Ухвала

від 01.12.2016 по справі 755/14121/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14121/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2016 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Дудник В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, особа рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується: Державний виконавець Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві Козак Роман Павлович на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ОСОБА_1, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із скаргою, в якій просить суд: визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Козака Р.П. державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва головного територіального управління юстиції у м. Києві від 07 вересня 2016 року про повернення виконавчого документа по виконавчому листові № 755/21725 від 29 червня 2016 року, а виконавчий лист повернути у відділ ДВС Солом'янського районного управління юстиції м. Києва для подальшого виконання.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 20 травня 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва було винесено рішення про стягнення з ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» на його користь заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу в розмірі 48 476,64 гривень, справа № 755/21725/15-ц. 29 червня по даному рішенні було видано виконавчий лист, який він пред'явив до виконання до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції у м. Києві та державним виконавцем відділу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51544771. 07 вересня 2016 року державним виконавцем Козаком Р.П. було винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі п.3, п. 24 постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів боржників» де вказано, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів, або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства. З даною постановою він не згоден та вважає дії державного виконавця відділу ДВС протиправними. «Міжгалузева академія управління» не є державним органом, а установою. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у скарзі, просив скаргу задовольнити. Пояснив суду, що органи державної виконавчої служби мають право винести відповідну постанову про зняття коштів з рахунку та перерахування на його рахунок, тим самим змусивши виконати рішення суду.

Головний державний виконавець Солом'янського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Козак Р.П. в судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення на скаргу, в яких просив відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі, з підстав викладених у запереченні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржується.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб,визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах,в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва, на виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління», Київського національного університету технологій та дизайну про стягнення заробітної плати, компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, матеріальної допомоги та відшкодування моральної шкоди, було видано виконавчий лист № 755/21725/15-ц про стягнення з Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу у розмірі 17 942,82 гривень та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні - 30 533,82 гривень, а всього 48 476 гривень 64 копійки (а.с.3).

В подальшому, заявником було пред'явлено вказаний виконавчий лист до виконання у Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві та 04 липня 2016 року державним виконавцем Солом'янського районного ВДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 755/21725/15-ц, виданого 29 червня 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва (ВП № 51544771) (а.с.4 об.).

07 вересня 2016 року державним виконавцем Козаком Р.П. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідно до якої виконавчий лист № 755/21725/15-ц, виданого 29 червня 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва було повернуто стягувачеві, з метою подальшого його пред'явлення до органів державної казначейської служби у спосіб, передбачений чинним законодавством (а.с.5-6).

При цьому, як вбачається з винесеної постанови, державний виконавець, повертаючи виконавчий документ стягувачеві, посилався, зокрема на п. п. 3, 24 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів боржників», затверджених Постановою Кабінетів України від 03 серпня 2011 року № 845.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 30 січня 2013 р. № 45).

Відповідно до п.п. 3, 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Так, згідно відповіді № 1014608728 від 22 грудня 2015 року Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями, юридична особа за кодом ЄДРПОУ 19487231 має відповідний рахунок, відкритий у Казначействі України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління» значиться як - 19487231, при цьому академія є юридичною особою та має організаційно-правову форму державної організації (установи, закладу).

Статтею 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача. У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів. Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

Крім того, згідно п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, з викладеного вбачається, що виявивши підстави для повернення виконавчого документа на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», саме органами державної виконавчої служби здійснюється подача документів для перерахування стягувачу коштів за виконавчим провадженням до відповідного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. При цьому, вказані державні органи не є органами примусового виконання рішення суду (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV), а лише забезпечують виконання перерахування коштів на відповідні рахунки стягувача.

Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, вбачається, що державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві передчасно, оскільки не дотримано процедури подання відповідних документів та матеріалів виконавчого провадження до казначейства для перерахування коштів на рахунок стягувача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне скасувати постанову головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Козака Р.П. від 07 вересня 2016 року про повернення виконавчого документу стягувачу, винесену в межах виконавчого провадження ВП № 51544771.

Пунктом 18 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця суд у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов'язати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Щодо заявлених вимог про повернення виконавчого листа до відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, то вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки повноваженнями щодо відкриття виконавчого провадження за Законом України «Про виконавче провадження» наділений виключно державний виконавець, суд не вправі зобов'язувати останнього на вчинення окремих дій, покладених законодавцем виключно на державного виконавця.

З огляду на вищевикладені доводи, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1, особа рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується: Державний виконавець Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві Козак Роман Павлович на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2,47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45), п. 18 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ст. 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1, особа рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується: Державний виконавець Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві Козак Роман Павлович на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби - задовольнити частково.

Скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Козака Романа Павловича від 07 вересня 2016 року про повернення виконавчого документу стягувачу винесену в межах виконавчого провадження ВП №51544771.

В решті скарги - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: