Постанова

від 22.12.2016 по справі 805/3869/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 р. Справа №805/3869/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Кірієнко В.О.,

при секретарі Шерстюк Н.А.,

за участю сторін

представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовконтракт» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009101201 від 27.09.2016року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовконтракт» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009101201 від 27.09.2016року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 20.04.2015року по 20.05.2015року, якою встановлені порушення строку сплати позивачем суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2015року, визначеного п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України. За результатами перевірки було складено акт від 09.09.2016року за №163/05-81-12-01/24065464 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0009101201 від 27.09.2016року, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 89187,96грн.

Позивач зазначив, що відповідачем протиправно проведено камеральну перевірку позивача, оскільки згідно п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), натомість камеральну перевірку було проведено, зокрема, на підставі інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем ДПС : АС «Податковий блок» та картки платника податку (відомості податкової історії).

Зауважив, що відповідачем під час проведення перевірки були порушені приписи Наказу Міністерства доходів та зборів України від 14.06.2013року за №165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця», якою визначено термін, протягом якого можуть бути перевірені дані податкової декларації платника податку з податку на додану вартість, а саме, рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності та особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість.

Також, представник позивача зазначив про наявність у квітні 2015року у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми достатньої для здійснення сплати податку на додану вартість, а саме 3 563 966грн., про що свідчить витяг з СЕА ПДВ №1 від 22.04.2014року.

Окрім іншого, представник позивача наголошував на тому, що за приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинна намомент виникнення спірних правовідносин квітень, травень 2015року), штрафні санкції до платника податків застосовуються за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом. Тобто, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за березень 2015року, який було сплачено у травні 2015року за висновками акту перевірки з посиланнями на приписи п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, є направомірним.

Представники позивача просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначає, що податковим органом було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 20.04.2015року по 20.05.2015року, якою встановлені порушення строку сплати позивачем суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2015року, визначеного п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України. За результатами перевірки було складено акт від 09.09.2016року за №163/05-81-12-01/24065464 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0009101201 від 27.09.2016року, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 89187,96грн.

Стосовно правомірності застосування до спірних правовідносин приписів п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, представник відповідача зазначив, що відповідно до п. 11 Підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідач зауважив, що сума від'ємного значення, яку платник податку виявив бажання повернути (відшкодувати) на рахунок у банку (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), вказується прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) "Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу просимо згідно з підпунктом "б" суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі

---

гривень (зазначається словами) (вказується значення рядка 3 таблиці 2 Д2) повернути на рахунок у банку" (далі - поле "б" додатка 2 (Д2) до декларації) у розмірі, не більшому за суму, розраховану в таблиці 2 додатка 2 (Д2) до декларації та зазначається в графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду.

У випадку декларування платником у полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації сум на збільшення реєстраційної суми, така реєстраційна сума збільшується на значення рядків з графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, в якій задекларовано таке бажання, в першу чергу за рахунок сум податку, відображених у графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, потім - у графах з 4 по 2 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації відповідно, в розрізі звітних періодів з дотриманням хронологічного порядку формування від'ємного значення, відображеного у цих графах, починаючи з найдавнішого.

Отже, спочатку у збільшення реєстраційної суми зараховується та відповідно переноситься до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ звітного періоду, в якому відбудеться таке збільшення, сума від'ємного значення, вказана у графі 5 в хронологічному порядку її виникнення, починаючи з найдавнішої, потім після повного погашення суми, зазначеної в цій графі, - сума від'ємного значення з графи 4 в хронологічному порядку її виникнення, починаючи з найдавнішої, потім суми, відображені у графах 3 та 2 відповідно у такому ж порядку.

Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовконтракт» зареєстроване в якості юридичної особи 15.12.1995року, включене до ЄДРПОУ за номером 24065464, юридична адреса: 87548, м. Маріуполь, вул. Громової, буд.69. Знаходиться на обліку платників податків в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що не є спірним в даній справі.

Відповідач - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Податковим кодексом України.

Позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015року від 19.03.2015року за №9043390877, в якій самостійно визначено суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів станом на початок поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 693 522грн. (Додаток №2 до Декларації).

20.04.2015року було подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за №9073836229, якою відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу платником у полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації вказано суму залишку від'ємного значення попередніх періодів в розмірі 1 781 983грн., на яку він просить збільшити розмір суми податку, на яку матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

20.04.2015року позивачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015року за №9073918711, якою платником самостійно визначено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 980 341грн. (рядок 25 Декларації). Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів в зазначеній декларації на кінець поточного звітного періоду склала 1 781 983грн.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 20.04.2015року по 20.05.2015року, якою встановлені порушення строку сплати позивачем суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2015року, визначеного п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України. За результатами перевірки було складено акт від 09.09.2016року за №163/05-81-12-01/24065464 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0009101201 від 27.09.2016року, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 89187,96грн.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що в обґрунтування висновків про неправомірність призначення та проведення камеральної перевірки позивач посилається на те, що відповідачем грубо порушено процедуру проведення камеральної перевірки.

Досліджуючи підстави викладеного вище, суд, аналізуючи наступні норми податкового законодавства зазначає наступне.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Так, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п.76.1, п.76.2 ст.76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 86.2 ст.86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом Міністерства доходів та зборів України від 14 червня 2013 року №165 затверджено «Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця» передбачені особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності, зокрема, з податку на додану вартість.

Зокрема, п.2.1 Методичних рекомендацій визначені строки проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, а саме, рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Також, пунктом 3.1 вищезазначених Методичних рекомендацій визначено, що податкова звітність, подана платником податку на додану вартість, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів;

3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме: рядка 21.1 - значенню рядка 20.2, рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду);

3.1.2. У разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.

3.1.3. З метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться:

3.1.3.1. перевірка обґрунтованості застосування ставок податку (статті 193 - 195 Кодексу) і податкових пільг (стаття 197, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди), ратифіковані Верховною Радою України), правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування;

3.1.3.2. попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства;

3.1.3.3. при перевірці декларацій, в яких заповнені рядки 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3, необхідно з'ясувати причини коригування, правильність заповнення форми та відповідність цих коригувань статті 192 Кодексу;

3.1.3.4. відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН;

3.1.3.5. відпрацювання руху імпортованих та/або підакцизних товарно-матеріальних цінностей.

3.1.3.6. перевірка правильності відображення даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку. Камеральна (електронна) перевірка уточнюючого розрахунку проводиться протягом 30 днів, наступних за днем фактичного його подання;

3.1.3.7. зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

З аналізу наведеного випливає, що питання перевірки своєчасності нарахування та сплати податків та зборів даними Методичними рекомендаціями не включені до переліку складових питань камеральної перевірки.

Разом з тим, суд зазначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктами 79.1 та 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Приписами п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З огляду на вказані положення податкового законодавства, процедура проведення камеральної перевірки не вимагає рішення про проведення перевірки, направлення на її проведення, повідомлення платника податків та присутності його представника.

Суд наголошує на тому, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації з податку на додану вартість, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова звітність платника податків з податку на додану вартість і ніяка інша, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) ТОВ «Азовконтракт».

Аналогічної позиції дотримується і Вищій адміністративний суд України, яка викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 року у справі №817/3420/13-а (К/800/7055/14).

Разом з тим, під час проведення спірної камеральної перевірки об'єктом дослідження відповідача, поміж іншого, були інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем ДПС : АС «Податковий блок» та картки платника податку (відомості податкової історії).

Розглядаючи питання виявлених під час проведення камеральної перевірки порушень, а саме, порушення строку сплати позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, суд вважає не доведеним факт порушення позивачем строків сплати задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2015року, враховуючи наступне.

Так, податкове зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2015 року склало 980341 грн. (згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року № НОМЕР_1 вiд 20.04.2015) з граничним терміном сплати 30.04.2015 року. Станом на 30.04.2015року за даними карток особових рахунків АІС «Податковий блок» підприємство мало надміру сплачені суми такого платежу в розмірі 88461,4 грн.

Разом з тим, у зв'язку із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 N 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" повідомляє про окремі особливості складання податкової звітності з податку на додану вартість за звітні періоди, починаючи з лютого 2015 року, та наступні звітні періоди з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71).

Подання податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) за звітні (податкові) періоди - лютий 2015 року та наступні звітні періоди (далі - звітні (податкові) періоди) здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 N 966, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 N 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за N 102/26547 (далі - Порядок N 13).

У зв'язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість обсяги коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу (збільшення та/або зменшення податкових зобов'язань) відображаються в окремих рядках розділу I декларації залежно від дати виникнення податкових зобов'язань, що коригуються (до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року).

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року:

або збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу (далі - реєстраційна сума), з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу);

або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу, у редакції, що діяла у 2014 році (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року, включають в себе: від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу та відображеної в рядку 20.2 декларації за січень 2015 року; залишки від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року та відображені в рядку 24 декларації за січень 2015 року; непогашені станом на 01.02.2015 залишки від'ємного значення, задекларовані в рядку 23.2 декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів; непогашені станом на 01.02.2015 залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку в рядку 23.1 декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Вказані суми залишків, непогашені станом на 01.02.2015, обліковуються у додатку 2 (Д2) до декларації до їх повного погашення.

Слід зазначити, що порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків (стаття 200 Кодексу), який діяв до 2015 року, визначено, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, до декларації за лютий 2015 року (рядок 20.1) можуть бути включені суми непогашених станом на 01.02.2015 залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів, задекларовані у рядках 20.2 та 24 декларації за січень 2015 року, у розмірі, що не перевищує позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного періоду - лютий 2015 року (рядок 18). Вказана сума не обліковується у додатку 2 (Д2) до декларації та не може бути врахована у збільшення реєстраційної суми та заявлена до бюджетного відшкодування.

Решта непогашених станом на 01.02.2015 залишків від'ємного значення в розділі III декларації за лютий 2015 року не відображаються, а тому рядки 20.2 та 20.3 у декларації за лютий 2015 року не заповнюються.

Показники таких рядків уперше можуть бути сформовані в декларації за звітний період - березень 2015 року та враховуються під час визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи підлягає бюджетному відшкодуванню, або переноситься до декларації наступних звітних періодів.

Так, до рядка 20.1 розділу III декларації за лютий 2015 року переноситься значення рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року в межах значення рядка 18 декларації за лютий 2015 року.

Решта суми рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року обліковується в розділі IV декларації за лютий 2015 року та в додатку 2 (Д2) до цієї декларації.

До рядка 20.1 розділу III декларації починаючи зі звітного періоду - березень 2015 року переноситься значення рядка 24 декларації за попередній звітний (податковий) період (наприклад, у рядку 20.1 декларації за березень 2015 року відображається значення рядка 24 декларації за лютий 2015 року).

До рядка 20.2 розділу III декларації переносяться з рядка 27 розділу IV декларації та графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року та на які згідно із задекларованим платником бажанням відповідно до підпункту "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу в поточному звітному (податковому) періоді було збільшено розмір реєстраційної суми з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

У рядку 20.3 розділу III декларації вказується сума, на яку збільшено/зменшено залишок від'ємного значення, сформованого після 1 лютого 2015 року, за результатами перевірки контролюючого органу.

Збільшення/зменшення за результатами перевірки контролюючого органу залишку від'ємного значення, сформованого до 1 лютого 2015 року, вказується в графі 10 додатка 2 (Д2) до декларації за звітний період, в якому було винесено та узгоджено рішення за результатами перевірки, та переноситься до рядка 28 розділу IV такої декларації.

Сума, на яку збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами подання уточнюючого розрахунку, вказується в рядку 29 розділу IV декларації того звітного періоду, в якому подано такий уточнюючий розрахунок як самостійний документ, або того звітного періоду, за який подається декларація, якщо уточнюючий розрахунок подано як додаток до декларації. До цього рядка включається лише уточнення показників звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року. Ця ж сума вказується і в графі 11 додатка 2 (Д2) до такої декларації.

