_1П.), яка після отримання коштів передає висновок експерта суду з супроводжуючим листом.

Вказує, що після закінчення експертизи судовим експертом ОСОБА_1 був направлений КЕВ м.Хмельницький акт виконаних робіт в двох примірниках, який не був підписаний і не направлений судовому експерту. Оплата робіт за проведення експертизи не була здійснена.

В травні місяці (лист №32 від 25.05.2016р.) судовий експерт ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Хмельницької області із клопотанням про забезпечення виконання оплати за проведену експертизу, та отримав підтвердження про вимогу суду про оплату проведеної експертизи (лист №924/1755/14/4786/16 від 30.05.2016р.).

При цьому, в серпні місяці (лист №43 від 03.08.2016 року) судовий експерт ОСОБА_1 вдруге звернувся до господарського суду Хмельницької області з клопотанням про забезпечення виконання оплати за проведену експертизу, і знову отримав підтвердження про вимогу суду про оплату проведеної експертизи (лист №924/1755/14/6857/16 від 09.08.2016 року).

Позивач зазначає, що КЕВ м. Хмельницький проігнорував вимоги господарського суду Хмельницької області і не провів оплату проведеної експертизи, тому для забезпечення прийняття рішення по справі №924/1755/14 судовим експертом ОСОБА_1 висновок експерта по земельно-технічної експертизі №14-82/15 від 25.05.2016 року був направлений до господарського суду Хмельницької області листом №47 від 14.09.2016 року.

Позивач вказує, що 21.10.2016 року судовим експертом на адресу КЕВ м. Хмельницький, була направлена претензія №1 від 21.10.2016 року про сплату заборгованості, на яку відповідач надав відповідь від 04.11.2016р. про відмову в оплаті. Причиною відмови від оплати відповідач вказав на не підписання акту виконаних робіт із боку КЕВ м. Хмельницький, оскільки вважає останній недостовірним.

Стверджує, що таке безпідставне звинувачення в наданні у висновку експерта недостовірних даних є приниженням честі, гідності та ділової репутації судового експерта, що завдає йому моральної шкоди, яка відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України підлягає відшкодуванню. Величина моральної шкоди оцінюється судовим експертом у сумі 8000,00 гривень. Відтак, позивач просить стягнути із відповідача 8 000,00 грн. основного боргу та 8 000,00 грн. моральної шкоди, всього 16 000,00 грн.

Відповідач у відзиві від 30.11.2016р. №4533 із позовними вимогами не погоджується, КЕВ м. Хмельницький вважає вимоги Позивача незаконними, безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із такого:

Відповідач вказує, що 28.09.2015 року між КЕВ м. Хмельницький та судовим експертом ОСОБА_1 був укладений Договір №14-82/15 про проведення судової земельно-технічної експертизи (надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого: Сторона-1 (Судовий експерт) зобов'язується провести судову земельно-технічну експертизу згідно ухвали господарського суду Хмельницької області від 21.08.2015 року по справі №924/1755/14 та надати відповідний висновок експерта.

Згідно п.3.2. Договору: Сторона-2 (КЕВ м. Хмельницький) зобов'язана сплатити Стороні-1 кошти, відповідно до п.2.1. цього Договору. Відповідно до п.2.1 Договору: вартість робіт, зазначених в п.1.1. визначається в розмірі 8000,00 грн.

Згідно п.4.1. Договору: Після завершення робіт, Сторона-2 проводить оплату на підставі акта виконаних робіт, направленого їй Стороною-1. яка після отримання коштів передає Висновок експерта, оформлений відповідно до Закону України „Про судову експертизуВ» суду із супроводжуючим листом.

Для виконання даної експертизи судовим експертом вимагалось надання кадастрового плану земельної ділянки військового містечка. Виготовлення кадастрового плану було доручено ТОВ „Добробут-земвпорядВ» . Кадастровий план, виготовлений ТОВ „Добробут-земвпорядВ» був прийнятий судовим експертом та при наданні висновку взятий за основу.

Судовий експерт, який є ліцензованою особою з необхідним обсягом знань міг та мав змогу встановити достовірність чи недостовірність (неналежність) виготовленого кадастрового плану Державному акту серії Б №041767 від 25.11.1981р., про що повідомити суд, виконавця чи КЕВ ОСОБА_3, а не перекладати вину у випадку невідповідності кадастрового плану (сумніву у його відповідності) на організацію, яка його виготовила.

В свою чергу, експерт у своєму висновку зазначив наступне: „експерт не несе відповідальності за достовірність і якість наданих йому землевпорядних документів, а відповідальність несуть ліцензоване ТОВ „Добробут-земвпорядВ» та сертифікований інженер-землевпорядник, які складали надані кадастрові плани, підписували їх та засвідчували своїми печаткамиВ» .

