Ухвала

від 21.12.2016 по справі 203/5055/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Гримич М.К., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уютний-1», третя особа: Дніпропетровська міська рада, товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Міста», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70 про заборону експлуатації житлового комплексу , за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2015 року,

встановила:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

«Уютний - 1» (далі - ОСББ «Уютний-1»), мотивуючи тим, що позивачу на праві приватної власності належали будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, які були знищені внаслідок нового будівництва. Право власності на дані об'єкти, у встановленому законом порядку не припинено і відомості із реєстру права власності не виключені. Крім того, позивач є власником двох земельних ділянки: площею 0,0896 га, що розташована по АДРЕСА_1, та площею 0,0931 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2.

За умовами договору про надання вищезазначених земельних ділянок в користування під забудову (встановлення суперфіцію) від 26 січня

2005 року, укладеного між позивачем та ПП «Центр міста» останнє прийняло у безстрокове платне володіння та користування вищевказані земельні ділянки, які були передані у володіння та користування з метою будівництва та подальшої експлуатації житлового комплексу згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради № 5/15 від 14 липня 2004 року «Про погодження місць розташування об'єктів цивільного призначення у місті». На підставі розпорядження Дніпропетровської міської ради від 14 лютого

2007 року зазначеним земельним ділянкам була присвоєна адреса:

АДРЕСА_3.

Згідно укладеного між позивачем та ПП «Центр міста» договору, останнє було зобов'язане передати позивачу частину житлового комплексу загальною площею 300 кв. м на третьому поверсі у триденний термін з моменту прийняття житлового комплексу в експлуатацію. Також, договором був передбачений термін виконання робіт з будівництва житлового комплексу - 36 місяців, з дати одержання ПП «Центр міста» правовстановлювальних документі на будівництво. 21 вересня 2007 року

ПП «Центр міста» припинено в результаті перетворення в ТОВ «Центр міста», а також в подальшому визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Вказував, що житловий комплексу літ. 8-9 по АДРЕСА_3 не введений в експлуатацію у встановленому законом порядку, а позивач не отримав плату за надання у користування під забудову належних йому на праві власності земельних ділянок. Проте, експлуатація житлового комплексу та його технічного обладнання - інженерних комунікацій та технічних пристроїв, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир здійснюється членами ОСББ «Уютний-1», всупереч нормам чинного законодавства та в порушення прав позивача, як власника земельних ділянок, на яких споруджений спірний житловий комплекс, та майбутнього власника

300 кв. м площі цього комплексу.

Ураховуючи наведене, просив заборонити ОСББ «Уютний-1» експлуатацію житлового комплексу літ. 8-9 по АДРЕСА_3 до ведення в експлуатацію цього об'єкту нерухомого майна у встановленому законодавством порядку.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська

від 11 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині обґрунтування відмови в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд вірно виходив із того, що особа, право якої порушено, може скористатися відповідно до

ст. 16 ЦК України не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права.

Оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 212 ЦПК України, встановивши фактичні обставини справи, суд прийшов до правильного правового висновку, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді заборони експлуатації житлового комплексу ст. 16 ЦК України не передбачено, ОСББ «Уютний -1» не є відповідальним та не порушує прав позивача по виділенню останньому частини житлового комплексу, загальною площею 300 кв. м та прийняття в експлуатацію.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого

2016 року у незміненій частині та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2015 року залишити без змін .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.С. Висоцька

М.К.Гримич

І.М.Фаловська