Додаткове поле в рядку 22.1 розділу III декларації передбачено для відображення реєстраційної суми податку, обчисленої на момент подання такої декларації, а рядок 22.1 передбачений для відображення суми перевищення від'ємного значення, що зазначено в рядку 22 декларації над реєстраційною сумою, вказаною у додатковому полі в рядку 22.1.

Водночас у період роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість у тестовому режимі, податкові накладні реєструються платниками податку в ЄРПН без обмеження реєстраційною сумою, а тому у тестовий період реєстраційна сума може мати від'ємне значення.

Таким чином, з метою недопущення некоректного заповнення показників податкової звітності з ПДВ за звітні періоди з лютого 2015 року до завершення тестового режиму роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість: якщо реєстраційна сума має позитивне значення, то така сума зазначається в додатковому полі рядка 22.1 декларації, а в рядку 22.1 декларації відображається сума перевищення від'ємного значення над реєстраційною сумою. Така сума перевищення від'ємного значення над реєстраційною сумою переноситься до рядка 24 декларації; якщо реєстраційна сума має від'ємне значення, то в додатковому полі рядка 22.1 декларації зазначається "0", а сума від'ємного значення з рядка 22 декларації переноситься до рядка 22.1 та рядка 24 декларації.

Значення рядка 23 декларації розподіляється за напрямами використання повністю або частково у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість за його наявності (вказується в рядку 23.1), та/або підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (вказується в рядку 23.2). При цьому сума, яка декларується до бюджетного відшкодування, обчислюється в додатку 3 (Д3) до декларації, а значення рядка 23.2 не може бути більшим за значення рядка 3 додатка 3 (Д3) до декларації.

У рядку 23.3 вказується сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Значення цього рядка обчислюється як різниця значень рядків 23 та 23.1, 23.2.

При заповненні рядка 25.2 декларацій 0121 - 0123, 0130 обов'язковим є заповнення поля декларації "**** Реквізити спеціального рахунку" для забезпечення перерахування на цей рахунок коштів з електронного рахунку платника для забезпечення перерахування на цей рахунок коштів з електронного рахунку платника.

Загальне правило заповнення таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації: всі підсумкові показники по кожній графі таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації вказуються в рядку "Усього", який завжди є першим рядком таблиці; розшифровка показника рядка "Усього" кожної графи таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації здійснюється в хронологічному порядку, починаючи зверху із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку відображається найближча дата до дати подання декларації, під нею - більш рання дата; не можуть бути одночасно заповнені в одному рядку графи 2 - 5 додатка 2 (Д2) до декларації (так, наприклад, якщо в одному звітному періоді платником було одночасно задекларовано від'ємне значення двох різних категорій, такі суми вказуються в різних рядках та відповідних графах таблиці 1 додатка 2 (Д2) з однаковою датою у графі 1).

У графі 1 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації вказується звітний (податковий) період, у якому виникла сума від'ємного значення, яка відповідає категорії такої суми, зазначеній у графах 2 - 5 додатка 2 (Д2) до декларації.

Графи 1 - 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум, що відображаються в графах 2 - 5. Спочатку зверху у графі 1 зазначається звітний період, в якому виникло значення графи 2 ("січень 2015 року" у форматі "01.2015"), потім нижче - в хронологічному порядку (з більш нової дати до більш давньої) звітні періоди, в яких виникли значення графи 3, потім - 4, в останню чергу - графи 5.

До граф 2 - 5 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року переносяться показники декларації за січень 2015 року та у відповідних випадках - попередніх звітних

Залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року, за винятком непогашеного залишку сум податку на додану вартість, що був заявлений за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, та суми, що була включена до графи 20.1 декларації за лютий 2015 року, повинні бути повністю перенесені до граф 2 - 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року. Ці суми надалі можуть бути спрямовані або для врахування у збільшення реєстраційної суми (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) або задекларовані до повернення платнику на поточний рахунок у порядку, що діяв у 2014 році (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Сума від'ємного значення, яку платник виявив бажання спрямувати для збільшення реєстраційної суми (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), вказується прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) "Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу просимо згідно з підпунктом "а" на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі (вказується словами) збільшити розмір суми податку, на яку ми маємо право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу" (далі - поле "а" додатка 2 (Д2) до декларації), та додатково вказується цифрами в окремому полі електронної форми податкової декларації (дублює суму, вказану словами). Ця сума не може бути більшою за значення графи 14 (рядок "Усього") додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду.