Таким чином, відповідач стверджує, що судовий експерт переклав всю відповідальність за достовірність висновку щодо розташування земельних ділянок на ТОВ „Добробут-земвпорядВ» та сертифікованого інженера-землевпорядника, що є порушенням п.5.1. договору, згідно якого сторона-1 (судовий експерт) несе відповідальність за достовірність наданого нею Висновку експерта відповідно до діючого законодавства України.

Вказує, що КЕВ м. Хмельницький припускає, що дані дії експерта були вчинені у зв'язку із тим, що експерт знав, що кадастровий план не відповідає дійсності та є неналежним.

Оскільки проведення повного дослідження і надання обґрунтованого висновку є обов'язком експерта, такий висновок не може ґрунтуватись на даних, за які судовий експерт не несе відповідальності, що і стало підставою для відмови у підписанні акту виконаних робіт за проведення позивачем судової земельно-технічно експертизи.

Зазначає, що КЕВ м. Хмельницький готовий оплатити роботу експерта після надання ТОВ „Добробут-земвпорядВ» матеріалів землевпорядної документації щодо виготовлення ними кадастрових планів та пояснень чому їх зовнішні межі по формі, площі та місцю розташування не відповідають в/м №48 визначеному в акті. (про що КЕВ м. Хмельницький повідомив господарський суд Хмельницької області вихідним листом №27 від 22.08.2016 року у відповідь на вихідний лист №924/1755/14/6857/16 від 09.08.2016р.).

Однак, всупереч існуючих неузгодженостей щодо проведеної судовим експертом експертизи, виникнення сумнівів у КЕВ м. Хмельницький щодо його правильності (про що судовий експерт був повідомлений) позивач, порушуючи умови Договору №14-82/15 від 28.09.2015р. направив висновок експерта до суду.

Відповідач вказує, що договором чітко встановлений порядок прийому-передачі висновку експерта до суду, а саме: після отримання коштів від КЕВ м. Хмельницький за проведення судової земельно-технічної експертизи роботи з проведення судової земельно-технічної експертизи вважаються виконаними в момент підписання уповноваженими представниками сторін по акту виконаних робіт.

Стверджує, що, оскільки акт виконаних робіт зі сторони КЕВ м. Хмельницький не підписаний з об'єктивних та обґрунтованих причин, роботи з проведення земельно-технічної експертизи не є виконаними, а відтак у позивача відсутнє право для звернення до суду із вимогою про стягнення заборгованості в сумі 8000,00 грн.

Вказує, що судовий експерт, порушуючи умови договору, за своєю власною ініціативою передав висновок до господарського суду Хмельницької області, чим порушив п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, відповідно до якого: у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об'єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Таким чином вважає, що надіслання позивачем висновку експерта до суду без оплати вартості КЕВ м. Хмельницький цієї експертизи є порушенням експертом як умов договору так і вимог чинного законодавства, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Також, не погоджується із вимогою відповідача про стягнення із відповідача 8 000,00 грн. моральної шкоди.

Посилається на те, що згідно ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Вказує, що позивачем в порушення ст.33 ГПК України не подано належних доказів, які б свідчили про заподіяння йому шкоди внаслідок протиправних дій КЕВ м. Хмельницький, не надано жодного доказу перенесення ним моральних страждань, приниження ділової репутації або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням його ділової репутації, а тому вимога щодо стягнення з КЕВ м. Хмельницький моральної шкоди в розмірі 8000,00 грн. є безпідставною, нічим не підтвердженою та такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач в засідання суду 20.12.2016р. прибув, позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову. Вказав, що направлення на вимогу суду експертного дослідження не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити її вартість.

Представник відповідача в засідання суду 20.12.2016р. прибув, із позовними вимогами не погодився та надав суду додаткові пояснення від 19.12.2016р. №4747, відповідно до яких вказує, що сторони в п.4.1 договору передбачили, що після завершення робіт сторона-2 проводить оплату на підставі акта виконаних робіт, направленою їй стороною-1, яка після отримання коштів передає Висновок експерта, оформлений відповідно до Закону України „Про судову експертизуВ» суду з супроводжуючим листом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 02.10.2012р. у справі №23/236 Верховний Суд України дійшов висновку про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

При цьому, КЕВ м. Хмельницький вважає, що він надав обґрунтовані пояснення про причини неприйняття робіт та відмову у їх оплаті, а судовий експерт у вихідному листі №43 від 25.05.2016р. (вх.№05-08/1662/16 від 25.07.2016р.) самостійно вказав на те, що висновок судової земельно-технічної експертизи з матеріалами справи буде направлений суду після проведення оплати.

