Постанова

від 22.12.2016 по справі 357/9868/16-а

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9868/16-а

2-а/357/456/16

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Подрєзова Г. О. ,

при секретарі - Александрова А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, 3-тя особа Садове товариство «Держустанови» про визнання незаконним та скасування рішення суб»єкта владних повноважень;

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що п.п. 17.75 п.17 рішення ОСОБА_2 міської ради від 05.05.2016року № 133-10-У-11 їй було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва в СТ «Держустанови», де вона користується земельною ділянкою площею 0, 0387 га та є членом цього садового товариства. Підставою відмови відповідач зазначив п. «г» ст..141 ЗК України, якою передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою. Посилаючись на те, що незаконним рішенням ОСОБА_2 міської ради порушені її права щодо одержання земельної ділянки, у власність шляхом її приватизації в межах норм безоплатної приватизації, просила суд захистити її права та визнати не законним рішення в частині п.п. 17.75 п.17 рішення ОСОБА_2 міської ради від 05.05.2016року № 133-10-У-11.

В судовому засіданні представник позивачки за довіреністю позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 міська рада в особі представника за довіреністю позов не визнав повністю, пояснив, що рішення про відмову позивачці в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №37 на території СТ «Держустанови» пов»язане з відсутністю містобудівної документації, а саме детального плану території, плану зонування території.

Але, суд враховує те, що чинним Генеральним планом міста Білої Церкви, розробленим Українським державним інститутом проектування міст «Діпромісто» на замовлення Держбуду УРСР, затвердженим рішенням Київської обласної ради народних депутатів № 243 від 15.07.1985року зі змінами та доповненнями згідно з законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так, в листі Управління містобудування та архітектури ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2016року № 15/1112 вказано, що земельна ділянка №37 на території СТ «Держустанови» знаходиться на землях колективних садівничих товариств.

Також, згідно з рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 19.11.1969року № 524 наділено комбінату шин та гумово-азбестових виробів, управлінню головного архітектора, міському відділу міліції та прокуратури з непридатних для використання земель Комбінату благоустрою - земельну ділянку площею 1,4 га під колективні сади.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ( до шлюбу ОСОБА_3Л.) дійсно є членом Садового товариства «Держустанови», ділянка №37 розміром 0, 0387га, що повністю підтверджується поясненнями 3-ї особи представника СТ «Держустанови» - в особі голови товариства, а також копією книжки члена СТ «Держустанови» ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстровано СТ «Держустанови» ,ідентифікаційний номер 38452529 як громадська організація, а уповноваженою особою на представлення юридичної особи є голова товариства - ОСОБА_4, яка в судовому засіданні підтвердила ті обставини, що з 2014 року членом Садового товариства «Держустанови» є ОСОБА_3, яка користується земельною ділянкою №37. Також пояснила, що за межами Садового товариства «Держустанови», є полоса землі, яка розділяє землі товариства та дорогу по вул.. Сухоярській в м. Біла Церква, саме на цій полосі розташовані реклама та оголошення про Авто викуп та інші, які не відносяться до діяльності Садового товариства «Держустанови» та використання садової ділянки №37 ОСОБА_1

Представник позивачки в судовому засіданні послався на те, що підставою відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки №37 , як це вказано в оспорюваному рішенні ОСОБА_2 міської ради є ст.. пункт «г» статті 141 ЗК України, що в даному випадку є незаконним, таким, що не відповідає поясненням представника ОСОБА_2 міської ради в судовому засіданні.

Так, представник відповідача в судовому засіданні дійсно послався на ті обставини, що відмова у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою пов»язана з використанням нею земельної ділянки не за цільовим призначенням, хоч жодного належного доказу такого використання суду надано не було, а також заперечувалося Головою правління СТ «Держустанови». Другою підставою відмови представник відповідача назвав відсутність містобудівної документації, а саме детального плану території, плану зонування території.

Але, суд враховує те, що чинним Генеральним планом міста Білої Церкви, розробленим Українським державним інститутом проектування міст «Діпромісто» на замовлення Держбуду УРСР, затвердженим рішенням Київської обласної ради народних депутатів № 243 від 15.07.1985року зі змінами та доповненнями згідно з законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так, в листі Управління містобудування та архітектури ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2016року № 15/1112 вказано, що земельна ділянка №37 на території СТ «Держустанови» знаходиться на землях колективних садівничих товариств.

Також, згідно з рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 19.11.1969року № 524 наділено комбінату шин та гумово-азбестових виробів, управлінню головного архітектора, міському відділу міліції та прокуратури з непридатних для використання земель Комбінату благоустрою - земельну ділянку площею 1,4 га під колективні сади.

Відповідно до ст.. 141 ЗУ України, яка регулює підстави припинення права користування земельною ділянкою якими є в тому числі : г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Тобто , при вирішенні на сесії ОСОБА_2 міської ради від 05.05.2016року питання по заяві ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з постановленням рішення про відмову, є незаконним, таким, що порушує права землекористувача на отримання у власність наданої на законних підставах земельної ділянки.

Крім цього, на думку суду, обґрунтування такої відмови, з посиланням на норму Закону, яка не регулює правовідносини, що виникли, застосовується при вирішенні питань про припинення права користування землею, свідчить про незаконність рішення, прийнятого суб»єктом владних повноважень.

Суд виходить з того, що п.2 ,3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, а детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ч.1 ст.16 закону - планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених

пунктів, планів зонування територій і детальних планів території,

їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з ч.1 ст.17 цього Закону - генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для

обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови

території населеного пункту.

Згідно з ст..19 п.1 цього закону передбачено, що детальний план території уточнює положення генерального плану і визначає планувальну організацію та розвиток частини території

Тобто, відмова позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для садівництва з підстав не належного використання землі для цілей садівництва та відсутність розробленої містобудівної документації (детального плану території) не відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам, а також не ґрунтуються на вимогах ст.. 118 ЗК України.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з ч.7 цієї статті - відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

А згідно з ч.10 цієї статті - відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , ст..26 п.34 - виключно компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст..ст. 5, 9, 159-185 КАС України , ст..ст. 118, 141 ЗК України, ст.. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати підпункт 17.75 пункту 17 рішення ОСОБА_2 міської ради від 05.05.2016року № 133-10-У11 «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки громадянам», щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в м. Білій Церкві в Садовому товаристві «Держустанови», ділянка №37 орінєнтовною площею 0,0387га.

Зобов»язати ОСОБА_2 міську раду надати ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в м. Білій Церкві в Садовому товаристві «Держустанови», ділянка №37 орінєнтовною площею 0,0387га.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_5