Сума податку, яку вказано в полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації, в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду не вказується, а переноситься до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації того звітного періоду, в якому відбулося збільшення реєстраційної суми. Якщо в рахунок збільшення реєстраційної суми зарахована тільки частина суми, вказаної в полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації, то до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації переноситься тільки та сума податку, на яку фактично збільшено реєстраційну суму.

Таким чином, перший раз графа 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації може бути заповнена тільки у таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за березень 2015 року (якщо збільшення реєстраційної суми відбудеться у березні 2015 року) та наступних звітних періодах.

Сума від'ємного значення, яку платник податку виявив бажання повернути (відшкодувати) на рахунок у банку (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), вказується прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) "Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу просимо згідно з підпунктом "б" суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі

---

гривень (зазначається словами) (вказується значення рядка 3 таблиці 2 Д2) повернути на рахунок у банку" (далі - поле "б" додатка 2 (Д2) до декларації) у розмірі, не більшому за суму, розраховану в таблиці 2 додатка 2 (Д2) до декларації та зазначається в графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду.

У випадку декларування платником у полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації сум на збільшення реєстраційної суми, така реєстраційна сума збільшується на значення рядків з графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, в якій задекларовано таке бажання, в першу чергу за рахунок сум податку, відображених у графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, потім - у графах з 4 по 2 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації відповідно, в розрізі звітних періодів з дотриманням хронологічного порядку формування від'ємного значення, відображеного у цих графах, починаючи з найдавнішого.

Отже, спочатку у збільшення реєстраційної суми зараховується та відповідно переноситься до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації звітного періоду, в якому відбудеться таке збільшення, сума від'ємного значення, вказана у графі 5 в хронологічному порядку її виникнення, починаючи з найдавнішої, потім після повного погашення суми, зазначеної в цій графі, - сума від'ємного значення з графи 4 в хронологічному порядку її виникнення, починаючи з найдавнішої, потім суми, відображені у графах 3 та 2 відповідно у такому ж порядку.

Як вже зазначалось судом раніше, позивачем 20.04.2015року було подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за №9073836229, якою відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу платником у полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації вказано суму залишку від'ємного значення попередніх періодів в розмірі 1 781 983грн., на яку він просить збільшити розмір суми податку, на яку матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом також враховуються приписи п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України відповідно до яких, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Таким чином, у відповідності до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України з урахуванням даних, вказаних в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відповідачем помилково не було включено позивача до реєстру платників, з зазначенням суми податку, що підлягає перерахуванню до бюджету з рахунку відкритому у системі елктронного адміністрування податку на додану вартість.

Також, суд враховує, що контролюючим органом було порушено терміни проведення камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за березень 2015року, яка була проведена лише у вересні 2016року, тобто через півтора року після подання декларації, що призвело до порушень з боку податкового органу принципу верховенства права, оскільки законодавство повинно бути доступним для платників податків, та таким, щоб особа могла передбачити його наслідки.

Європейський суд з прав людини зазначає, що важливо усвідомлювати, що принцип верховенства права охоплює не лише змістовий аспект, але й процедурний аспект, який базується на вимогах відповідності правотворчої та правозастосовної практики певним стандартам, як-от: заборона зворотньої дії закону, вимога ясності та несуперечності закону.

Таким чином, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення на підставі проведеної камеральної перевірки, податковий орган не діяв на підставі, в межах та у спосіб наданих йому законодавством повноважень.

Так, суд має визначити та забезпечити справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективної системи податкового контролю платників податків, тобто регулювати відповідність втручання контролюючого органу у господарську діяльність підприємства легітимній меті такого втручання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовконтракт» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009101201 від 27.09.2016року є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовконтракт» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009101201 від 27.09.2016року - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0009101201 від 27.09.2016року, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 89 187,96грн.

Стягнути з Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовконтракт» судові витрати в розмірі 1 378грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 22.12.2016 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.12.2016 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кірієнко В.О.