При цьому, стверджує, що судовий експерт передав висновок до господарського суду Хмельницької області, порушивши таким чином умови договору та норми чинного законодавства.

Згідно до ст.626 Цивільного кодексу України: Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, сторонами був чітко встановлений порядок передачі висновку до суду та здійснення його оплати, який на думку відповідача, був порушений саме позивачем. Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

ОСОБА_1, м. Шепетівка зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно свідоцтва про державну реєстрацію №940049 серія В02, є судовим експертом згідно свідоцтва №1522 від 30.09.2011р.

Квартирно-експлуатаційний відділ, м. Хмельницький як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців згідно виписки із ЄДР від 26.11.2014р.

21.08.2015р. ухвалою господарського суду Хмельницької області по справі №924/1755/14 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту ФОП ОСОБА_1 (свідоцтво №1522 від 07.11.2014р., м. Шепетівка, вул. Афоніна,4-а).

Вказаною ухвалою суду було зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницького оплатити проведення експертного дослідження, а судового експерта ОСОБА_1 - повідомити суд про закінчення проведення експертизи, а експертний висновок направити на адресу суду разом із матеріалами справи.

28.09.2015 року між КЕВ м. Хмельницький та судовим експертом ОСОБА_1 був укладений Договір №14-82/15 про проведення судової земельно-технічної експертизи (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого сторона-1 (судовий експерт) зобов'язується провести судову земельно-технічну експертизу згідно ухвали господарського суду Хмельницької області від 21.08.2015 року по справі №924/1755/14 та надати відповідний висновок експерта.

Відповідно до п.2.1, 3.2 договору передбачено, що вартість робіт, зазначених в п.1.1. визначається в розмірі 8000,00 грн. Сторона-2 (КЕВ м. Хмельницький) зобов'язана сплатити стороні-1 (судовому експерту) кошти відповідно до п.2.1. цього Договору.

Згідно п.4.1 договору сторони передбачили, що після завершення робіт сторона-2 проводить оплату на підставі акта виконаних робіт, направленого їй стороною-1, яка після отримання коштів передає Висновок експерта, оформлений відповідно до Закону України „Про судову експертизуВ» суду з супроводжуючим листом.

25.05.2016р. судовий експерт ОСОБА_1 звернувся із листом за вих.№32 до господарського суду Хмельницької області із клопотанням про забезпечення виконання оплати за проведену експертизу, про що суд направив на адресу КЕВ ОСОБА_3 письмову вимогу про оплату проведеної експертизи (лист №924/1755/14/4786/16 від 30.05.2016 року).

Оскільки оплата експертного дослідження не була проведена, позивач листом №43 від 03.08.2016 року звернувся до господарського суду Хмельницької області із клопотанням про забезпечення виконання оплати за проведену експертизу.

Відповідно, листом за вих.№924/1755/14/6857/16 від 09.08.2016 року суд направив на адресу КЕВ м. Хмельницький письмову вимогу про оплату проведеної експертизи.

На вимогу суду (ухвала від 21.08.2015р.) судовим експертом ОСОБА_1 висновок експерта по земельно-технічній експертизі №14-82/15 від 25.05.2016 року був направлений до господарського суду Хмельницької області листом за вих.№47 від 14.09.2016 року.

21.10.2016р. судовим експертом на адресу КЕВ м. Хмельницький була направлена претензія №00 від 21.10.2016 року із вимогою про сплату заборгованості в сумі 8 000,00 грн. за проведене експертне дослідження.

04.11.2016р. за вих.№4157 КЕВ у м. Хмельницькому направило судовому експерту лист (відповідь на претензію), відповідно до якого повідомило про відмову в оплаті з тієї причини, що акт виконаних робіт з боку КЕВ м. Хмельницький не підписаний, роботи не прийняті, оскільки викладені у висновку експертизи дані вважає недостовірними.

У зв'язку із тим, що відповідач не оплатив вартість експертного дослідження, що вважає порушенням як вимог ухвали суду від 21.08.2015р., так і умов договору №14-82/15 від 28.09.2015р., позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 8 000,00 грн. вартості експертного дослідження та 8 000,00 грн. моральної шкоди.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке:

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч.1 ст.902 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний платити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Визначальною ознакою послуг за загальним правилом є те, що вони споживаються замовником у процесі надання, тобто на момент завершення виконання відсутній результат як певний відокремлений матеріалізований результат.

