Постанова

від 21.12.2016 по справі 808/3232/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року о/об 10 год. 49 хв. Справа № 808/3232/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗИТ»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – позивач або Запорізька ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗИТ» (надалі – відповідач або ТОВ «ЗИТ») про стягнення з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих цього платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, коштів у сумі податкового боргу: 5389 грн. 00 коп. – з податку на додану вартість; 9266 грн. 81 коп. – з єдиного податку з юридичних осіб.

Позивач у позові зазначив, що за ТОВ «ЗИТ» обліковується податковий борг у сумі 14655 грн. 81 коп., у тому числі: 5389 грн.00 коп. – з податку на додану вартість; 9266 грн. 81 коп. – з єдиного податку з юридичних осіб, не сплачений самостійно відповідачем.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

          Відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69123, м.Запоріжжя, вул.Випробувачів, буд.6-А. ТОВ «ЗИТ» має ідентифікаційний код 39269189.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла у результаті несплати узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного ТОВ «ЗИТ» самостійно у поданій до контролюючого органу: Податковій декларації з податку на додану вартість №9102301388 від 20.06.2016, в якій задекларовано до сплати зобов'язання у сумі 5335 грн.00 коп.

Доказів самостійної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість (платіжних документів) ТОВ «ЗИТ» до суду не надало.

Також, 09.082016 Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої виявлено порушення: пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України – несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2016 року. За наслідками проведеної перевірки 09.08.2016 складено Акт №3/15/39269189.

26.09.2016 на підставі Акту перевірки №3/15/39269189 від 09.08.2016 Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0004471200, яким відповідачу нараховано грошове зобов'язання у вигляді штрафу у сумі 170 грн. 00 коп.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідачем не подано до суду доказів скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0004471200, то вказана у ньому сума грошового зобов'язання відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України є узгодженою і підлягає сплаті.

Зважаючи на наявну переплату у сумі 116 грн. 00 коп., сума заборгованості з податку на додану вартість складає 5389 грн. 00 коп.

Заборгованість відповідача з єдиного податку з юридичних осіб виникла у результаті несплати узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного ТОВ «ЗИТ» самостійно у поданій до контролюючого органу: Податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) №9138394978 від 07.08.2016, в якій задекларовано до сплати зобов'язання у сумі 9424 грн. 15 коп.

Зважаючи на наявну переплату у сумі 157 грн. 34 коп., сума заборгованості з єдиного податку з юридичних осіб складає 9266 грн. 81 коп.

Доказів самостійної сплати податкового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб (платіжних документів) ТОВ «ЗИТ» до суду не надало.

Податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).

За приписами пп.62.1.1, пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як передбачено п.1 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі – «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п.2 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) – форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано інтегровані картки ТОВ «ЗИТ» згідно яких за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 14655 грн. 81 коп., у тому числі: 5389 грн. 00 коп. – з податку на додану вартість; 9266 грн. 81 коп. - з єдиного податку з юридичних осіб.

Даних про розстрочення (відстрочення) вказаних узгоджених грошових зобов'язань, надміру та/або помилково сплачені кошти вказані документи – не містять.

Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів про сплату вказаного податкового боргу.

Отже, позивачем доведено суму заборгованості ТОВ «ЗИТ» у сумі 14655 грн. 81 коп.

Як зазначено у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом досліджено надану позивачем податкову вимогу від 09.08.2016 №3460-17.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Як зазначено у п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, судом з'ясовано, що відповідач на час судового засідання має податковий борг у сумі 14655 грн. 81коп., у тому числі: 5389 грн. 00 коп. – з податку на додану вартість; 9266 грн. 81 коп. - з єдиного податку з юридичних осіб, який у добровільному порядку – не погашений. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з ТОВ «ЗИТ» у порядку та спосіб, встановлений ст.95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,17,71, 94, 158-163КАС України, ст.19 Конституції України, ст.95 Податкового кодексу України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗИТ» (69123, м.Запоріжжя, вул.Випробувачів, буд.6-А, ідентифікаційний код 39269189) у банках, обслуговуючих даного платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на користь бюджету (УК у Хорт. р-ні м.Зап./Хортиц./, код отримувача 38025414, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти у сумі податкового боргу: 5389 грн. 00 коп. – з податку на додану вартість (код платежу 14060100, р/р31117029700008); 9266 грн. 81 коп. – з єдиного податку з юридичних осіб (код платежу 18050301, р/р33216865700008).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 21.12.2016.

Суддя О.О. Прасов