Постанова

від 21.12.2016 по справі 819/1489/16

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1489/16

21 грудня 2016 р.м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Твердохліб Н.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1, довіреність від 30.06.2016 року №22134/7/10-16/507

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Практика" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Практика" про стягнення податкового боргу в сумі 33107,94 грн. по орендній платі з юридичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем числиться заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 33107,94 грн. У зв'язку з наявністю вищезгаданого податкового боргу Тернопільською ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області виставлено та направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу від 20.10.2014 року № 9513-25, з часу виставлення якої борг не переривався. З метою забезпечення надходжень до Державного бюджету позивач реалізував право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків, що виникає через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, заперечень на адміністративний позов не подав, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно і належним чином у відповідності до вимог ст.ст.33,35 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 40 КАС України особи, які беруть участь у справі і не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено за відсутності представника відповідача, що не з'явився в судове засідання, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Практика" (код ЄДРПОУ 30837008) зареєстроване органами державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04.11.2016 року (а.с.9-10).

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України та статті 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних норм чинного законодавства України товариство з обмеженою відповідальністю "Практика" несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувало узгоджені суми грошових зобов'язань. Так, згідно довідки про наявність податкового боргу від 07.11.2016 року (а.с.11) та розрахунку суми позовних вимог (а.с.13-14) за відповідачем числиться податковий борг на загальну суму 33107,94 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказана заборгованість виникла у зв'язку із несплатою боржником узгоджених податкових зобов'язань, визначених платником у податкових деклараціях з плати за землю за 2013-2016 роки (а.с.16-23), поданих відповідачем до податкового органу 19.02.2016 року. Податковий борг відображено також в інтегрованій картці платника (а.с.24-31).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 269 ПК України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-288 цього Кодексу.

У відповідності до п.285.1. ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) ( п.285.2. ст.285 ПК України).

Згідно п.286.2. ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПК України).

В силу приписів пунктів 57.1, 57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було виставлено та направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми "Ю" від 20.10.2014 року № 9513-25 (а.с.15). Податкова вимога не була оскаржена, не скасована у встановленому законом порядку, а також не відкликались позивачем.

На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу на суму 33107,94 грн. відповідачем не надано та судом не здобуто.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За нормами п.41.1. ст.41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп.20.1.34. п.20.1 ст.20 ПК України).

Згідно п.87.1. ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За приписами ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст.95 ПК України).

Згідно п.95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За таких встановлених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Керуючись ст.ст.2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Практика"(46027, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30837008) на користь Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують відповідача податковий борг в сумі 33107 (тридцять три тисячі сто сім) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки по орендній платі з юридичних осіб.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.