Приписами ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.09.2015р. між сторонами був підписаний Договір №14-82/15 про проведення судової земельно-технічної експертизи, відповідно до п.1.1 якого судовий експерт ОСОБА_1 зобов'язувався провести судову земельно-технічну експертизу згідно ухвали господарського суду Хмельницької області від 21.08.2015 року по справі №924/1755/14 та надати відповідний висновок експерта. Натомість, КЕВ м. Хмельницький взяв на себе зобов'язання сплатити судовому експерту вартість експертного дослідження відповідно до п.2.1. цього договору в сумі 8 000,00 грн.

При цьому, фактичне надання послуг із проведення експертного дослідження та сам Висновок №14-82/15 судової земельно-технічної експертизи за матеріалами справи №924/1755/14 (складений 25.06.2016р.) був наданий в матеріали справи №924/1755/14 та долучений до справи по даному спору. Відтак, сумніви щодо невиконання експертом ОСОБА_1 експертного дослідження та/або ненадання на вимогу суду відповідного висновку експертизи, у суду відсутні.

Судом приймається до уваги, що судова експертиза по справі №924/1755/14 була призначена згідно ухвали суду від 21.08.2015р., відповідно до якої на судового експерта покладались обов'язки повідомити суд про закінчення проведення експертизи, а експертний висновок направити на адресу суду разом із матеріалами справи. При цьому, КЕВ у м. Хмельницькому суд зобов'язав оплатити вартість експертизи.

Відтак, доводи відповідача, викладені у відзиві від 06.12.2016р. стосовно того, що у висновку експертизи використовувались недостовірні дані, а судовий експерт не повинен був надавати суду висновок за відсутності оплати, чим сам порушив умови договору, судом оцінюються критично, спростовується матеріалами справи і до уваги не приймається.

Судом враховується, що ухвалою від 21.08.2015р. судового експерта ФОП ОСОБА_1 в порядку ст.ст.384,385 Кримінального кодексу України було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивих висновків або відмову експерта від виконання покладених обов'язків. Відтак, посилання відповідача на недостовірність даних експертного дослідження суд вважає немотивованим та безпідставним. Також, суд вважає такими, що не узгоджуються із матеріалами справи доводи відповідача стосовно того, що саме непідписання останнім акту приймання-передачі є обґрунтованою підставою для звільнення відповідача від обов'язку щодо оплати.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Судом враховується, що відповідачем не спростовано фактичне надання позивачем послуг із проведення експертного дослідження, не надано також доказів оплати вартості експертного дослідження в розмірі 8 000,00 грн. Відтак, позовні вимоги позивача в частині стягнення із відповідача 8 000,00 грн. вартості експертного дослідження суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення також 8 000,00 грн. моральної шкоди. Щодо правових підстав стягнення із відповідача 8 000,00 грн. моральної шкоди, судом до уваги приймається таке.

Згідно ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У постанові Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.95р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкодиВ» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд, оцінюючи вимоги чинного законодавства та фактичні обставини даної справи вважає, що позивачем при заявлені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 000, 00 грн. не підтверджено факту заподіяння зі сторони КЕВ у м. Хмельницькому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не зазначено обставин чи дій (бездіяльності), якими вони заподіяні, не подано розрахунку та пояснень чому саме у розмірі 8 000,00 грн. позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Непогодження із висновком експерта КЕВ м. Хмельницького, як доказ заподіяння моральної шкоди, судом не може бути прийнята до уваги, оскільки сторона в силу ст.22 ГПК України вправі заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, в тому числі стосовно експертного дослідження.

Згідно зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення із відповідача 8 000,00 грн. вартості експертного дослідження. У решті позову про стягнення 8 000,00 грн. моральної шкоди необхідно відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в доход Держаного бюджету України пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 2, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Шепетівка, Хмельницька область до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, м. Хмельницький про стягнення 16 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. заборгованості згідно договору про проведення судової експертизи №14-82/15 від 28.09.2015р. та 8 000,00 грн. моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, м. Хмельницький (29000, м. Хмельницький, вул. Ціолковського, 3/1, код ЄДРПОУ 07928461) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Шепетівка, Хмельницька область (30400, м. Шепетівка, вул. Афоніна, 4а, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.) заборгованості.

Видати наказ.

Стягнути із Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, м. Хмельницький (29000, м. Хмельницький, вул. Ціолковського, 3/1, код ЄДРПОУ 07928461) в доход Державного бюджету України 693,50 грн. (шістсот дев'яносто три гривні 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

У позові про стягнення 8 000,00 грн. моральної шкоди відмовити.

Повне рішення складено 23.12.2016р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу, (вул. Афоніна,4а, м. Шепетівка, Хмельницький район, 30400) - згідно заяви;

3 - відповідачу (вул. Ціолковського, 3/1, м. Хмельницький, 29006) - згідно заяви.